— Ну, що, — говорить, — у тебе батько був?
— Був.
— Воли в нього були?
— Були.
— Орав він?
— Орав.
— А давав спочивать?
— Давав.
— Ну, давай і ми спочинем.
Іван — мужичий син як став спочивать та й кинув свою палку на ріг і розбив конюшню. Кінь вирвавсь, прибіг до нього, став землю одривать.
Брати прокинулися, бачать — пальчатка кров’ю попідпливала!
Оббив кінь землю, тоді й говорить Іван — мужичий син до Змія:
— Аж тепер я тебе вб’ю. Змій і говорить:
— Постій, я тобі дещо розкажу: хоч і візьмеш того коня, то не доведеш його додому: є у мене три сестри і мати — всі змії, і батько — цар Ірод 22. Будете ви їхать додому, захочете так пить, що один до одного не зможете слова промовить, — буде вам по праву руку криничка, вода як скельце чиста, вдар її навхрест палкою. Не пийте, побачиш, що з неї вийде. Під’їдете далі, захочете їсти, стоятиме явір, під явором — стіл, там лежатимуть паляниці, яблука й усякі напитки й наїдки. Не їжте — вдар навхрест, побачиш, що вийде з нього. Приїдете далі, захочете спать, під явором стоятимуть дивани й койки — не лягайте, вдар — що буде. Це мої сестри 23.
Тоді Іван — мужичий син зрубав і ті три голови, м’ясо посік, кістки спалив і за вітром пустив.
Узяв Іван — мужичий син того коня, забрав братів, поїхав додому. Захотілося їм пить, аж і справді — над шляхом криничка праворуч. Менші брати хотіли напиться.
— Ні, пождіть, — говорить, — подивлюся.
Та як рубонув шаблею навхрест — а кров так і потекла. Поїхали далі — зарубав і тих трьох сестер 24. Далі оглянулись — хмара наступа попід небесами! Коли вони придивляються — аж то Змія женеться. То їхня мати — одна губа в неї під небесами, а друга — попід землею 25.
Старший брат і говорить:
— Ех, як ти менший брат — оставайсь іззаду, то хоч не всі пропадем! 26
Вона того проковтнула, вернулась до моря води пить, наганя їх другий раз.
— Ех, брате середульший, оставайся й ти позаду, не мається враз пропадать, то ще я втечу, може…
Остався і той. Вона і того проковтнула, вернулась знов до моря води пить. Наганя в третій раз.
— Ех, — говорить, — коню мій милий-дорогий, зоставайся, — говорить, — і ти.
Остався кінь, вона й коня проковтнула. Вернулась у третій раз до моря води пить. Наганя четвертий раз. Він добіга до кузні й говорить:
— Кузьмо і Дем’яне, Божі ковалі 27, одчиняйте кузню — улечу.
Вони одчинили дванадцятеро дверей залізних, він улетів, вони й зачинилися. Змія сіла коло кузні й говорить:
— Кузьмо й Дем’яне, Божі ковалі, одчиніть, — говорить, — кузню, я його розтерзаю, бо він, — говорить, — побідив трьох моїх синів і трьох дочок.
А вони й говорять:
— Лижи двері, як пролижеш, то візьмеш його.
А самі стали плуг робить 28 і говорять:
— Берись, Іване — мужичий сине, роби плуга, щоб готовий був, поки вона двері пролиже. А що? Як надієшся: удержиш її щипцями за губи, як устромиться тебе брать?
Він уже з ляку 29 каже:
— Удержу!
А та кожним разом: лизне — і двері пролиже. Пролизала двері, встромила голову, він устромив щипці і здавив за губи.
Накинули на неї плуга, вибігли на двір і давай орать. Добрались до моря, вона дуже захотіла пить 30 та почала пить і лопнула!
Тут Іван усіх братів своїх повирятовував, тільки на його коню шерсть трохи підопріла.
1 Казка вбирає в себе численні билинні мотиви і є варіантом змієборчого епосу з усіма його компонентами, за винятком одного: звільнення з полону князівни чи трьох князівен. Іван — мужичий син — це може бути й Ілля Муромець, який також був мужичим сином, водночас він хлопець-богатир, як і Михайло.
2 Тобто щоб ніхто не міг наврочити й тим забрати від них сина.
3 3мисленний — який дійшов до розуму.
4 Билинний мотив, бо і в билинах князь збирає богатирів для поради.
5 У казці проходять реалії XIX — початку XX століття, коли казка була записана: газети, телеграма тощо.
6 Волость — сільська управа в дореволюційній Росії.
7 Билинний мотив, який проходить по всіх казках та билинах про богатирів.
8 Билинний мотив. Можна порівняти вибір коня і зброї Іллею Муромцем.
9 Одна із билинних ремінісценцій, тільки в билинах є і гора сорочинська, і шапка сорочинська — сарацинська, арабська.
10 Доброчинна дія, якою герой доводить, що він богатир справедливий, добрий.
11 Билинний мотив; щоправда, богатирі застосовували свист для остраху ворогів.