37. Пов'язуй тісно своє життя з життям Нації. Віддай Україні свою працю, майно, кров.
Украина превыше всего! Кто не понял, надо еще попрыгать.
38. Гидуй всякою лицемірною облудою і хитрим фальшем, але перед ворогом укривай таємні справи і не дайся заманити себе в наставлені тенета. Для здобуття ворожої тайни вживай навіть підступу.
Все методы хороши? И к чему тогда весь предыдущий пафос?
39. Шануй жінок, що мають стати тобі подругами духа ідеї і чину, але гидуй розгнузданими.
40. Цінуй високо материнство як джерело продовження життя. З Твоєї родини створи оплот чистоти Нації.
41. Люби і опікуйся дітворою, як майбутнім Нації.
42. Плекай фізичні сили, щоби тим видатніше працювати для своєї Нації.
Украина превыше всего! Прыгаем быстрее.
43. Будь точний. Вважай за втрачену частину життя кожну хвилину, що пройшла без діла.
44. Що робиш, роби сумлінно й так, якби воно мало залишитись навічно та стати останнім і найкращим свідоцтвом про Тебе.
В последние минуты жизни националисты оставляли после себя потрясающие послания потомкам. Объявляли себя богами и духами, писали «заповеди» и т. д.
Из-за того, что в основном моральные принципы отсутствуют в заповедях призванных декларировать моральные принципы, в морализаторстве националисты упражнялись во многих других произведениях.
Один из главных идеологов украинского национализма Ярослав Стецько писал: «Суспільний лад, до якого ми прагнемо, базується на двох основних засадах: національній та етичній».[40]
Другой сподвижник национальной идеи Дмитро Мирон, он же Максим Орлик, он же Пип, он же Роберт, писал о необходимости формирования украинского человека нового типа (мы видимо старые модели) следующее: «Новий тип української людини — це прометеївсько-геракліївський тип людини, володаря духа, носія ідеї, борця володаря та творця життя, яку Шевченка Алкид під впливом великої правди й нової ідеї стає її носієм і борцем, як Ярема стає Галайдою — лицарем і героєм боротьби за визволення свого народу»[41].
Как видим, политический руководитель батальона «Роланд» декларировал необходимость очень высоких моральных качеств для украинцев, и, конечно же, партийных украинских националистов.
Прямо об этом писал и другой последователь С. Бандери Петро Федун, он же Полтава: «Дуже високі моральні вимоги до членів ОУН — сьомий елемент революційности українського націоналізму».[42] Предложение, кстати, выделил сам автор.
Давайте посмотрим, как мораль проходит сквозь учение национализма.
В идеях и практике украинских националистов есть одно серьезное противоречие. Ради смеха назовем мы его «кодом Зенона», и пусть это будет аллюзией на тему «матрицы» — лживой системы украинского национализма. Зенон Коссак — юрист по образованию, боевик и публицист ОУН в своей небольшой статье «Радість творчого життя» выдвинул следующее жизнеутверждающее положение: «Ви мусите жити прагненням бачити світ кращим, як він є і весь молодечий запал і всю потенцію творчих сил віддати здійсненню цього прагнення. У своєму обожанні творчості у всесторонньому розумінні — вмійте цінити носіїв праці — людей, тобто вмійте зберігати пошану до праці чорних рук, праці інтелектуалів-науковців і мистців, пам’ятаючи, що на життя складається цілість і що найрізнородніша праця виповнює цілість творчого життя людей. Вітайте радісно між собою тих, що навіть найчорнішою працею живуть, — вітайте їх як рівних або вищих собі, бо творча праця є основою гідно сповнюваного життя — а те родить права і робить з людини пана-володаря життя…»[43]
Как видим, встречаются и такие довольно здравые мысли. Зенон призывает украинских националистов с глубоким уважением и даже пиететом относится к людям простого труда. Похожим образом мыслил и другой идеолог Ярослав Стецько. Он приписывает Богдану Хмельницкому следующую фразу: «… в цій війні поможе мені вся чернь по Люблін, по Краків. І я від неї не відступлю, бо це наша права рука»[44]. «Українська «чернь», ідея української соціальності, не включена в українську революцію, себто у визвольну війну, означає її поразку.»[45]