Ліг він, бідолаха, і вони полягали, нібито поснули. А піп як хряпне дверима, та давай тікати, мало дверей не виломив. А селянин аж заливається, так сміється.
— Біжи, біжи, до чортової матері, більш не будеш до чужих жінок лазити!
Якось доплентався піп додому, вже їсти не просить, а закутався з головою в ковдру і спить. А тут у мужика дитина померла. Прийшов до батюшки:
— Де батюшка? — питає. — А то у мене немовля померло.
А матушка до нього:
— Іще відпочиває батюшка. Піду розбужу!
Підняла ковдру, а він при тілі бритий, ні вусів, ні бороди.
— Де це ти був?
— А ти де була?
Так шість неділь не ходив батюшка правити, аж поки відросло трохи. Тоді пішов знову до церкви. А люди дивляться, що піп перемінився, та й кажуть:
— Батюшка, напевно, хворий був, що аж голова вилізла.
А мужик сміється:
— Еге ж, хворий був! Це я його коло жінки спіймав, так обстриг, сукиного сина!
ЯК МОЛОДИЦЯ ПОПА ОБДУРИЛА
В одному селі був піп, що любив чужих жінок. А близько коло його хати мешкала одна жвава молодиця. Що він просив, що він платив, щоб вона до нього ходила, та завжди говорила:
— Як я буду, добродію, до вас ходити, коли мій чоловік за мною слідкує?
— То, — каже, — нічого.
Але там була хатка на ставищі, заросла вона дуже будяками і бур'яном навколо, так що і не видно. Звісно — пуста хата. От одного разу молодиця й каже попові:
— Знаєте, добродію, я ходила до ворожки, вона мені дала таке зілля, що як я зашию собі й вам пополовині в сорочку, то хоч би і посеред дороги ми здибалися, ніхто нас не буде бачити. Але треба, щоб ви голі три рази оббігли ту пусту хату, як я буду зашивати.
Піп каже:
- Добре!
От увечері пішли вони до порожньої хати. Піп скинув з себе шмаття, і давай голий бігати по будяках. А ті його колять так, що не можна витримати. Але той оббіг раз, питає:
— А що, вже?
- Ні, — каже, — помалу ідіть, бо не поспію шити.
Той другий раз оббіг, питає:
— Чи готово?
— Ні!
Той помалу пішов, помаленьку обійшов хату і питає:
- Що, вже?
Нема слуху. Той прийшов до хати, кличе — нема й духу. Тепер здогадався піп, що вона втекла. Чекає, поки люди не полягають спати.
Тихо стало в селі. Тільки що піп іде в село голий, а пси за ним такий зробили Гвалт, лемент!.. Вліз він у свій садок, почав стукати до вікна, щоб попадя відчинила вікно, щоб він вліз, бо надворі слуги сплять, то побачать. Попадя кричить до слуги:
- Піди-но, що там стукає!
Піп ховається в корчі, щоб ніхто його не бачив. І так цілу ніч.
Просидів піп голий цілу ніч і аж ранком до хати увійшов.
І піп присягнув, що волочитися за чужими жінками більше не буде ніколи.
ЧИ ПІП, ЧИ СВИНЯ?
У одному селі жила бідна вдова. Хата в неї стара, погана. Біля сіней двері поламані. От і пристроїлася сусідодова свиня відчиняти двері в сінях.
Діло було взимку. Селом ходить піп з хрестом, зайшов і до тієї вдови, і тільки стукнув дверима у сінях, а жінка і гукає, не відчиняючи дверей з хати, щоб холоду не напускати:
- Чучу! Куди ти із свинячим рилом лізеш?
А тут батюшка в хату. Так вона й руки опустила та й каже:
— Вибачте, батюшка, я думала, що сусідова свиня, а ви, батюшка, застукали дверима ну зовсім так, як свиня.
УТОЧНИВ
В одного попа селяни обробляли землю з половини. От одного разу привезли снопи до нової клуні, і піп вийшов. Дядьки стали закурювати, а один між ними не курящий. І піп також не курить:
А один дядько й каже:
— Хто не курить і не нюхає табаки, той не стоїть і собаки!
А піп тоді:
— Так це виходить, що і я не стою собаки?
А дядько:
— Та ні, батюшко, ви стоїте двох, та ще й добрих!
ЩОБ ВАС БАТЮШКА ПОЇВ!
Це був дійсний факт. До одного нашого селянина внадився піп. Ходить та й ходить, а його годувать треба. От раз прийшов піп, а селянин на курей:
— Киш, киш, щоб вас собаки поїли!
То батюшка й каже:
— Та хіба ж можна так на божу птицю казати?! Ну і говори: «Щоб вас батюшка поїли!»
От ідуть вони одного разу вдвох вулицею, а собаки, як нападуть, як нападуть на них, то селянин і каже:
— А цитьте, щоб вас батюшка поїв!
ПРИСЛІВ'Я І ПРИКАЗКИ
У бога повір, то пан сам знайдеться.
Благослови, владико, дерти з бідних лико.
Бог лякає мужика громом, чорт — рогом, а піп знов богом і так без кінця.
Бог мені надопомагав, як сліпому окуляри.