По-перше, що козаки вм╕ли будувати велик╕ човни. А це - досить серйозна справа, пов'язана з в╕дпов╕дними технолог╕ями. Так, щоб з╕брались хлопц╕-молодц╕ ╕ склепали човника завдовжки 15 - 20 метр╕в ╕ шириною 4 метри для морських поход╕в, то це ╓ повна фантастика. Тут працю╓ принцип, який я назвав би, тягл╕сть (безперервн╕сть, спадко╓мн╕сть) технолог╕╖. Справа в тому, що порушення безперервност╕ технолог╕╖ приводить до втрати ╕нформац╕╖, без яко╖ реал╕зац╕я дано╖ технолог╕╖ ста╓ неможливою. Кожна технолог╕я народжу╓ться, як результат певного ╕сторичного безперервного процесу поступового вдосконалення найпершо╖ п╕дставово╖ ╕де╖. (Прикладом може бути вс╕м в╕домий розвиток ╕де╖ автомоб╕ля чи велосипеда на протяз╕ XX стол╕ття). ╤стор╕я людства переповнена прикладами втрати технолог╕й, культур, наукових шк╕л, що були викликан╕ порушенням тяглост╕. В т╕ далек╕ часи ситуац╕я була ще гостр╕шою, бо в╕дсутн╕сть документально╖ ф╕ксац╕╖ технолог╕й призводила до необх╕дност╕ безпосереднього контакту учителя ╕ учня, безперервност╕ цих контакт╕в задля передач╕ технолог╕чних прийом╕в ╕ знарядь прац╕. Значить, козацька чайка ╓ родом з домонгольсько╖ Рус╕. ╤ напевно на таких чи под╕бних чайках кияни т╕кали з м╕ста в 1240 роц╕, причому серед них були майстри по виготовленню чайок, ╕ технолог╕я ╖х виготовлення була нав╕ть вдосконалена - чайки стали придатними для подолання порог╕в.
Чому робиться такий висновок? Дуже просто - ╓ ще один нащадок тих давн╕х час╕в - новгородський ушкуй, що ма╓ таку ж саму конструкц╕ю ╕ ту ж саму технолог╕ю виробництва т╕льки дещо менш╕ розм╕ри (бо не був пристосований до моря). А новгородськ╕ ушкуйники безперервно плавали по Волз╕ ╕ грабували м╕стечка Золото╖ Орди. Очевидно, предки чайки ╕ ушкуя знаходились там же само, в сп╕льн╕й держав╕, в Ки╖вськ╕й Рус╕. Напевно, вони сягають кор╕нням варязьких час╕в - варяги знаменит╕ мореплавц╕, що досягли ╤сланд╕╖ ╕ Гренланд╕╖, а ╖х нащадок Олег, як в╕домо, ходив на човнах на Царгород. Зухвальство, з яким запорожц╕ на чайках грабували Туреччину ╕ нападали на турецьк╕ галери св╕дчить про наявн╕сть певних традиц╕й ведення в╕йськових д╕й на мор╕. Тягл╕сть технолог╕╖ дозволя╓ стверджувати, що чайки (незалежно в╕д ╖х конкретно╖ назви) вироблялися безперервно, незважаючи на монгольську навалу. В першу чергу вони могли використовуватися як транспортний зас╕б, бо Дн╕про являв собою ╕деальну ╕ безпечну транспортну артер╕ю, а разом з його притоками - з'╓днував значну частину Рус╕. Тобто лог╕чно допустити, що п╕сля монгольсько╖ навали життя продовжувалося в ус╕х його вим╕рах, ╕ нав╕ть б╕льше - п╕шла експанс╕я рус╕ на п╕вдень. (Ще один, етимолог╕чний момент: новгородська назва ушкуя - шайка, в╕д яко╖ до чайки один невеличкий крок. До реч╕, назву, шайка, зберегла посудина для води в бан╕).
Власне цей факт, що перш╕ запорожц╕, так само як ╕ ушкуйники, використовували в╕йськову технолог╕ю, типову для варяг╕в, ╕ аж н╕як не типову для кочовик╕в, св╕дчить про дуже велике, (а може й вир╕шальне) значення русько╖ складово╖ в ╜енез╕ козацтва ╕ що ця ╜енеза мала дуже глибоке ╕сторичне кор╕ння. Причому, ця складова досить ╕нтенсивно розвивалась - в 1559 роц╕ в╕дбувся знаменитий вже морський, Кримський пох╕д б╕льш як на 150 чайках, з взяттям Кафи ╕ зв╕льненням полонених, а в 1576 роц╕ козаки пройшли через Чорне море ╕ напали на турецький Синоп. П╕сля цього турецьк╕ походи в╕дбувалися систематично. Нав╕ть п╕сля л╕кв╕дац╕╖ С╕ч╕ у 1775 роц╕ козацька флотил╕я продовжувала усп╕шно використовуватись, зокрема при взятт╕ ╤зма╖ла в 1794 роц╕ ╕ фортец╕ Хаджибей (Одеса) в 1794.
По-друге, сам факт ╕снування чайки на козацьких землях говорить про досить високий р╕вень технолог╕й, взагал╕. Уяв╕ть соб╕, що в т╕ часи значило, хоча б, напиляти дощок, чи накувати цвях╕в. На щастя, до нас д╕йшли записи Боплана, в яких в╕н опису╓ ту дивовижну, нав╕ть для наших час╕в, швидк╕сть, з якою бригада козак╕в виробляла чайки. (Перед походом 80 - 100 чайок виготовлялись за два-три тижн╕). Людин╕, що хоч трохи мала справу з технолог╕╓ю, а не т╕льки з арх╕вними документами, не важко уявити, що значило в т╕ далек╕ часи зробити, наприклад, воза, бочку, упряж, с╕дло, косу, серпа, ножа, бритву. (Козаки, як в╕домо, голилися, на в╕дм╕ну в╕д рос╕ян, що почали голитися лише при Петр╕, та й то т╕льки дворяни. Чолов╕ки, як╕ трохи уявляють, що таке гол╕ння бритвою, можуть г╕дно оц╕нити наявн╕сть бритви у козак╕в).
