І ТАК ДОБРЕ
Сидить солдат за столом і їсть ложкою сметану без хліба.
Бабусі шкода: багато виїсть, і вона припрошує:
— Солдатику, беріть хліба та з хлібом!
— Спасибі, бабусю, мені й так добре.
ПЛАКСИВА ДИТИНА
Раз їхали два семінаристи і заїхали на постоялий дзір. А двір, от якби в нашому місті, держав чоловік простий. Позносили ото вони з воза свої клунки і просять хазяйку, чи не можна дістати кавунів та динь.
— Чом не можна? Можна!
От вона й пішла по кавуни, а хлопчик років п'яти залишився дома і давай ото кричати, що мати не взяла його з собою, а хата сміжна з тією, де семінаристи.
Кричав ото він, кричав, поки зморивсь та й замовк. От один семінарист і каже:
— Ну, слава богу, перестало!
А хлопчик:
— Еге, перестало! Ось тільки спочину та й знову буду!
НАЙСТАРШИЙ ГАЛУШ
Пішла жінка до криниці по воду та й вичерпнула з водою жабу. Принесла додому, налляла води в горнець, приставила до огню, щоб варився. А жаби в горшку не бачила і кинула в воду галушки.
А як вода розігрілася і жабу припекло, то вона вилізла поверх галушок і стала на горшку; а хлопець приходить до пічки та й вздрів, та й каже:
— Мамо, мамо, — каже, — а найстарший галуш чогось очі витріщив!
СИНИ-УГАДЬКИ
У мене три сини та всі три угадьки, як скажуть: один, що буде дощ, другий, що сніг, третій, що сонечко; якраз котрийсь і вгадає!
НАКАЗ
Їде син до річки купатися, а мати й наказує:
— Гляди, сину, як утопишся, то й додому не приходь — буде тобі від батька.
ЯК ЗВАТИ
— Як тебе звати, мій хлопче?
— А так, як мого тата.
— А тата твого ж як?
— А так, як мене.
— Ну, то скажи, як тебе кличуть, коли час їсти?
— О, мене їсти кликати не треба, я першим приходжу.
ХИТРИЙ ХЛОПЕЦЬ
— Мамо, дайте мені горіхів.
— Добре, візьми собі повну жменю.
— Аж повну жменю? То ви, мамо, дайте самі, бо ваша жменя більша.
ДВІ ДУШІ
Хлопчик запитує батька:
— Тату, а в нас дві душі?
— Чому це ти так говориш?
— Бо дві душі. Як холодно — одна дме тепло на замерзлі пальці, а як гарячий чай — то студить холодна душа.
У ЗВІРИНЦІ
— Тату, чи слонячий батько тягає слонят за вуха?
— Ні!
— От шкода! Отакезні вуха пропадають даром.
ВІДДАЙТЕ
Малий хлопчик просить гостя:
— То мені мама дала булку з медом. Віддайте!
— Я ж не брав!
— Ви сіли на неї.
ПОЯСНИВ
Малий синок питає батька:
— Тату, а що то таке ідіот? Комаха чи звір?
— Така ж точнісінько людина, як і ми з тобою.
ПІДСЛУХАВ
— Мамо, чи люди їдять собак?
— Ні.
— А тато їсть.
— Та що ти вигадав? Коли це було?
— Вчора тато сам казав гостям: «Я на цій справі собаку з'їв».
БАЙКА
— Тату, що таке байка?
— А це коли тварини, ну прикладом осел і свиня, розмовляють так, як оце ми з тобою,
СПОСТЕРЕЖЛИВИЙ
— Учись, Петре, одягатися, а то підеш у солдати — там няньки не буде.
— Неправда! Усі солдати з няньками гуляють.
ПРИКЛАД
Учитель до учня: — Які ти знаєш четвероногі тварини?
Учень: — Кінь, корова, собака!
Учитель: — А ще?
Учень: — Свиня, вовк, цап!
Учитель: — А ще?
Учень: — Дві курки.
ЗНАННЯ ГРАМАТИКИ
Учитель гімназії запитує гімназистку:
— Як майбутній час від дієслова «люблю»?
— Вийду заміж.
ПО-ЛАТИНСЬКИ
Один хлоп мав сина та віддав його до латинської школи до міста. Вертає син на село, а батько питає:
— Ну, що там сину, чи вмієш по-латинськи? (А він якраз накладав фіру гною).
— Та чому ні! — каже син.
— А як називається по-латинськи гній?
— Гноятус! — каже син.
— А вила? — питає батько.
— Вилатус!
— А віз?
— Возатус!
— Ув! — каже старий, — добре тебе навчили! Відтеперка, — каже, — бери вилатус, а ними гноятус та кидай на возатус!
ЖАРТІВЛИВІ ДІАЛОГИ