Петрушевич пристав на те, тільки ставив застереження, що він скаже своє слово в парламенті і пояснить прилюдно зміну тактики, не змінюючи свого опозиційного становища проти міністерства Гуссарека. Петрушевич домагався цісарського дозволу на прилюдне оголошення, що цей крок роблють українці з волі корони.
Я пристав на це.
Закликав я Гуссарека і сказав йому про становище українських послів.
— На це не можу згодитися, — сказав Гуссарек.
— Тоді українці перейдуть до опозиції.
— Нехай, каже Гуссарек.
— А я, Ексцелєнціє, переходжу разом з українцями також до опозиції.
Гуссарек замнявся і питає мене, чи не міг би він ще раз поговорити з українськими послами.
— Запізно, Ексцеленціє.
Я поїхав до цісаря і зредирував йому всю справу. Цісар добре про українців поінформований. «Українські посли перейшли в опозицію до його королівської Величності».
Цісар стоїть за австро-польською розв’язкою, але такою, щоб тільки Західна Галичина відійшла до Польщі. Зі Східної Галичини і з Буковини буде Галицько-Володимирське Королівство з безпосереднім зв’язком з Австрією. Поляки хитрі політики, а міністр Твардовський на всі копита кутий.
Вони посадили міну в Будапешті, але і я, і інші, приятелі України поставили контрміну.
Я післав Черніна до Будапешту і там з Тіссою і з іншими умовилися, що Бурян перед делегаціями не дістане більшості, як буде стояти за розв’язкою австро-польською з цілою Галичиною, Бурян і Гуссарек упадуть в осени.
— Я більше українець, як австріяк, — сказав архикнязь.
Твардовський хитра штука. Жаль, що між українцями такого тепер не видко.
Василько має нюх політичний, але «ним треба користуватися обережно».
Горбачевський щира та найчесніша людина, але політичної хитрості в нього мало.
Чернін — це чоловік з яким виведемо українську справу на чисту воду.
— Чи ви читали останнє «Українське Слово»? — питав мене архикнязь.
Коли я сказав, що ще ні, тоді архикнязь приніс зі своєї кімнати примірник і прочитав мені кілька уступів із передовиці.
— Читає же по-українськи вправно, вимова, правда, трохи німецька.
Прийшли до того уступу, де кажеться, що Форгач грозив гетьманові Скоропадському архикнязем як гетьманом, якщо він не зречеться тайного додатку до Берестейського договору.
— Аж смішно, — каже князь. — Я люблю українців і полюбив їх через особисту знайомість з мужвою того полку уланського, де служу. Це було ще давно, заки заносилося на війну, а про Україну, як державу, ніхто і не смів маячити. Тільки вона буде або мужицька з земельною реформою, або пропаде. Пропаде, розуміється тільки на короткий час, бо того духу, який тепер розбудився, вже ніхто здавити не в силі.
(Діло (Львів). — 1931. - 8,9,10 травня).
Документи №№ 88–98 Матеріали слідства у справі В. Габсбурга-Лотрінгена
Постанова про обрання запобіжного заходу щодо В. Габсбурга-Лотрінгена
«УТВЕРЖДАЮ»
НАЧАЛЬНИК УПРАВЛЕНИЯ КОНТРРАЗВЕДКИ МГБ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ГРУППЫ ВОЙСК ГЕНЕРАЛ-ЛЕЙТЕНАНТ М. БЕЛКИН (подпись)
20 сентября 1947 г.
«АРЕСТ САНКЦИОНИРУЮ» ВОЕННЫЙ ПРОКУРОР (ЦГВ) ГЕНЕРАЛ-МАЙОР ЮСТИЦИИ РУМЯНЦЕВ (ПОДПИСЬ) 22 СЕНТЯБРЯ 1947 ГОДА
ПОСТАНОВЛЕНИЕ (об избрании меры пресечения)
«20» сентября 1947 года я, заместитель начальника отделения Следот-дела Управления Контрразведки МГБ ЦГВ — майор Гончарук, рассмотрев материалы о преступной деятельности —
Гасбург-Лотринген Вильгельм, 1895 года рождения, уроженца гор. Пола (Италия), австрийца, происходит из семьи династии австро-венгерской монархии Габсбургов, подданого Австрии, с высшим образованием, член австрийской народной партии, бывшего полковника «украинско-галицкой армии», проживавшего в г. Вена, Фасан-Гассе, д. 49, кв. 32.
НАШЕЛ
Габсбург-Лотринген В. подозревается в преступлении, предусмотренном ст. 58-6 ч. 1 УК РСФСР.
Принимая во внимание, что, находясь на свободе он может уклониться от следствия и суда, руководствусь ст. ст. 145 и 148 УПК РСФСР
ПОСТАНОВИЛ
Мерой пресечения способов уклонения от следствия и суда Габсбург-Лотринген Вильгельму избрать содержание под стражей, о чем, в порядке ст. 146 УПК РСФСР об’явить арестованному под расписку в настоящем постановлении.
Копию постановления, в соответствии со ст. 160 УПК РСФСР направить ВП ЦГВ и начальнику тюрьмы для приобщения к личному тюремному делу.