У ДАРО зберігаються численні матеріали двох груп (військових округ) УПА «Заграва» і «Богун», що діяли саме на Рівненщині. Вони доводять, наскільки українські повстанці були сповнені рішучості позбутися поляків на території своїх повстанських дій, а також демонструють, яку безкомпромісну позицію в питаннях боротьби займала ОУН-СД щодо інших українських самостійницьких рухів, зокрема мельниківців та бульбівців, що діяли на Волині. Чимало тут знаходиться також важливих для розуміння характеру діяльності українських повстанців друкованих видань ОУН («Ідея і чин», «Вісті», «Вільна Україна») та окремих органів УПА («Новини з фронту», «До зброї», «Наш фронт»).
У ДАТО автор вивчав документацію командування Тернопільського округу Армії Крайової. До речі, нині цей архів єдиний з архівних установ невідомчого підпорядкування в Україні, що містить фонди саме з польськими матеріалами, які належали військово-політичному підпіллю АК.
Завдяки участі в підготовці одного з томів спільної українсько-польської видавничої серії «Польща та Україна у тридцятих — сорокових роках XX ст. Невідомі документи з архівів спеціальних служб» нам вдалося познайомитися з на той час недоступними для більшості дослідників та широкого загалу матеріалами фонду 16 Державного архіву Служби безпеки України (ДА СБУ)[114]. Це, головним чином, накази і спецповідомлення наркома внутрішніх справ СРСР Л. Берії, його заступника В. Меркулова, наркома внутрішніх справ УРСР І. Сєрова, інших співробітників цього відомства, що регламентують і висвітлюють діяльність оперативно-чекістських груп НКВС у західних областях України в 1939–1940 рр. з ліквідації українського та польського підпілля.
Розкрити картину діяльності цього підпілля у Західній Україні допомагають і відкриті для дослідників справи № 372 та № 376 фонду 13 Державного архіву Служби безпеки України, які налічують близько двохсот томів. Ідеться у цих томах про все, пов’язане з діяльністю ОУН і УПА та Армією Крайовою, в тому числі їхнє протистояння. Низку найважливіших документів згаданих двох справ було опубліковано, зокрема, в четвертому томі спільної українсько-польської видавничої серії «Польща та Україна у тридцятих — сорокових роках XX ст. Невідомі документи з архівів спеціальних служб».
Під час роботи над пропонованою книгою автор дістав у розпорядження копії деяких архівно-слідчих справ на нереабілітованих осіб, які ще й дотепер є малодоступними для дослідників. У зв’язку з цим видається необхідним певний перегляд та вдосконалення відповідного чинного законодавства України, суперечливі норми якого обмежують використання відомчих архівних документів науковцями.
Крім архівних документів, у праці було використано документальні збірники, підготовлені, передусім, польськими та українськими емігрантськими дослідницькими осередками. Головне місце серед них посідають вже згадана «Армія Крайова в документах» («Armia Krajowa w dokumentach») у 6-ти томах, опублікована у Лондоні, та «Літопис Української Повстанської Армії», видання якого було започатковано в Торонто ще в 1975 р., а з 1989 р. у ньому бере участь і Київ. До дослідження була залучена також опублікована Канадським Інститутом українських студій Альбертського університету кореспонденція Українського центрального комітету (УЦК) з німецькими окупаційними установами в Генерал-губернаторстві в 1939–1944 рр.[115]
Прислужилися в розкритті теми й документи з історії радянсько-польських, радянсько-німецьких, німецько-польських взаємин передодня та часів Другої світової війни[116], а також матеріали, пов’язані з діяльністю Міжнародного Військового Трибуналу в Нюрнберзі[117].
Утім історія українського і польського підпілля досліджувалася, передусім, що зрозуміло, на підставі власної документації відповідно ОУН і УПА та АК і Делегатури польського емігрантського уряду, яка регламентувала всі сфери життя обох незалежницьких рухів в умовах окупації, в тому числі форми, методи, засоби та кінцеву мету їхньої боротьби.
114
Державний архів Служби безпеки України (ДА СБУ) у Києві. Діяльність оперативно-чекістських груп НКВД у західних областях України, 1939–1940. — Ф. 16.
115
Canadian Institut of Ukrainian Studies Uniwersity of Alberta (CIUS): The Correspondens of the Ukrainian Central Committee in Cracow and Lwiw with the German Authorities 1939–1944. — Edmonton and Toronto, 2000.
116
Dokuments on Polish-Soviet relations 1918–1943. — Polish Embassy in Washington, 1948; Official documents concerning Polish-German and Polish-Soviet relations 1933–1939. The Polish White Book. — New York, 1948; Оглашению подлежит; СССР — Германия 1939–1941 гг. Документы и материалы. — М., 1991.
117
Нюрнбергский процесс: право против войны и фашизма / Под ред. И. А. Ледях и И. И. Лукашука. — М., 1995.