- Я би пособив твоєму горю, якби ти був трошки розторопніший, а то підеш з тобою на люди та тільки сорому через тебе наберешся і з тим і вернемось.
Племінник каже:
— Як то ви так, дядьку, кажете, що я нерозторопний, хіба я уже дурний чи що?
— Та не те, щоб ти дурний, а тільки що у тебе мова якось то не дуже гарна — що скажеш, то все не до діла.
— Як то так?
— Та так! Оце як підемо, увійдемо до хати, то ти подумай, що там треба з людьми говорити!
— Як то що говорити?
— Як ти увійдеш до хати, поздоровкався б з людьми гарненько, подумав би, якого словечка там сказати гарненького, кругленького.
— Ну, спасибі, дядьку, за добру науку! Так я уже і буду казати.
Пішли вони до Гордія Івановича. Той попросив їх у хату, посадив за стіл. Почали вони про своє діло говорити, а молодий сидить за столом і думає: «Як би тут не забути дядькове наставлення? Якого б тут словечка сказати гарненького і кругленького?»
Та й надумав. Як крикне на все горло:
— Обруч, обруч, обруч!
Гордій Іванович і вилупив на нього очі та й питає:
— Де це ти бачив обруча?
А наш молодий і каже:
— Еге, що ж, що нема обруча! Мене дядько так учив, щоб я сказав словечко кругленьке, гарненьке, гарненьке; ну, я і сказав кругленьке: якого тобі ще круглішого треба, як обруч?
ТРИ БРАТИ
В одного чоловіка було три сини: два розумних, а третій дурний. Ото дурний і каже батькові:
— Тату, дозвольте мені повести нашого бичка на ярмарок та продати!
— Де тобі, сину, — каже батько, — на ярмарок водить. Ти і грошей не зумієш порахувати, як тобі дадуть.
— Зумію, тату, — каже дурень.
От батько йому дозволив. Дурень начепив налигач бичкові на роги і повів продавати. Веде та й веде, коли дивиться — стоїть ліс. От дурень і каже:
— Ото як багато людей на ярмарок з'їхалось. Коли б за бичка взяти хоч 25 карбованців.
Привів дурень бичка в ліс, прив'язав до пенька і каже йому:
— Ну, давай гроші! Давай 25 карбованців!
Пень мовчить. От дурень і каже:
— Ну, коли тепер у тебе грошей нема, то прийду до тебе за тиждень...
Мовчить пень... От дурень покинув бичка у лісі і пішов додому.
Через тиждень приходить до пенька і каже:
— Давай за бичка гроші!
Мовчить пень... Дурень взяв кілок і давай його гатити. Як ударить, то гроші і забряжчать, ті, що були закопані в казанку коло пенька. От дурень побачив гроші, відрахував собі 25 карбованців і пішов додому і розказав старшим братам.
От старший брат пішов з дурнем у ліс до того пенька і каже дурневі:
— Ти ж, дурню, іди на дорогу і дивись, як хто буде іхати, то ти свисни, а я піду до того пенька та заберу гроші.
Вийшов дурень на дорогу, взяв кілок і стоїть, аж їде піп. От дурень підкрався ззаду, як свиснув його кілком по голові, так піп і покотився з брички. Побачив старший брат, що дурень убив попа, побіг скоріше до нього, взяли його удвох і затягли в кущі.
— Гляди ж, — каже, — дурню, не кажи нікому, що ти батюшку вбив, а то і тобі буде клопіт і мені.
— Добре, — каже, — нікому не скажу!
Прийшли додому, а дурень і проговорився. Стали питати, де піп, де піп, а він і каже:
— Хіба ви не знаєте, що я убив попа та з братом в кущі затягли?!
— А який же той піп?
— Який? З бородою такою як у цапа, та ще й рудою...
А брат почув, що дурень сказав, та одрізав у цапа голову, побіг у ліс і прив'язав попові. Сказали дурневі, щоб він повів туди, де піп лежить. Він повів і каже:
- Ось, дивіться, лежить з цапиною бородою і ріжками.
Ті думали, що він чорта убив, та ще й подякували йому. Так йому і не було нічого.
ШАФРАН
Задумала жінка паски пекти та послала чоловіка на базар до міста та й сказала:
— Їдь та й купиш мені шафрану.
Він їде та:
— Гей, шафран, цабе, шафран. — Та все: — Гей, шафран, цабе, шафран.
Доїхав до міста:
— Тпррр, шпегенар! (Шпегенар — скипидар)
Та й купив шпегенару. Привіз додому. Жінка питає:
— Купив шафрану?
— Хіба ти мені казала шафрану? Я купив шпегенару. Якби не сказав «тпру», то купив би шафрану, а то перебило!
БАБСЬКІ МРІЇ
Вийшла баба на базар, винесла глек молока і поставила, сама сіла біля нього і розмірковує:
— Коли б мені це молоко продати, та купить курча... Курча виросте, нанесе яєчок та вилупить курчат, а ті курчата поростуть та будуть великими курми, ще більше нанесуть яєць, то я всіх посаджаю, щоб і вони налупили багато курчат, тоді я їх вигодую і продам, куплю свинку, свинка наведе поросят, поросята поростуть великими та ще і ті понаводять. Тоді я продам, куплю собі корову, корова приведе теля, те теля виросте та ще приведе, а корова знов же приведе. Розведу я багато скотини, скотину продам, почну купляти коней, куплю собі бричку; потім прислуг собі понаймаю, буду баринею, діло!