Жодна соц╕альна практика не виника╓ без явищ кооперац╕╖. Чи може одна людина започаткувати, наприклад, чумацтво? Це означало б наступне: зробити над╕йного воза (вози витримували в╕д одно╖ до двох тон вантажу), придбати тяглових вол╕в, розв╕дати чи прокласти дорогу до Криму, позичити чи купити зб╕жжя на продаж, уникнути пограбування чи авар╕╖ по дороз╕ (наприклад, зламалося колесо чи в╕сь) ╕ знати масу ╕нших деталей, в╕домих т╕льки тим, хто займався цим промислом. Ясно що чумацька технолог╕я могла створюватися поступово ╕ т╕льки в умовах широко╖ кооперац╕╖ ╕ дов╕ри з боку член╕в громади. Чумацьк╕ валки складали в╕д 100 до 300 воз╕в, мали весь необх╕дний в дороз╕ реманент, знаряддя ╕ озбро╓ння, в╕йськову орган╕зац╕ю, кер╕вництво ╕ в╕дпрацьован╕ плани д╕й у в╕дпов╕дних ситуац╕ях, досв╕дчених пров╕дник╕в ╕ перекладач╕в, мали м╕сця перепочинку ╕ водопо╖, створили свою технолог╕ю харчування ╕ т. д. - в цьому й поляга╓ справжня кооперац╕я в╕льних людей, спаяних вза╓мозалежн╕стю в одно ц╕ле. Аналог╕чно в план╕ кооперац╕╖ виглядала селянська технолог╕я. Вже говорилось, що плуг в стар╕ часи являв собою дуже складний агрегат, який м╕г мати ╕ з ним вправлятись далеко не кожен селянин. А тому орач╕ в сезон (весною ╕ восени) працювали з раннього ранку до п╕знього вечора, м╕няючи вол╕в ╕ обробляючи поля селян за грош╕ чи за натуру. В гарячу пору - жнива, потр╕бно було встигнути з╕брати врожай поки зб╕жжя не полягло, не вимокло ╕ не осипалось, пот╕м його треба було висушити, обмолотити ╕ зберегти в в╕дпов╕дних умовах, що потребувало моб╕л╕зац╕╖ ╕ кооперац╕╖. А ще - косовиця, загот╕вля с╕на. Перший осередок кооперац╕╖ - велика с╕м'я, в як╕й кожен член виконував в╕дпов╕дну функц╕ю зг╕дно з його в╕ком, силами ╕ вм╕нням, але вс╕, починаючи з досить молодого в╕ку ╕ зак╕нчуючи глибокою стар╕стю знаходили соб╕ м╕сце в с╕мейному господарському механ╕зм╕, н╕хто не був зайвий.
Кооперац╕я в╕льних людей утриму╓ться на морал╕, звичаях ╕ традиц╕ях. Це ╓ засоби ф╕ксац╕╖, передач╕ ╕ усп╕шного функц╕онування винайдено╖ соц╕ально╖ практики, бо в ╕накшому випадку просте недотримання слова, порушення звичаю приводить до втрати дов╕ри м╕ж людьми ╕ знищення кооперативного ефекту. Кооперац╕я просто переста╓ ╕снувати. Тому в в╕льних сусп╕льствах дуже суворо в╕дносяться до будь-яких порушень моральних норм ╕ завдяки цьому таке сусп╕льство автоматично форму╓ться, як високоморальне. (Зрозум╕ло, мова йде про норми морал╕, прийнят╕ власне в цьому сусп╕льств╕). Аналог╕чна ситуац╕я виника╓ щодо справедливост╕ - коли питання вир╕шуються за вза╓мною згодою, без втручання зовн╕шн╕х сил, то ста╓ можливим збалансувати особист╕ ╕нтереси з ╕нтересами сп╕льноти.
