Третій продовжувач зусиль і учень Миколи Зерова — Григорій Порфирович Кочур, автор трьох перекладацьких «Відлунь», які є не що інше, як заповідана Миколою Зеровим унікальна в українській літературі енциклопедія поетичних стилів, у якій багатоголосся світової поезії відтворене адекватним розмаїттям звукових багатств та художніх засобів української мови. Важко переоцінити і вже згадану на початку цієї статті багаторічну Кочурову працю з публікації зеровських текстів, а також віршів і перекладів усього «п'ятірного ґрона» — за умов неослабного ідеологічного тиску, переслідувань та заборон 1960-х — середини 1980-х років. Заслуговує поваги оця Кочурова стійкість і терпляче здійснення «малих справ», які так багато важили для тодішнього літературного життя і не лишалися непомічені з боку «власть предержащих».
Перекладацька, а почасти й ориґінальна поетична праця всіх названих тут майстрів здійснювалася «під знаком Зерова» і мала зеровський доробок як свого роду незримий орієнтир і наріжний камінь, фундаментальну цінність. Зовсім не так склалася доля критичної та історико-літературної спадщини Зерова. З добре відомих причин ввести її в обіг в 1960-х, а тим більше в пізніші роки й десятиліття було неможливо. Саме літературознавства та історії літератури в першу чергу стосувався радянський принцип: «у нас нет филологии, у нас есть идеология». Оскільки лише частина історико-літературних текстів Миколи Зерова була перевидана в його двотомнику 1990 року, більш-менш повне ознайомлення з його працями і науковою методологією стає можливим тільки сьогодні, з виходом у світ «Українського письменства».
Хочеться вірити, що з часом буде підготовлено до друку і видано повний корпус усіх зеровських творів в усіх жанрах і з усіма текстологічними варіантами. Адже творчий доробок Миколи Зерова — вдамся тут до норвідівської метафори, — це коштовний діамант, який заблиснув під чорним попелом української історії.
Михайло МОСКАЛЕНКО
Примітки
(В цій електронній версії примітки (стор. 1273—1294) віднесено у вигляді коментарів (фігурні дужки) до відповідних місць у тексті. — Прим. верстальника.)
Зміст
Передмова …6
I
§ 1. Вступні уваги …7
§ 2. Періодизація і схеми нового українського письменства …11
§ 3. Напрямки і течії в новому українському письменстві …15
§ 4. Застереження й уваги …17
II
§ 1. Котляревський. Біографічні дані …21
§ 2. Котляревський і Осипов …24
§ 3. «Енеїда»; її літературний жанр …28
§ 4. Герої «Енеїди» …35
§ 5. Художнє виконання «Енеїди» …37
§ 6. Вірш і мова «Енеїди» …38
§ 7. Драматичні твори Котляревського …41
§ 8. Література про Котляревського …45
III
§ 1. Травестія після Котляревського. Білецький-Носенко …50
§ 2. Гулак-Артемовський …54
§ 3. Переклади-травестії: Гулак-Артемовський, Гребінка …61
§ 4. Травестійний стиль у прозі: Квітка та інші …67
§ 5. Травестія в 40—50 рр. Олександрів, Копитько, Кухаренко …71
IV
§ 1. Драматична література 20—30 рр. …75
§ 2. Байкарі: Гулак-Артемовський, Боровиковський …80
§ 3. Байкарі: Білецький-Носенко, Гребінка …86
§ 4. Сентиментальна повість. Квітка-Основ’яненко …91
§ 5. Повісті Квітчині: «Маруся» і «Щира любов» …96
§ 6. Загальний характер раннього українського письменства …100
Од київського студентства — М. Зеров …108
Андрій Чайковський. Козацька помста …109
Популярна бібліотека «Лан» …109
Івасик-Телесик …111
Г. Гайчук. Над Чорним морем …113
Оповідання [про] Івана Котляревського …114
С. Подолянин. Українець за кордоном і мандрівка в минуле …114
Про лихі пошесті та як боротися з ними …115
Библиотека И. Горбунова-Посадова …116
Микола Аркас. Історія України-Русі …116
А. Тесленко. З книги життя …119
Сергій Єфремов. Новий документ до старих позвів …120
М. Г. Халецький …122
Проф. Мих. Грушевский. Иллюстрированная история Украины …123
О. Синявський. Про що співають кобзарі …124
Святитель Іосаф Горленко, епископ Білгородський …125
З студентських років М. В. Лисенка …128