Выбрать главу

І ТАК ДОБРЕ

Сидить солдат за столом і їсть ложкою сметану без хліба.

Бабусі шкода: багато виїсть, і вона припрошує:

— Солдатику, беріть хліба та з хлібом!

— Спасибі, бабусю, мені й так добре.

ПЛАКСИВА ДИТИНА

Раз їхали два семінаристи і заїхали на постоялий дзір. А двір, от якби в нашому місті, держав чоловік простий. Позносили ото вони з воза свої клунки і просять хазяйку, чи не можна дістати кавунів та динь.

— Чом не можна? Можна!

От вона й пішла по кавуни, а хлопчик років п'яти залишився дома і давай ото кричати, що мати не взяла його з собою, а хата сміжна з тією, де семінаристи.

Кричав ото він, кричав, поки зморивсь та й замовк. От один семінарист і каже:

— Ну, слава богу, перестало!

А хлопчик:

— Еге, перестало! Ось тільки спочину та й знову буду!

НАЙСТАРШИЙ ГАЛУШ

Пішла жінка до криниці по воду та й вичерпнула з водою жабу. Принесла додому, налляла води в горнець, приставила до огню, щоб варився. А жаби в горшку не бачила і кинула в воду галушки.

А як вода розігрілася і жабу припекло, то вона вилізла поверх галушок і стала на горшку; а хлопець приходить до пічки та й вздрів, та й каже:

— Мамо, мамо, — каже, — а найстарший галуш чогось очі витріщив!

СИНИ-УГАДЬКИ

У мене три сини та всі три угадьки, як скажуть: один, що буде дощ, другий, що сніг, третій, що сонечко; якраз котрийсь і вгадає!

НАКАЗ

Їде син до річки купатися, а мати й наказує:

— Гляди, сину, як утопишся, то й додому не приходь — буде тобі від батька.

ЯК ЗВАТИ

— Як тебе звати, мій хлопче?

— А так, як мого тата.

— А тата твого ж як?

— А так, як мене.

— Ну, то скажи, як тебе кличуть, коли час їсти?

— О, мене їсти кликати не треба, я першим приходжу.

ХИТРИЙ ХЛОПЕЦЬ

— Мамо, дайте мені горіхів.

— Добре, візьми собі повну жменю.

— Аж повну жменю? То ви, мамо, дайте самі, бо ваша жменя більша.

ДВІ ДУШІ

Хлопчик запитує батька:

— Тату, а в нас дві душі?

— Чому це ти так говориш?

— Бо дві душі. Як холодно — одна дме тепло на замерзлі пальці, а як гарячий чай — то студить холодна душа.

У ЗВІРИНЦІ

— Тату, чи слонячий батько тягає слонят за вуха?

— Ні!

— От шкода! Отакезні вуха пропадають даром.

ВІДДАЙТЕ

Малий хлопчик просить гостя:

— То мені мама дала булку з медом. Віддайте!

— Я ж не брав!

— Ви сіли на неї.

ПОЯСНИВ

Малий синок питає батька:

— Тату, а що то таке ідіот? Комаха чи звір?

— Така ж точнісінько людина, як і ми з тобою.

ПІДСЛУХАВ

— Мамо, чи люди їдять собак?

— Ні.

— А тато їсть.

— Та що ти вигадав? Коли це було?

— Вчора тато сам казав гостям: «Я на цій справі собаку з'їв».

БАЙКА

— Тату, що таке байка?

— А це коли тварини, ну прикладом осел і свиня, розмовляють так, як оце ми з тобою,

СПОСТЕРЕЖЛИВИЙ

— Учись, Петре, одягатися, а то підеш у солдати — там няньки не буде.

— Неправда! Усі солдати з няньками гуляють.

ПРИКЛАД

Учитель до учня: — Які ти знаєш четвероногі тварини?

Учень: — Кінь, корова, собака!

Учитель: — А ще?

Учень: — Свиня, вовк, цап!

Учитель: — А ще?

Учень: — Дві курки.

ЗНАННЯ ГРАМАТИКИ

Учитель гімназії запитує гімназистку:

— Як майбутній час від дієслова «люблю»?

— Вийду заміж.

ПО-ЛАТИНСЬКИ

Один хлоп мав сина та віддав його до латинської школи до міста. Вертає син на село, а батько питає:

— Ну, що там сину, чи вмієш по-латинськи? (А він якраз накладав фіру гною).

— Та чому ні! — каже син.

— А як називається по-латинськи гній?

— Гноятус! — каже син.

— А вила? — питає батько.

— Вилатус!

— А віз?

— Возатус!

— Ув! — каже старий, — добре тебе навчили! Відтеперка, — каже, — бери вилатус, а ними гноятус та кидай на возатус!

ЖАРТІВЛИВІ ДІАЛОГИ

* * *