Говорячи про укра╖нц╕в чи укра╖нство, треба загострити увагу на тому факт╕, що воно утворювалось власне на в╕льних поруб╕жних землях, ╕ нав╕ть коли воно стало поширюватись, то м╕ста ╕ перш за все, Ки╖в продовжували (з б╕льшим чи меншим усп╕хом) розвиватись в традиц╕ях Ки╖всько╖ Рус╕ ╕ там не могло бути мови про укра╖нство. (Детально ╕стор╕я Ки╓ва п╕сля нашестя монгол╕в розглянута, наприклад, в роботах Г.Ю. ╤вак╕на. В╕н робить такий заключний висновок: "Ки╖в траг╕чного 1240 р. не був повн╕стю знищений, не в╕дбулося зм╕ни населення або культури. ╤сторичний розвиток м╕ста не був надовго перерваний, а продовжував розвиватись на ╜рунт╕ давньоруських традиц╕й, але у нових ╕сторичних умовах", ╤сторичний розвиток Ки╓ва Х╤╤╤ - середини ХV╤ стол╕ть, 1996 р.). Укра╖нство було зовн╕шн╕м фактором по в╕дношенню до м╕ст, бо м╕ста завжди жили сво╖м дещо окремим життям. Окрем╕шн╕сть м╕ст по в╕дношенню до села явля╓ собою загальне правило - ╕нший тип технолог╕╖ породжу╓ ╕нший тип соц╕альних в╕дносин. Таким чином, на протяз╕ досить довгого часу паралельно ╕снували традиц╕йна Русь (точн╕ше, утворення, що розвивалось на традиц╕ях Рус╕) ╕ зовс╕м нове соц╕альне утворення на поруб╕жж╕, Подн╕пров'╖ ╕ Побужж╕. Нема сумн╕ву, що вони досить ╕нтенсивно вза╓мод╕яли, бо м╕ста були центрами ремесла ╕ з другого боку, мали потребу в сол╕, риб╕ ╕ ╕нших товарах. (Збереглися ╕сторичн╕ документи, щодо митних збор╕в з товар╕в, як╕ прибувають до Ки╓ва). Переважання одно╖ з двох тенденц╕й, традиц╕йно╖ русько╖ ╕ ново╖ в╕льно╖ укра╖нсько╖ на певному ╕сторичному етап╕ почало залежати в╕д зовн╕шнього фактора - наявност╕ агресивно╖ ╕ досить специф╕чно╖ сили - Кримського ханства. ╤ в цих умовах укра╖нство проявило сво╖ значно б╕льш╕ адаптац╕йн╕ можливост╕, що взагал╕ характерно для в╕льних соц╕альних утворень.
Чому перв╕сн╕ укра╖нц╕ спромоглися залишитися в╕льними? Напевно, тод╕ була сформована соц╕альна орган╕зац╕я, яка пот╕м про╕снувала майже до к╕нця XVIII стол╕ття ╕ базу╓ться прямо на традиц╕ях кочовик╕в - народ-в╕йсько (з деякими особливостями, на яких ми зупинимось п╕зн╕ше). Це могла бути орган╕зац╕я т╕льки соц╕ально в╕льних людей. Першими "козаками" були люди, що мали в╕йськову п╕дготовку - торки (черкаси). Вони створили щось на зразок гвард╕╖ - прообразу майбутньо╖ с╕ч╕, де могли проходити в╕йськову п╕дготовку мирн╕ землероби. Така орган╕зац╕я забезпечувала можлив╕сть самооборони хл╕бороба в умовах Дикого поля без наявност╕ княжо╖ дружини. Це могла бути оборона в╕д невеликих банд, але на т╕ часи цього було достатньо. Другим фактором - була наявн╕сть необмежено╖ к╕лькост╕ земл╕ ╕ трет╕м - досить