Ситуац╕я дещо зм╕нюються, якщо в соц╕альн╕й систем╕ виникають явища панування чи дом╕нування. Тод╕ в тих в╕дношеннях м╕ж людьми, як╕ стосуються сп╕впрац╕, починають переважати правила або закони, що базуються не на принципах морал╕ чи справедливост╕, а перш за все, на спрямованост╕ до певно╖ мети. ╤ хоч явище кооперативност╕ ╕ вза╓мозалежност╕ збер╕га╓ться, але в дещо ╕нш╕й форм╕ - в форм╕ корпоративност╕. Тобто, грубо говорячи, корпоративн╕сть це ╓ кооперативн╕сть ╕ вза╓мозалежн╕сть в умовах панування чи дом╕нування. В╕дпов╕дн╕ соц╕альн╕ системи, де ╕сну╓ корпоративний тип стосунк╕в м╕ж ╖╖ членами, можна в╕дносити до корпорац╕й в б╕льш╕й чи менш╕й м╕р╕. Корпорац╕╖, це об'╓днання людей, п╕дпри╓мств, людей ╕ п╕дпри╓мств, задля певно╖ мети чи результату. Вони можуть бути маленькими (цех, п╕дпри╓мство, банда), великими (транснац╕ональн╕ корпорац╕╖) ╕ нарешт╕ - держава-корпорац╕я, або корпоративна держава. (В б╕льш вузькому, юридичному значенн╕ корпорац╕я - це об'╓днання п╕дпри╓мств. В ╕ншому значенн╕ терм╕н, корпорац╕я, означа╓ п╕дпри╓мство - найчаст╕ше, акц╕онерна компан╕я, члени яко╖ користуються корпоративними правами, що записан╕ в уставних документах).
Кооперативн╕сть ╕ корпоративн╕сть можна розглядати як дв╕ орган╕чно пов'язан╕ м╕ж собою тенденц╕╖, або ж окремий вим╕р соц╕ально╖ орган╕зац╕╖. Вони не проявляються в чистому вигляд╕ - всяка кооперац╕я ╓ хоч трохи корпорац╕я, бо ма╓, так би мовити, "устав" ╕ кер╕вництво, ╕ навпаки - всяка корпорац╕я може включати в себе людей, як╕ сп╕впрацюють з нею ц╕лком добров╕льно, не порушуючи власн╕ моральн╕ принципи. Мова може йти лише про переважання то╖ чи ╕ншо╖ складово╖. Так наприклад, ще в п╕зньому середньов╕чч╕ в в╕льних ╓вропейських м╕стах виникали корпорац╕╖, а фактично - кооперативн╕ об'╓днання, що слугували для самоуправл╕ння рем╕сничих груп, г╕льд╕й, рел╕г╕йних орган╕зац╕й. Там був м╕н╕мальний р╕вень влади. Зростання влади зм╕ню╓ ситуац╕ю. Типовий приклад переходу в╕д кооперативност╕ до корпоративност╕ в християнств╕: перший р╕вень - християнська община, другий - монастир - орган╕зац╕я з централ╕зованою системою кер╕вництва, ╕ нарешт╕ трет╕й - чернечий орден, що живе зг╕дно статуту, а його члени при вступ╕ приносять урочист╕ об╕тниц╕ - це вже чиста корпорац╕я. В╕дпов╕дно, в цих соц╕альних орган╕змах ми бачимо тенденц╕ю до зростання власне корпоративного ╕нтересу по м╕р╕ зростання корпоративност╕. Так члени ордену вже не т╕льки поширювали "св╕тло Христове", але й про себе не забували, ╕ це друге ставало найголовн╕шим. Наприклад, орден мечоносц╕в дв╕ третини захоплених земель залишав п╕д владою ордену, а п╕сля його об'╓днання з Тевтонським орденом у 1237 роц╕ перетворився в найб╕льш агресивну, ненаситну ╕ ненависну силу в прибалт╕йському рег╕он╕. В╕дпов╕дно еволюц╕онувала мораль - в╕д "самаритянина" до