Звичайно, я не міг далі приховати від графа Черніна правду про те, що це є дуже поганою справою, коли лише заради одного голосування він ігнорує принципове рішення про призначення «не польського намісника» в Галичині (тому що попередній проект бюджету не може бути прийнятий без голосів поляків). Це рішення є вкрай важливим для Австрії та українців в Галичині, яке виборювалося впродовж війни із такими великими зусиллями.
Оскільки Бобжинський як член міністерства Кербера ще й до того має статус «Міністр особливого стану», українці сприймуть його призначення [намісником] як початок практичного впровадження особливого становища, або щонайменше як підготовку до нього.
У цьому призначенні українці в Росії повинні побачити черговий крок до повного панування поляків у найвищих органах влади в Галичині, саме до панування, яке було до війни. Це звичайно може стати для російських] українців стимулом до «визволення їх братів в Австрії від польського ярма»!
Тому цей останній аргумент, який звісно дуже вплинув на графа Черніна вчора рикошетував тому, що він вочевидь був проінформований про те, що через незграбність відомої групи в Німеччині (граф Rewen-tow та товариші), що й без того негативний настрій Росії ще більше посилився проти нас!
Тому він хоче зробити свій крок до стрімкої консолідації парламентських відносин в Австрії, і, здається, він розглядає як дійсну можливість обов’язкового призначення графа Клама на посаду прем’єр-міністра як опору консолідації. Граф Клам не зможе керувати без поляків, тому, вочевидь, в Галичині знову буде при владі польське урядування, яке само собою зрозуміло під керівництвом військового намісника не дуже й то зміниться.
З цього листа Ваша Цісарська Високість може зробити висновок, що всі мої найгірші припущення реалізуються.
Дізнатися у графа Черніна про те, що зараз відбувається в Росії, я не зміг, але він зробив вигляд найсильнішої стурбованості з приводу того, що йому здається, що ця зимова кампанія ще не буде завершена.
Я мушу додати, що це не буде для мене сюрпризом, якщо при його нинішньому критичному положенні справ він поставиться до справи внутрішньої політики як до тимчасового паліативу.
Що стосується зв’язків з російською] Україною, то ця справа досі ігнорується, тому я теж починаю сумніватися, чи може бути вірно спрямованим рух українців, який сприяв би досягненню миру з Австрією та Німеччиною. У будь-якому разі така подія, як призначення Бобжинського, повинна певною мірою сприяти досягненню миру.
Недостатність паліативів для припинення хаосу у внутрішньому стані країни — стає дуже серйозною зовнішньою проблемою — погана спадщина — до початку року надія лише на американську мільйонну армію: саме такою є наша теперішня ситуація!
Із превеликим задоволенням я мав би радість повідомити Вашій Цісарській Високості більш приємні новини.
Завжди готовий служити Вашій Імператорській Високості, Вірнопідданий
Н[икола] В[асилько] м[ісце] п[ідпису].
(Там само. — Арк. 30–31. Машинописна копія нім. м.).
Копія Ерцгерцог Вільгельм Карлсбад, 15. Серпень 1917
Ваша Цісарська Високість!
Вельмишановний пане Ерцгерцог!
Якщо я лише сьогодні відповідаю на доброзичливі листи В[ашої] Ц[ісарської] В[исокості] від 1, 6, 8, 10 числа цього місяця, як і на депешу, то причиною цьому є те, що остаточно про від’їзд В[ашої] Ц[ісарської] В[исокості] на фронт я дізнався лише з останнього листа від 10 числа цього місяця. Ще однією причиною цьому є те, що я до вчорашнього дня, коли мене відвідав президент Левицький, та до сьогодні, коли я отримав в листі копії депеші Залізняка, мав мало чого цікавого повідомити.
Посилаючись на високомилостиві повідомлення В[ашої] Ц[ісарської] В[исокості], я хотів би висловити лише відверте захоплення від того, що В[аша] Ц[ісарська] В[исокість] лише під час однієї аудієнції і впродовж єдиної поїздки одним великим ривком домігся для українців важливих досягнень стосовно 4 актуальних пунктів. [Ними є]: принцип військового намісництва; заміна назви «рутенський» на «український»; лікування укр. населення на повернутій під час війни території; університет — 3 пункти вже виконані — а те, що останній пункт ще не став фактом, то це можна було б сприймати як належне, особливо враховуючи вплив на Київ саме тепер, чому я зовсім не дивуюсь, до того ж вже впродовж 2 десятиліть я знаю з якими складнощами зіштовхувались політики, які прискіпливо вивчали дане питання і готували його вирішення. Саме зараз як ніколи ще досі має вагу вираз «qui cito dat, bis dat!»[46] Переговори В[ашої] Ц[ісарської] В[исокості] з графом Гуйном без сумніву будуть дуже корисними для нашої справи. Переведення українських чиновників з Західної Галичини до Східної є дуже старим укр. постулатом, виконання якого принесе спокій широкій верстві населення; минулого тижня Левицький був у прем’єр-міністра у справі відбудови вже майже звільненої Східної Галичини. У четвер в президії Кабінету міністрів проводитиметься засідання під головуванням прем’єр-міністра, який ще вочевидь знаходиться під впливом вражень від недавньої поїздки, або ж під впливом розмови з В[ашою] Ц[ісарською] В[исокістю], в якому візьмуть участь міністр праці та міністр землеробства, а також до якого буде залучено укр. панство, яке делеговане для відбудови з боку партій. Після цього засідання Левицький наголосить В[ашій] Ц[ісарській] В[исокості], що збереження теперішнього швидкого темпу врегулювання цього питання може справити найбільший вплив на орієнтацію в Києві! Міністерське питання в даний момент неактуальне, бо, як вірно відмітила В[аша] Ц[ісарська] В[исокість],Зайдлер дав різку негативну відповідь на реалізацію ідей Бека. Він повідомив мені, очевидно під впливом розмови В[ашої] Ц[ісарської] В[исокості] з Вілкенсом418 (додаток II)[47], саме перед цим я поздоровив його з орденом Леопольда, що з цього додатку В[аша] Ц[ісарська] В[исокість] зроблять висновок про мою відповідь. Отже, я розмовлятиму з ним 21 числа у Відні. Звичайно, я одразу повідомлю про все В[ашу] Ц[ісарську] В[исокість].