Archiwum Akt Nowych. Oddział VI w Warszawie. Zespól akt Delegatury Rządu RP na kraj. Departament Informacji i Prasy. Sekcja Wschodnia. Sygn. 202/III/122. — karta 50.
Провід Організації українських націоналістів Бандери про польсько-українські відносини від жовтня 1943 р.
Комунікат
В зв’язку з подіями, які впродовж останніх місяців біжучого року проходять на українських землях, передовсім на їх західних і північно-західних частинах, Провід Організації Українських Націоналістів самостійників-державників стверджує:
I. Стан напруження, що характеризував відношення між українським населенням і польською меншиною на згаданих теренах, був наслідком тієї екстермінаційної політики, що її проводило польське правління впродовж двадцятьох років існування Польщі у відношенні до українського населення. Польське правління завжди використовувало польську меншину проти українського населення та його змагань до незалежного політично-національного, культурного та соціяльно-економічного розвитку, внаслідок чого різним польським елементам було дозволено на українських землях, що входили в склад Польщі, ширити і підсичувати шовіністичні настрої і національну нетерпимість та ворожнечу.
Все це доводило українське населення до стану постійного хвилювання.
II. Той стан настроїв не змінився і в час, коли наслідком мілітарної поразки Польщі, а потім німецько-большевицької війни українські землі опинилися під німецькою окупацією.
Коли в деяких політичних польських колах ширення польсько-української ненависти не то що не припинилося, а, навпаки, зросло на силі, бо стали проповідуватися в багатьох польських підпільних виданнях куди інтенсивніше, як досі, ідеї погромництва і негації, ідеї захватництва навіть основних українських земель та трактування українських національно-визвольних змагань як першої і найважливішої загрози для створення незалежної Польщі, — польська меншина зайняла по відношенню до українського населення і його визвольної боротьби поставу, яка прямо-таки наштовхувала українців до безпосередньої реакції.
Коли на прикордонних польсько-українських теренах німці приступили до висолювання місцевого населення і колонізування тих теренів німецьким елементом, частина польського елементу пішла по лінії найменшого опору і вістря своєї боротьби спрямувала не проти німців, а проти українців. Так прийшло до відомих мордувань українського населення на Холмщині і Грубешівщині.
Крім того, деяка частина польського елементу (Волинь) стала прямо до послуг німецького окупанта та большевицьких агентурних груп у нищенні українців і їх культурного та матеріального дорібку. Перехід допоміжної української поліції із зброєю в підпілля для оборони українського народу від німецького терору використало польське населення на Волині для того, щоб, сформувавши польські відділи допоміжної поліції, повести систематичний погром українського населення, що досі триває з неослабною силою.
Це і становило основне підґрунтя, на якому зродились події, що своїми формами і розмірами викликали страхіття, що потрясли до глибини народи український і польський. Віджили історичні палі і сокири.
III. Той стан використовували і використовують ті всі зовнішні чинники (Москва, Берлін), які, будучи заінтересовані в подавленій українського і польського народів, кинули їх у взаємну різню, щоб відвернути їх увагу від їх основних цілей і завдань і від їх спільних ворогів — Москви і Берліна.