Но мы и сейчас не верим, хотя у Билецкого уже не десяток фанатиков, а сотни, если не тысячи, да и сам он дорос от зэка до подполковника милиции и депутата Верховной Рады. Проблема здесь не в числе почитателей, а в направлении, по которому их ведет этот вождь. Если он и ведет их куда-нибудь, то разве что в глубокое прошлое, где авторитаризм, вождизм, иерархии, элитарность, империалистическая агрессия и великодержавность считались неоспоримыми принципами человеческого бытия. (К выяснению их древних истоков мы обратимся чуть позже).
В свое время Билецкий написал короткую, но исключительно емкую статейку под названием «Український расовий соціал-націоналізм — ідеологія організації „Патріот України”», где на трех страницах концентрированно изложил все то, что другие растягивают на целые книги. В этом сочинении «Белого вождя» мы находим «ідеї Національної солідарності, природньої ієрархії та жорсткої дисципліни, як основи нашого нового суспільства», «завдання нинішнього покоління створити Третю імперію — Велику Україну», вождизм и принципиальное отрицание равенства людей.
Соратники «Белого вождя» от него не отстают. Идеолог СНА Олег Однороженко в скандальной статье «Соціал-націоналістичний рух та його основні завдання» во многих местах дословно воспроизводит идеи Сциборского об авторитаризме, иерархии, империализме и великодержавности, примате интересов нации над общечеловеческими и гуманистическими ценностями[74]. Сказано об этом и в программе организации: «1. Організований Український Націоналізм змагає за створення політичного, соціального та господарського ладу Української Держави на принципах Націократії... 3. Основні засади Націократії - Національна солідарність (надкласовість і антипартійність), авторитаризм (особиста відповідальність керівників всіх рівнів за свої дії), якісна суспільна ієрархія і дисципліна, суспільний контроль, самоорганізація та самоврядність». Подобно Сциборскому ПУ ставит интересы нации выше каких бы то ни было других интересов. В документе со странным названием «Право Naui’i’» (именно так — жирным шрифтом, с большой буквы и с английской N пишут они название) сказано в пункте 9 «Право Нації є превалюючим над частковими правами окремих осіб, родинних та соціальних груп. їх права реалізуються в рамках і не на шкоду Права Нації».
Программа «Патриота Украины» просто пропитана духом милитаризма: «Кінцевою метою Української зовнішньої політики є світове домінування». «Військова доктрина: 1. Найнадійнішим союзником Великої України є сильні армія та флот. Українська Армія повинна стати найпотужнішою збройною силою планети».
Итак, элитарность, иерархия, авторитарность, вождизм, милитаризм, империализм, отрицание общечеловеческих ценностей. Устрашающая картинка…
Националисты очень любят рассуждать о морали, высоких порывах души, творческом вдохновении, величии духа, героизме, становлении нового человека. Идеологи «Патриота Украины», когда заявляют, что они носители настоящей моральности, пишут это слово с большой буквы. «Тризуб» обязательно добавляет при этом что-нибудь про бога и христианские ценности. Все вместе они настаивают на примате духа над материей и телесными побуждениями, призывают к самоотречению во имя высоких идеалов. Андрей Ильенко однажды красиво высказался: «…Ми за Людину — носія великих цінностей, людину волі та сили». Многие это принимают за чистую монету. Но мы пришли к выводу, что это лицемерие.
Мы видели, что все националисты выступают за агрессию по отношению к другим людям и государствам. Но как они обосновывают этот вывод? Мы задумались, прочитали, что они пишут, и обнаружили, что от Сциборского до Билецкого они рассуждают одинаково, и эти рассуждения вступают в непримиримое противоречие со всем, что они говорят о верховенстве духа и морали.
Если помните, в самом начале мы говорили, что по Донцову в основе поведения человека лежит инстинкт насилия. Сциборский эту мысль развивает, полемизируя с теми, кто не считает данное свойство человека врожденным:
«Сама можливість переродження людської психіки — як це собі уявляють різні псевдогуманісти — є не лише нереальною, але й аморальною супроти цілої природи людини…..в цій сукупності первні сили, почуття пристрасти, інстинкт боротьби є одними з найголовніших. Цього не можуть збагнути гуманістичні фантасти… Заперечуючи в цей спосіб фізіологічні й психологічні бакени, вони нищать в людині те, що поруч розуму, надає їй життєву стійкість і імпульси до творчости — її інстинкти. Розум і суспільна організація справді повинні ставити тверду межу шкідливим виявам цих інстинктів. В цьому й полягає змисл соціальності людини. Але спроби їх цілковитого знищення е утопійні та навіть шкідливі. Бо коли б навіть таке духове “спацифіковання ” людей здійснилося, то від того не ущасливилося б саме життя… Бо ж чи справді його зміст, глузд і радість полягають в самому абсолютному спокою, з безтурботним сірим животінням із дня на день, в запровадженні якогось всесвітнього “санаторія” з мільярдами анемічних євнухів на землі?!. Рівноділаюча творчого життя складається з елементів добра й зла, з напруження й відпочинку, з поразок і перемог, з втрат і надбань, з жертвенних шукань і радісних, хоч і важких, здобутків… Основою існування є противенства, боротьба і сила».
74
Статья Однороженко содержит множество раскавыченных цитат из Сциборского. Если любопытствующий читатель хочет, пусть сам проведет сравнение. Вот выходные данные статьи: Однороженко О. Соціал-націоналістичний рух та його основні завдання // Український соціальний націоналізм (тільки для українців). Збірка ідеологічних робіт та програмових документів. — Харків: Патріот України, 2007. — С. 46–54.