Между прочим, если у Головко все его горбачевские идеалы размазаны в обилии слов, то у главного идеолога «Патриота Украины» Олега Однороженко аналогичные утверждения изложены четко и концентрировано: «В стратегічних галузях економіки ми виступаємо за тотальну націоналізацію підприємств, що сприяє розвитку цих галузей на довгострокову перспективу, та позбавляє економічного грунту для неконтрольованого росту та концентрації капіталу в приватних руках. Таким чином ми змушуємо працювати найбільш капіталізовані сфери економіки на загальнонаціональні інтереси. В свою чергу, в таких сферах як роздрібна торгівля, легка промисловість чи сільське господарство, для розвитку яких головну роль відіграє приватна ініціатива, держава має забезпечити максимально сприятливі умови для розвитку приватного підприємництва»[106]. Так что это общий экономический идеал в СНА. Но вернемся к статье Головко.
Дальше по ходу статьи бесконечные мантры про националистическую экономическую политику прикрывают у него набор идей, которые тоже никак не связаны с национализмом. Но есть все-таки у Головко одна чисто националистическая идея в экономике, и то она не оригинальная и не своя: «…Нам вкрай необхідно впроваджувати в суспільстві ідеологію “свій до свого по своє ” — ідеологію економічного націоналізму». Этот лозунг впервые зародился у немецких предпринимателей в первой половине XIX века, а во второй половине был взят на вооружение чешскими националистами. Все остальное Головко взял либо из газеты «Коммунист», либо у Джона Мейнарда Кейнса, который в свою очередь опирался на Карла Маркса.
Кейнс предложил в 1930-е годы систему так называемой смешанной экономики, где государство регулирует рынок и предпринимательскую деятельность в интересах стабильного и успешного экономического роста. Свои принципы он противопоставил либеральным идеям свободного рынка. По сути Головко варьирует на разные лады его основные идеи и не забывает при этом вставлять слово «националистический». Вот и все.
Подобно Кейнсу Головко признает необходимость активного государственного регулирования экономики и вмешательства в хозяйственную деятельность (внимательный читатель уже сообразил, что эту идею Кейнс взял у «жомуняк»). «Держава повинна діяти як повноцінний економічний суб’єкт, виходячи з власних національних інтересів, поступово позбавляючись тих нестратегічних виробництв державної форми власності, які є неприбутковими, нерентабельними; контролюючи діяльність тих, що є стратегічними або забезпечують її коштами для підтримки процесів трансформації. Водночас саме держава повинна сприяти „самоформуванню” нових виробництв, стимулювати їхнє утворення, субсидіювати, надавати матеріальну підтримку, виступати корпоративним інвестором, тощо».
В области внешней экономической политики Головко настаивает на протекционизме, защите внутреннего рынка от чрезмерной экспансии зарубежных товаров с целью развития приоритетных отраслей. Он даже считает возможным прибегнуть к частичной монополии государства на внешнюю торговлю: «…Основними стратегічним напрямком експортно-імпортної політики мало би бути збереження державної монополії зовнішньої торгівлі у тих галузях, що забезпечують конкурентоздатність і стійкість національної економіки…» Вы понимаете ужас ситуации? Монополию внешней торговли в нашей истории впервые придумал и ввел В.И.Ленин. Тот самый, чьи памятники крушит сейчас «Патриот Украины». Опять «комуняки»…
С идеей монополии на внешнюю торговлю у Головко тесно связана идея экономической автаркии. «Ще однією складовою мобілізаційної моделі є автаркія, як зворотня сторона відкритості. У сучасному світі вона виступає в рансформованому вигляді…» Этот вид он определяет как структурную автаркию. Прекрасно, не правда ли? Мы уже говорили, откуда автаркия пришла в экономическую историю Украины — из СССР.
Головко еще в одном вопросе нахватался идей у Петра Симоненко. Как известно, кейнсианские принципы считают необходимым существование государственного сектора в экономике. В полном соответствии с ними Головко требует прекратить бесконечную приватизацию, потому что она уже угрожает экономической безопасности Украины. «Розгортання приватизації — провідної інституції трансформацій, як уже зазначалось, відбувалося всупереч логіці доктрини національної економічної безпеки, і результатом втілення цієї програми є перехід ключових, вирішальних структуроутворюючих галузей у власність інших держав, що повністю підриває всяку основу для формування конкурентноздатної національної економіки. Це вже не просто відтік ресурсів — це повнеузалежнення економіки країни та загроза національній безпеці. Подальша приватизація — звучать як вирок національній економіці та національному суверенітету». Он точно обчитался газеты «Коммунист» — там такие рассуждения повторялись из номера в номер.
106
Однороженко О. Соціал-націоналізм та приватна власність // http://rid.org.ua/?p=1022#more-1022