л╕беральна пол╕тика Литви, до яко╖ в╕д╕йшли ц╕ земл╕ п╕сля 1362 року - пол╕тика невтручання у внутр╕шн╕ д╕ла на при╓днаних територ╕ях, а реально - неможлив╕сть встановлення д╕╓вого контролю на обширних ╕ диких територ╕ях. Цей фактор п╕дкреслю╓ Д. Яворницький: "Р╕ч у тому, що укра╖нська народн╕сть, вихована на в╕чевому лад╕, самосуд╕ й самоуправл╕нн╕, лише згодом потрапила в залежн╕сть до Великого Литовського княз╕вства ╕ ще не зовс╕м ув╕йшла в кол╕ю його державних порядк╕в, тому й потягнулася на в╕льн╕, н╕ким не зайнят╕ м╕сця, ╕ природно могла прагнути воскресити у сво╖й пам'ят╕ "давно померкл╕ ╕деали" сусп╕льного ладу на основ╕ повного самоуправл╕ння, ╕ так само природно могла прагнути повторити ╖х на нових землях, вдалин╕ в╕д феодально-аристократичних порядк╕в Литви й Польщ╕. ╤ справд╕, Запор╕жжя з його товариством, виборн╕стю старшин, в╕йськовими радами, сп╕льним скарбом, загальною для старшин ╕ простого козацтва ╖жею, окремими куренями -- все це т╕ сам╕ громадсько-в╕чов╕ порядки давнього п╕вденноруського життя, лише на найвищ╕й стад╕╖ розвитку".
Орган╕зован╕ напади Кримського ханства, починаючи з к╕нця XV стол╕ття, спонукали до виникнення б╕льш орган╕зованих ╕ централ╕зованих форм спротиву агрес╕╖, але побудованих на тих самих принципах. Ця форма орган╕зац╕╖ - С╕ч, де пост╕йно жила, скаж╕мо, гвард╕я, плюс величезн╕ площ╕ земл╕, де хазяйнували в╕льн╕ с╕мейн╕ козаки, що мали обов'язок служити в в╕йську ╕ утримуватись на власний кошт, а також прост╕ селяни, створювала економ╕чну ╕ в╕йськову самодостатн╕сть ╕ про╕снувала аж до ╖╖ руйнац╕╖ Катериною ╤╤. (На момент руйнац╕╖ була вже очевидна еволюц╕я Низового в╕йська до системи фермерських господарств, що могло перетворити Низ в процв╕таючу кра╖ну, але спрямован╕сть Катерини на побудову добре керовано╖ пол╕цейсько╖ держави ╕ бажання задушити всяк╕ прояви народно╖ вол╕ призвели до введення кр╕пацького стану).
Така козацько-селянська форма соц╕альних в╕дносин виявилася дуже ст╕йкою ╕ могла ╕снувати вже без С╕ч╕, вона поширювалася ╕ в╕дтворювалася на нових землях ╕ вит╕сняла стар╕ руськ╕ типи в╕дносин, вона створила нову ментальн╕сть - ментальн╕сть свободи, яка спромоглася знищити феодальн╕ форми панування в революц╕╖ 1648 року ╕ утворила укра╖нську нац╕ю. Необх╕дно п╕дкреслити, що така ун╕кальна в ╕стор╕╖ людства ст╕йка форма соц╕альних в╕дносин, яка забезпечила на той час найб╕льший р╕вень ╕ндив╕дуально╖ свободи людини в ╢вроп╕, могла виникнути в результат╕ досить довго╖ еволюц╕╖ в досить специф╕чних умовах по╓днання ц╕лого ряду фактор╕в - соц╕окультурних, етн╕чних, демограф╕чних, природних, ментальних.