╤снування розвинено╖ технолог╕чно╖ складово╖ також св╕дчить про переважання русько╖ складово╖ козацтва. В цьому в╕дношенн╕ сутт╓во, що козаки краще вправлялися з возом, н╕ж з конем. Власне в╕з - основний "зас╕б виробництва" хл╕бороба, став основною в╕йськовою машиною спочатку чумак╕в, а пот╕м козак╕в. Саме з воз╕в вони п╕зн╕ше робили рухом╕ фортец╕, з поза яких знищували непереможну крилату польську гусар╕ю, ударну силу, яка проламувала бойов╕ порядки ворожо╖ к╕нноти чи п╕хоти концентрованим списовим ударом. Ту гусар╕ю, що не мала соб╕ р╕вних, вважалась непереможною ╕ стримала невпинний рух Османсько╖ ╕мпер╕╖ по ╢вроп╕. "Де найб╕льше козаки проявляють спритност╕ та доблест╕, так це б'ючись у табор╕ п╕д прикриттям воз╕в (бо вони дуже влучно стр╕ляють з рушниць, як╕ ╓ ╖хньою звичною збро╓ю), обороняючи ц╕ укр╕плення; вони непоган╕ також на мор╕, але верхи на конях вони таки не найкращ╕. Пригаду╓ться, ╕ я сам це бачив, як б╕ля двохсот польських вершник╕в змусили т╕кати 2000 ╖хн╕х найкращих во╖н╕в" (Боплан). ╤ ще одна цитата з Боплана, що стосу╓ться козацтва: "Зрештою, правду сказати, вони взагал╕ розум╕ються на ус╕х ремеслах, хоча одн╕ бувають б╕льш вдатними, н╕ж ╕нш╕ у тих чи ╕нших заняттях; трапляються й так╕, чи╖ знання у пор╕внянн╕ з загалом значно ширш╕. Одне слово, вс╕ вони досить розумн╕, але зосереджуються лише на корисному ╕ необх╕дному, головним чином на тому, що пов'язане з с╕льським життям". Тобто в даному випадку ма╓мо справу ц╕лком певно з ментальн╕стю хл╕бороба, що проявля╓ себе ╕ в мирному житт╕ (натуральне господарство) ╕ в в╕йську, де козаки, як ус╕ прост╕ люди "в╕д сохи", покладаються б╕льше на здоровий глузд ╕ селянську км╕тлив╕сть, н╕ж на "лицарство". Значить, можемо д╕йти висновку, що козаки мають переважно руське, хл╕боробське кор╕ння.
Нарешт╕, якщо козаки могли виготовляти чайки, то це св╕дчить про наявн╕сть т╕сних зв'язк╕в м╕ж козацтвом, Запор╕жжям ╕ взагал╕, перв╕сною Укра╖ною з одного боку ╕ м╕стами Рус╕ з ╕ншого. Перш за все - з Ки╓вом, як центром ремесла, де можна було придбати необх╕дн╕ знаряддя прац╕, зброю, а також зал╕зо, смолу, тканини, ╕ т. п., а з╕ свого боку продати надлишки зерна, рибу, с╕ль. Ц╕ контакти, а також наявн╕сть значно╖ к╕лькост╕ уходник╕в, започаткували як м╕грац╕╖ людей на укра╖ни, так ╕ зворотний процес - поширення укра╖нства.
Якщо козаки вже в 1492 роц╕ напали на галеру, то це однозначно св╕дчить, що на цей час вони вже пройшли певну ╕ досить довгу еволюц╕ю як в╕йськова сила, вже мали достатньо впевненост╕ ╕ зухвалост╕, щоб зд╕йснити таку операц╕ю. ╤ тут виника╓ питання - чи могли уходники, в основному селяни, а також поселенц╕ на окра╖нних землях перетворитися на козак╕в? Як пише Д. Яворницький "Населення, ставши в╕ч-на-в╕ч з войовничим аз╕атом-вершником, хочеш не хочеш, засвоювало вс╕ бойов╕ прийоми ╕ саму назву козака". Зауважимо, що орди нападали в переважн╕й б╕льшост╕ не на нап╕впорожн╕ окра╖нн╕ земл╕, а на Ки╖вщину, Под╕лля, нав╕ть Волинь, де було чого грабувати, ╕ чомусь тамтешн╕ селяни не засво╖ли ╖х бойов╕ прийоми ╕ назву. (Я взагал╕ не можу соб╕ уявити, щоб люди взяли соб╕ назву ворога). З ╕ншого боку, в польськ╕й ╕стор╕ограф╕╖ переважа╓ думка, що козацтво походить в╕д кр╕пак╕в, що т╕кали в╕д побор╕в, всякого роду злочинц╕в, пригноблених слуг, неправедно осуджених, яких в перш╕й половин╕ XVI стол╕ття зорган╕зував теребовлянський староста Претв╕ч (Prittvitz, н╕м.), створивши в╕йськову сп╕льноту для захисту в╕д татар. Вт╕м, вмовчу╓ться, яким чином славний Претв╕ч в╕дловлював нещасних б╕женц╕в ╕ перетворював на мужн╕х козак╕в.