2. Організація і проведення маніфестацій під гаслами «відновлення колишніх кордонів».
Так, у доповідній записці секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову повідомлялося: «1.XI.1944 р. у м. Львові польські націоналісти, використавши свято “усіх святих” провели масову маніфестацію (6 тис. учасників) проти радянської влади під гаслом “відновлення колишніх кордонів” закликаючи населення не виїздити зі Львова. Центром дій був цвинтар по вул. Личаківській, де поховані польські солдати й офіцери “за оборону Львова” у період 1918–1921 рр.»[738].
У цій записці йшлося також про зібрані органами НКДБ і НКВС агентурні дані щодо підготовки запланованого на 11 листопада (на день незалежності Польщі) польськими націоналістами збройного повстання. Радянське командування запровадило деякі заходи, зокрема посилило гарнізони у районних центрах і м. Львові, куди були введені додатково один полк військ Львівського військового округу, один полк військ НКВС, танкова і моторизована бригади, які унеможливили проведення будь-якого повстання. У подальшому для посилення запобіжних заходів у боротьбі з польським підпіллям при другому відділі Львівського Облуправління НКВС було створено спеціальний апарат, який займався винятково так званим польським питанням[739].
3. Участь у діяльності апаратів Районних Уповноважених так званого Тимчасового Польського Уряду з евакуації поляків з території УРСР з метою саботажу і остаточного зриву цієї акції.
У доповідній записці від 17 березня 1945 р. заступника Головного Представника Уряду УРСР по евакуації польських громадян з території УРСР полковника І. Гребченка секретарю ЦК КП(б)У Д. Коротченку повідомлялося про «засмічення більшості апаратів Районних Уповноважених з евакуації націоналістичним елементом, учасниками АК та іншими ворожими радянській владі особами». Серед найпоширеніших форм саботажу евакуації в записці називалося нищення документів[740].
Слід звернути також увагу на те, що ці дії польських націоналістичних кіл іноді підтримувалися представниками Головного Уповноваженого ПКНВ і навіть самим Головним Уповноваженим В. Вольським[741]. Представники ПКНВ наголошували на тому, що на території Польщі поки що немає умов для прийняття і розміщення польських громадян, що евакуюються з території УРСР. Під час перебування Вольського у січні 1945 р. у Львові він погодився на відправлення з території УРСР лише тих поляків, які мали в Польщі родичів або знайомих, і то тільки із сільського населення[742].
4. Здійснення терористичних актів проти представників Спілки польських патріотів, членів апарату районних уповноважених з евакуації, працівників районного й обласного партійного активу; напади на залізничні ешелони з евакуйованими поляками.
Донесення наркома держбезпеки УРСР С. Савченка свідчать про велику кількість акцій такого характеру. В одному з них, зокрема, йшлося про вбивство заступника голови Спілки польських патріотів у м. Львові З. К. Бєлінського[743]. В іншому донесенні повідомлялося про обстріл 3 червня 1945 р. за 15 км від м. Дубно залізничного ешелону з евакуйованими поляками[744].
5. Поширеним явищем у діяльності АК в цей час стала участь у спільних з УПА акціях проти заходів радянської влади.
Так, у донесенні заступника наркома внутрішніх справ УРСР полковника Т. Кальненка читаємо: «У ніч на 15 вересня 1945 р. великі банди УПА й АК одночасно здійснили напад на залізничні станції Олешичі і Нова Гребля, на яких скупчилося близько 2 тис. господарів. Ці станції обстрілювалися упродовж двох годин кулеметним та мінометним вогнем. Будинок станції Олешичі був спалений, а на станції Нова Гребля є жертви». І далі: «Між Рава-Руською і Любачівим бандами спалюються геть усі українські села, де населення виявило бажання евакуюватися»[745]. До речі, на територіях, які відійшли до Польщі, дії аківських загонів, а частіше просто банд карних злочинців, були масштабнішими і кривавішими.
До серпня 1945 р., тобто до підписання договору про польсько-радянський кордон, більшість поляків усе таки досить стримано ставилася до виїзду в Польщу. Певні надії вони покладали на конференцію в Сан-Франциско, яка проходила у квітні 1945 р. Але жодних рішень щодо нових кордонів на конференції не було прийнято[746].
Значно прискорив виїзд поляків у Польщу московський судовий процес над 16-ма керівниками польського підпілля у червні 1945 р. Рішення суду добре відомі. Усіх підсудних було звинувачено в організації антирадянського повстання і засуджено на великі терміни ув’язнення[747].
738
ДА СБУ. Записка В. Рясного А. Берии о ликвидации Делегатуры правительства и Армии Крайовой во Львове. — Ф. 16. — Оп. 37. — Спр. 1. — Арк. 108–109; ЦДАГО України. Докладная записка секретаря Львовского обкома КП(б)У Грушецкого Хрущеву Н. С. о действиях группы польских офицеров Армии Крайовой во Львове. — Ф. 1. — Оп. 23 (ч. I). — Спр. 926. — Арк. 111.
740
ЦДАГО України. Докладная записка зам. Главного Представителя Правительства УССР по эвакуации польских граждан с территории УССР полк. Гребченко секретарю ЦК КП(б)У Коротченко Д. — Ф. 1. — Оп. 23 (ч. I) — Спр. 1465. — Арк. 18–19; ДА СБУ. Спецсообщение начальника управления НКГБ полк, госбезопасности Майструка зам. наркома госбезопасности УССР П. Дроздецкому о краже и частичном уничтожении документов польской комиссии по переселению в Дрогобыче от 22 января 1945 г. — Ф. 1. — Оп. 87. — Спр. 2. — Арк. 42–44.
741
ЦДАГО України. Документы на эвакуацию украинского населения из Польши и польского населения с территории УССР в Польшу. — Ф. 1. — Оп. 23. — Ч. I. — Спр. 790. — Арк. 213, 216.
742
ЦДАГО України. Докладная записка зам. Главного Представителя Правительства УССР полк. Гребченко об эвакуации польских граждан с территории УССР в Польшу от 29.I.1945 г. — Ф. 1. — Оп. 23 (ч. I). — Спр. 1466. — Арк. 71.
745
ЦДАГО України. Выписка из докладной записки зам. наркома внутренних дел УССР полк, госбезопасности Кальненко о ходе переселения украинского населения и сопротивлении этому УПА от 4.IV.1945 г. — Ф. 1. — Оп. 23 (ч. I). — Спр. 1469. — Арк. 239.
746
ЦДАГО України. Выписка из докладной записки зам. Главного Представителя Правительства по эвакуации полк. Гребченко о реагировании польского населения западных областей УССР на конференцию в Сан-Франциско от 29.IV.1945 г. — Ф. 1. — Оп. 23 (ч. I) — Спр. 1710. — Арк. 195.
747
ЦДАГО України. Информация, спецсообщения о реагировании населения западных областей УССР на судебный процесс в Москве об организаторах и участниках польского подполья в тылу Красной Армии. — Ф. 1. — Оп. 23 (ч. I) — Спр. 1710 — Арк. 2.