╤стор╕я да╓ нам можлив╕сть простежити, як формувались сусп╕льства на нових землях в Нов╕ часи. Ми ма╓мо один-╓диний приклад утворення егал╕тарного соц╕уму - в Нов╕й Англ╕╖ в перш╕й половин╕ XVII стол╕ття. В ус╕х ╕нших м╕сцях виникало рабство, безжал╕сна експлуатац╕я людських ╕ природних ресурс╕в. Демократизм Ново╖ Англ╕╖ поступово поширився майже на всю П╕вн╕чну Америку, знищивши рабство, ╕ йому н╕що не могло протистояти, бо в його основ╕ була ╕дея свободи. Так само поширювалось укра╖нство з дикого ╕ н╕кому не в╕домого куточка земл╕, але на в╕дм╕ну в╕д Америки, воно зустр╕ло потужне протистояння орган╕зованих державних сил, як╕ в╕дпов╕дним чином деформували процес самост╕йного розвитку. Тому подальший розвиток укра╖нства можна розглядати як процес адаптац╕╖ то╖ перв╕сно╖ форми, що була створена на поруб╕жж╕, до нових умов.
2.2. Козаччина.
Над╕я в боз╕, а сила в руц╕.
Перша документальна згадка про козак╕в заф╕ксована 1492 року у лист╕ Великого князя литовського Олександра Казимировича до хана Менгл╕-Г╕рея, в якому йдеться про напад з метою грабунку на галеру хана п╕д Тягинею. (Ма╓ться на уваз╕ Тягиня в понизз╕ Дн╕пра в район╕ нин╕шнього Берислава. Там ╕снувала В╕товтова митниця, що була на той час захоплена Кримом, ╕ дв╕ переправи через Дн╕про - Таванська ╕ Тягинська, через як╕ мали можлив╕сть переправлятись татарськ╕ в╕йська). Мова йшла про козак╕в кан╕вських ╕ черкаських, що прийшли Дн╕пром. Щоправда, не зрозум╕ло як прийшли - водою чи по узбережжю. Зг╕дно листа вони взяли купу грошей ╕ статк╕в, що були на судн╕ (човн╕?), зруйнували судно, кр╕м того взяли к╕лькох вол╕в, десяток коней, ╕ забрали в полон чотирьох людей.
Тягиня на той час являла собою фортецю з певною в╕йськовою залогою. Воли, вкраден╕ козаками, пересуваються по суш╕ з╕ швидк╕стю 2 -3 версти на годину. Як могла татарська залога допустити втечу козак╕в, ╕ куди т╕ козаки могли податися з таким обозом? Тут трохи не сходяться к╕нц╕. Найскор╕ше, козаки спустилися до Тягин╕ по вод╕, де вони могли атакувати галеру, що стояла на рейд╕. П╕сля цього частина козак╕в п╕шла вверх по Дн╕пру на веслах, а друга частина - по суш╕ з к╕ньми. Питання щодо вол╕в - дуже сумн╕вне. До чого я це все веду? Мова йде про наявн╕сть у козак╕в досить великих човн╕в типу, чайка. Якщо так╕ човни були, то це в╕дразу св╕дчить що ц╕ козаки не могли бути з Канева чи Черкас, вони повинн╕ були походити з м╕сць нижче непроходимих порог╕в. Це означа╓, що на той час зона розселення козак╕в д╕сталася до Запор╕жжя ╕ б╕льше того, вони там вже мали обживатись на протяз╕ досить довгого часу, щоби були в змоз╕ створити таку технолог╕чно складну р╕ч, як чайка. В будь-якому раз╕, на 23 роки п╕зн╕ше, в 1515 роц╕ запорозьк╕ козаки на 32 чайках зд╕йснили напад на Очак╕в, що в гирл╕ Дн╕пра. Це вже була флотил╕я. Таким чином, в к╕нц╕ XV-го - на початку XVI-го стол╕ття, задовго до Дмитра Вишневецького ╕снувало об'╓днання козак╕в, яке зараз ми назива╓мо словом, с╕ч, причому вже за порогами. (Д. Яворницький дату╓ початок утворення запор╕зького козацтва 1471 роком). Сама актив╕зац╕я козацтва ╕ початок ╖х агресивних д╕й корелю╓ в час╕ з початком агресивно╖ пол╕тики Кримського ханства щодо Рус╕. (Але я продовжую утримуватися думки, що козацтво до описуваних под╕й мало пройти досить довгу еволюц╕ю). Кр╕м того, викладен╕ факти дозволяють зробити ряд сутт╓вих висновк╕в.