По том зась в року 54-му не в Римі найдується, бо Павел святий того року з Коринфу до римлян писав лист свой 108, в котором поздоровляєт чольнійших христіан, которії в том часі в Римі мешкали, а Петра святого, так значного апостола, ні єдним словцом не споминаєт. А коли б Петр святий був там єпископом і церков божію там фундував, не смів би Павел святий на чужом основанії церкви божої будувати, яко
0 том сам свідчить, іж на чужом основанії нігде не будував [Послання до римлян, гл. 15, ст. 20].
Ані теж був в Римі [Петр святий] року 55-го, в которий час Павел святий з Ієрусалима, в’язнем будучи, до Риму през Юлія-сотника проважоний, которому на стрітеніє 109 всі христіане, которії в Римі були, за місто вишли аж до Пієва [Аппієва] торжища 110 і до оних трьох корчем, о чом знайдеш в Діяніях [гл. 28, ст. 15], где Павел святий, христіани вітаючи
1 много з ними бесідуючи, Петра святого не споминаєт і змінки
0 нем не чинить.
Ані теж в Римі [не] був року 58-го і 59-го, през которії дві літі Павел святий в Римі [учив], за вольностю сторожимо ходячи і всіх кь собі приймуючи, з жидами о невірстві розмовляючи і оним його оповідаючи, і [Христа проповідуючи],
1 іж до поган слово спасенія послатися мусить за непріятіє їх, где жидове з ним бесідують і кажуть йому, називаючи віру христіанськую єрессю і повідаючи, же о ней чули, але за правдивую не приймують, І там о святом Петрі нічого не споминаєт. О чом найдеш в конці Діяній.
І з того в’язення Павел святий писав листи з Риму до галатов, до єфесов 1И, до тессалоников "2, [другий лист] до Филимона пз, вторий лист до Тимофея 1|4. В которих листєх знайдеш то, где Павел святий значнійших христіан, которії на той час в Римі були, споминаєт, а о Петрі святом жадної змінки не чинить. Которого би був не утаїв, кгди би в Римі був альбо єпископію держав. Теди би був альбо його, альбо єпископію його спом’янув.
Але що больше, найдеш в листєх святого Павла до філіпписов 115, до тессалоников і до Филимона писаних, где [з] своїм іменем і ім’я Тимофеєво в способ його служби споминаєт, а Петра святого не споминаєт. А певне би спом’янув, кгди би альбо єпископом, альбо сам на той час в Римі мешкав. А Павел святий дві літи зуповних в Римі учив.
А в канонах святих написано: «Павел святий Петра святого строфуєт». Чого би не [смів] учинити, кгди би йому не був ровен. Потому, іж Павел святий проповідав бути Христа головою церкви і каменем краєугольним, а Петр святий, єсли он був камень вірі і головою церкви божої, теди би му Павел святий достоїнства і владзи не уймовав. О чом маєш до ефесов в першом листі, гл. 22, і в втором листі, гл. 20.
Не був теж в Римі Петр святий і тогди, кгди Павел святий з Риму писав до філіпписов в листі осьмом, где пишет, іж в Римі не маєт ровного собі в проповіді слова божого, которий би мів щире справи ваші на баченню, кгди,— повідаєт,— всі свої[х] [справ] іщут, а не Іисус Христових. Одтоль значиться, іж альбо Петр святий в Римі не був, альбо Павел святий, там будучи, не Христових, але своїх приватних справ уживав, яко теперешнії римськії біскупове.
Ані теж був Петр святий в Римі, коли лист до каласаїв 116 з Риму був писан, альбовім кождого такового, которий би собі над каласаями старшинство признавав, в тихості ума
і во службі ангельськой, зась кгди певних покармов заказував, кгди образ побожності в вольной службі і тілу свойому не фолькгуючи, що тепер римськії мніхи чинять, же тіла свої бичують. З тих теди слов, альбо Петр святий на той час в Римі не був, кгди тоє писано, або Павел святий барзо упорне против ньому грішить.
Зась знову в Римі і на он час [Петр святий] не був, [коли лист до колосиїв з Риму був писан], кгди Павел святий споминаєт Арістарха 117 і Марка “8, други Варнавині і Іїсу-сові119, которого Іїсуса гостем називають [Юстом називають] , которії в той час в Римі були, і Павел святий їх споминаєт, іж од обрізанії були йому утіхою і споспішники в будуванню церкви Христови.
Ані теж в той час не був в Римі, кгди Павел святий до Тимофея вторий лист писав о том Онисифору 120, которий його з пильносте» в Римі шукав, а там не споминаєт о святом Петрі. А кгди би Петр святий в Римі був альбо столець єпископській держав, тогди би оний Онисифор, не питаючися леда куди, але би зараз пошов до Петра святого альбо до його намісника.
Ані теж був в Римі, кгди Павел святий писав до філіпписі-йов з Риму, в котором [листі] споминаєт Єпіфрата 12 , Марка, Арістарха, Дімаса 122 і Луку 123, повідаючи, же оні йому були помочні в проповіді слова божого, а Петра святого ані його намісника не споминаєт.