цин╕чного, жад╕бного ╕ кривавого солдата-найманця, якому корпорац╕я заздалег╕дь видавала ╕ндульгенц╕ю на будь-як╕ ско╓н╕ гр╕ховн╕ д╕╖. Християнська мораль в╕дступала перед корпоративними ╕нтересами, ╕ власне наявн╕сть окремого ╕ незалежного в╕д усього ╕ншого, корпоративного ╕нтересу або корпоративно╖ мети ╓ характерною рисою корпорац╕╖. Найчаст╕ше це бува╓ матер╕альний ╕нтерес, бо корпорац╕╖ в б╕льшост╕ - акц╕онерн╕ товариства. Акц╕онер, ╕нвестуючи в певну справу найдорожче що в нього ╓ - грош╕ - ма╓ т╕льки одну мету - заробити ще б╕льше ╕ за будь яку ц╕ну. А тому на сов╕ст╕ член╕в одно╖ з перших корпорац╕й - Британсько╖ Ост-╤ндсько╖ компан╕╖, б╕льш як 40 м╕льйон╕в житт╕в ╕нд╕йц╕в, що померли в╕д голоду завдяки д╕ям представник╕в високо╖ б╕ло╖ культури. Але не культура була винна в геноцид╕ ╕нд╕йського народу, а корпоративн╕ ╕нтереси, заради яких корпорац╕╖ були готов╕ на будь-який злочин задля прибутку. Ця ситуац╕я не зм╕нилася до сьогодення. Корпоративн╕сть переважа╓ там, де ╕сну╓ експлуататорський чи паразитарний механ╕зм отримання прибутку. Власне, корпоративн╕ в╕дносини ╕ забезпечують вдосконалення цього механ╕зму. В чисто трудових в╕дносинах корпоративн╕сть в╕дсутня. Монастир╕ почали перетворюватись в корпорац╕╖ завдяки експлуатац╕╖ селян, як╕ обробляли монастирськ╕ земл╕. Дал╕ монахи стали вогнем ╕ мечем нести "слово боже", розширюючи сво╖ волод╕ння, багат╕ючи ╕ при цьому створюючи жорстку систему ╕╓рарх╕╖ ╕ дом╕нування. В принцип╕, будь яка орган╕зована ╕╓рарх╕чна структура, яка сама не створю╓ продукт, рано чи п╕зно почина╓ формувати власн╕ ╕нтереси, притаманн╕ власне ц╕й структур╕ ╕ прямо не пов'язан╕ з функц╕╓ю, заради яко╖ ця структура створювалась. Серед таких ╕нтерес╕в на першому м╕сц╕ - самозбереження, а дал╕ - розширення (к╕льк╕сне ╕ функц╕ональне), збагачення член╕в, зростання соц╕ально╖ рол╕ ╕ впливу. Наприклад, якщо створю╓ться державна орган╕зац╕я для боротьби з б╕дн╕стю серед населення, то можна гарантувати, що б╕дн╕сть буде зростати, а дана орган╕зац╕я зб╕льшиться ╕ про╖датиме все б╕льшу частину нац╕онального продукту. Орган╕зац╕я по боротьб╕ з╕ злочинн╕стю чи корупц╕╓ю буде зац╕кавлена в зростанн╕ злочинност╕ чи корупц╕╖, бо зросте ╖╖ роль, розшириться штат, з'являться нов╕ штатн╕ одиниц╕, п╕де прогрес по служб╕ - життя розцв╕та╓. В цьому поляга╓ вада бюрократично╖ системи управл╕ння, але вона принципова - всякий соц╕альний орган╕зм ма╓ сво╓ внутр╕шн╓ життя ╕ внутр╕шню спрямован╕сть свого розвитку, яка може не сп╕впадати з ╕нтересами чи метою велико╖ системи. ╤стор╕я демонстру╓ нам безл╕ч жахливих приклад╕в, коли корпорац╕я, що ма╓ служити ╕нтересам кра╖ни, ста╓ владним органом, перетворюючись фактично в терористичну орган╕зац╕ю по в╕дношенню до свого ж народу (╕нкв╕зиц╕я, опричнина, вс╕ляк╕ та╓мн╕ служби, типу ОГПУ - КДБ).