3 Синє море — загальний образ води великого розливу; відомо, що під Києвом моря не було.
4 Тобто цар звався Сантал, як подається і в подальшому тексті.
Українські билини: Історико-літературне видання східнослов’янського епосу. Упорядкування, передмова, післяслово, примітки та обробка українських народних казок і легенд на билинні теми В. Шевчука; Малюнки Б. Михайлова. — К.: Веселка, 2003. — 247 с: іл.
ГЕРОЙ ЗВІЛЬНЯЄ ТРИ ЦАРІВНИ 1
Мав один коваль такого сина, що вісім літ ссав мамину цицьку і сидів за піччю. Як уже по вісьмох літах мав вилазити з-за печі 2, казав прикликати кумів, що його до хресту тримали, а тоді як скочив з печі на землю, то по коліна вгруз у землю — вже таку силу мав. І тоді каже до тата, аби йому зробив залізну палицю на три центнери і на п’ятдесят сажнів довгий ланцюг. І взяв свою частку маєтку і пішов собі з ним у світ 3.
Прийшов до одного села і вступив до церкви змовити молитви 4. Приходить до церкви, а там трумно висить на повітрі саме, ніхто його не тримає. І він узявся людей питати:
— Що то є за такий спосіб, що трумно висить само?
А люди повідають йому так:
— То був бідний, та й умер, та й не віддав нікому боргів, то вже як його привезли з трумном до церкви, то трумно само взнеслося догори і висить так людям над головами, і ніхто не може зняти.
Тоді той каже:
— Скільки той бідний грошей винен, то я все за нього заплачу! 5
Та й посходилися люди, а він питається:
— Скільки?
То один каже — сто срібних, другий — п’ятдесят, там знову — тридцять, скільки кому був винен. Так він кожному заплатив до грайцара 6 всі борги. І тоді вже те трумно упало на землю, і зараз його взяли і поховали…
А він собі далі пішов. Іде через ліс, а там є хата в тім лісі 7. Але ще здибав два збуї 8, то вони вже всі три разом пішли до тої хати. Він тоді каже одному:
— Ти сиди в хаті і вари їсти, а я з другим піду в ліс на полювання.
Той уже наварив їсти добре, а там лізе до хати мале дитя. І каже до того збуя:
— Пересади мене!
Він пересадив через поріг.
— Посади на лаву! Посадив.
— Дай мені їсти. Він дав.
— Дай ще!
І геть усе з’їло, що він наладив на обід, усе до краплі.
І хтіло ще, але він каже, що вже нема нічого. Тоді воно взяло і видерло пас від шиї [збуя] аж до крижів через цілі плечі. Тоді він взяв утік з хати і виліз на бучка коло хати. А воно взяло той пас, що з нього здерло, повісило на стіні.
Тоді приходять обидва з полювання, дивляться, а тут нема нічого, лише на стіні висить пас зі шкіри. Тоді той каже до збуя:
— Тепер уже ти вари їсти, а я сам піду на полювання.
Пішов, а той лишився. Так знову наварив їсти, а тут знову те дитя лізе до хати і знов так каже:
— Відтвори! Він відтворив.
— Посади мене на лаві! Дай мені їсти!
І знову так їло-їло, аж поки все з’їло. І потому того збуя злапало і видерло шкіру на плечах уже тому, другому. Та й він утік з хати. Утікає, а той, з дерева, кричить збуй:
— Лізь сюди, я тут!
Та/й він також поліз на бучка.
Приходить той з полювання додому — нема що їсти і нікого нема в хаті, лише вже два паси на стіні висять. Він тоді взяв поставив палицю в куті та й ланцюг, зачинає вже сам варити. А те саме знов лізе до хати, те дитя. Та й каже:
— Одтвори! Він отворив.
— Посади мене на лавку! Посадив.
— Дай мені їсти! А він каже:
— А я тобі за що дам їсти?
Як узяв собі палицю, як зачав Біду 9 бить, геть порозливалася з Біди кров та мазь по цілій хаті. І дитя полетіло землею і робило знак по землі аж до тої ями, де мешкало.
А він тоді взяв ланцюг і палицю і йшов за ним. А ті два кричать з бука:
— Та ми ось-во! Він каже:
— Ходіть сюди, я вже Біду побив та й іду за нею шукати.
Вони тоді позлазили і пішли всі три за тим слідом. І прийшли до тої ями, де воно полізло. Тоді він каже одному:
— Лізь ти!
А той не хоче. Каже другому — не хоче. Тоді він поліз сам і каже:
— Тримайте ланцюг міцно і спускайте мене в долину!
І його спустили аж на діл, у яму. Він дивиться, аж то було пекло. І є там той малий Диявол, що був у них у хаті. Як побачив того, зараз утік. Той зачав решту дияволів палицею бити, аж порозліталися всі, іно лишився один найстарший, бо був прийнятий на ланцюгу. І він тоді взявся до того найстаршого до бійки, так його б’є! Той каже:
— Що хочеш, то тобі дам, лише мене не бий!
А вони там мали, ті дияволи, три панни, бо їх украли зі світа. То той каже:
— Нічого не хочу, тілько мені ті панни віддай!
І дияволи йому тоді їх уже дали.
А він взяв корито, прив’язав до того ланцюга і всадив до нього найстаршу панну. А ті компани 10 нагору потягли ланцюг із тою панною. І так витягли всі три панни нагору.