4 Билини й казки часто подають, як багато їли богатирі, бо, за народним уявленням, вважалося: хто багато їсть, той має багато сили.
5 Старим Богатирем у билинах зветься Ілля Муромець, але цей герой не має з ним нічого спільного, хіба те, що хоче бути старшим над іншими богатирями. Загалом цей мотив у казці не розроблений, тобто маємо тільки далекий відгук билинної теми про старого богатиря.
6 Ще один відгук билинної теми, цього разу про богатирську заставу.
7 Слово оповідачем опущено.
8 Тут вказівка на те, що дія відбувалася в українських степах.
9 У дужках подано пояснення оповідача.
10 Казка повною мірою відбиває апокрифічну, тобто не визнану церквою за правдиву, тему сходження Ісуса Христа у пекло. Розробка відома з XIII — початку XIV століть. Це «Слово о Лазаревім воскресінні». Згодом в українській традиції казка оформилася у «Слово про збурення пекла». Народна фантазія на цьому матеріалі створила ще й образ Марка, який товкся по пеклу. Ця казка виникла вже в християнські часи, очевидно, не раніше XIII століття; з одного боку, вона є варіантом оповіді про Ісуса Христа, а з другого — відбиває билинну змієборчу традицію, зокрема таке є в казці про Котигорошка.
11 Руський чоловік — тобто людина з Русі-України, українець.
12 Число три в казках традиційне: три богатирі, три царівни, три брати; цю поетику засвоїли й билини.
13 Тут відчутно пропуск: має бути розповідь про бій із третім Змієм і про те, як Іван Зорьовий користувався пляшечками з водою.
14 Оповідач поплутав розповідь. Із тексту не ясно, що було в записці, а там мало бути попередження від меншої сестри про те, що брати й Старий Богатир мислять супроти Зорьового зло. Не витримано послідовність оповіді і про те, як згорнулися всі три палаци.
15 Вчинок Івана Зорьового не назвеш добрим, бо старий Змій допоміг йому вибратися з Підземного царства, а герой відплатив йому невдячністю. Однак тут діяла інша мораль: темну силу треба нищити, щоб вона не чинила зла й надалі.
16 Розповідь і тут поплутана: дід має сам скувати вінці, а не Іван Зорьовий їх має діставати. Це мало б робитися десь так, як у казці «Іван Білокрис»: Іван будував собі хату, дав змогу батькові діяти реально, а сам вчинив у казковий спосіб, тобто казкарем ужито порівняння буденної і казкової дії.
17 Має бути: не тільки в Мідному домочку герой бере вінець, а в усіх трьох.
ІВАН ВЕЧІРНІЙ, ІВАН ПІВНІЧНИЙ ТА ІВАН ЗОРЬОВИЙ Друкується за виданням: Народні оповідання й кажи, зібрані В. Кравченком. — Т. II. Житомир, б/р. — С. 156–161. Зап. в с. Хрищатик Черкаського повіту.
Українські билини: Історико-літературне видання східнослов’янського епосу. Упорядкування, передмова, післяслово, примітки та обробка українських народних казок і легенд на билинні теми В. Шевчука; Малюнки Б. Михайлова. — К.: Веселка, 2003. — 247 с: іл.
ІЛЛЯ МУРИН 1
Казка про те, що чоловік мав одного сина і він не ходив на ногах сорок п’ять літ, потім був богатирем
Був чоловік і не мав дітей, лиш одного сина, і той син не ходив на ногах через сорок п’ять літ. Але старі одного часу пішли в поле, а до нього приходить Господь і святі Петро і Павло 2. Господь каже:
— Встань, Ілля Мурине, і дай нам чого напитися з комори!
— Коли ж не можу встати! Мені вже сорок п’ять літ, та я не ходжу на своїх ногах.
Господь дав йому паличку і каже:
— На! На тій паличці важся, то встанеш. Він взяв, на тій паличці став, Приніс з комори шанок 3 напитку. Господь каже: «Ану-но, Ілія Мурин, Сам той напій випий!» А він як потягнув — і все за раз випив.
Господь каже: «Ходи тепер зо мною надвір».
Вийшли надвір, дивляться:
Така скала, що трудно оком зглянути.
А Господь каже: «Ану-но попробуйся з тою скалою!»
Він як взяв тую скалу, Три рази перекинув! Господь повідає:
«Що ти тепер, Ілля Мурин, думаєш?» — «От теє думаю,
Що якби мені був слуп 4 залізний, То би-м три рази світ обернув». Господь: «Ану, ще піди, Принеси нам того напою з комори!» Він пішов і знов приніс один шанок. Господь каже: «Ану ще другий випий!» Так він випив той весь. Господь повідає:
«Ходи, знов ся попробуєм з тою скалою!»
Він як вхопив другий раз, То іно два рази перекинув, А третього разу не годен, Бо йому Господь сили виймив. «Ну тепер ти, Ілія Мурин, Будеш богатир над всіма богатирями». І взяв Господь і пішов від нього. А він посидів в хаті трохи і думає собі: