Панування корпорац╕╖ в якост╕ сильно╖ держави, що прибрала до рук майже всю владу, не проходить без насл╕дк╕в для ментальност╕ сусп╕льства. Пригноблена самост╕йн╕сть ╕ залежн╕сть в╕д держави поступово ╕ нев╕дворотно оберта╓ться патернал╕змом б╕льшост╕ народу, люди все з б╕льшою легк╕стю п╕ддаються ман╕пуляц╕ям, ╕деолог╕чним впливам, ╖х ста╓ все легше натравити на ворог╕в (в тому числ╕ видуманих, наприклад, на опозиц╕онер╕в), вони з легк╕стю п╕дтримують цензуру ╕ заборону опозиц╕╖, шов╕н╕зм ╕ м╕л╕таризм. Люди стають нездатн╕ до самост╕йност╕ ╕ соц╕ал╕зац╕╖, внасл╕док чого п╕сля краху режиму сусп╕льство ста╓ неспроможним до активних реформаторських д╕й - чека╓ "манни небесно╖", пережива╓ ресентимент велико╖ держави, мр╕╓ про нового справедливого вождя ╕ нов╕ перемоги. З ╕ншого боку, члени владно╖ корпорац╕╖ ментально ╕ реально стають окремим станом, який ма╓ ╕нш╕ права ╕ соц╕альн╕ гарант╕╖, судиться за ╕ншими законами, веде ╕нший спос╕б життя пор╕вняно з "простими" людьми, ╕ в╕дпов╕дно до цих людей в╕дноситься.
Наявн╕сть корпоративних ╕нтерес╕в владно╖ верх╕вки проявля╓ себе наочно ╕ просто - ╕нвестиц╕я у владу, членство у владн╕й корпорац╕╖ ста╓ ╕нструментом збагачення, причому б╕льш ефективним н╕ж "нормальний" б╕знес, а б╕знес все б╕льше використову╓ лоб╕ювання ╕ зв'язки з владою в якост╕ "виробничого ресурсу". Усе це проявля╓ себе в явищ╕ так звано╖ системно╖ корупц╕╖, яка ста╓ орган╕чною складовою державного механ╕зму в т╕й частин╕, що пов'язана з корпоративною практикою. Розвинена корпорац╕я при влад╕ забезпечу╓ стаб╕льн╕сть ╕ незм╕нн╕сть створеного порядку за допомогою спецслужб, як╕ в свою чергу стають окремою корпорац╕╓ю в корпоративн╕й держав╕. (Див., наприклад, книгу: А. Солдатов, ╤. Бороган, Новое дворянство. Очерки истории ФСБ, 2011). Фактично в╕дтворю╓ться арха╖чна феодальна система сюзерен╕тету-вассал╕тету, як певна форма панування над широким загалом людей, не включених до корпорац╕╖. Але при наявност╕ достатн╕х природних ресурс╕в така форма корпоратив╕зму-патернал╕зму може ╕снувати досить довго ╕ стаб╕льно завдяки пасивност╕ народу ╕ д╕╓вост╕ спецслужб. Небезпека такого вар╕анту розвитку поляга╓ в тому, що може виникнути ╕сторичне в╕дставання держави, тобто сама держава ╕ ментальн╕сть людей, що ╖╖ населяють, стають вт╕ленням ╕ншо╖ епохи, яка вже давно минула в передових кра╖нах.
В авторитарних, а тим б╕льше тотал╕тарних державах корпоративна владна верх╕вка форму╓ не т╕льки окремий стан, але також окремий соц╕альний клас, з ус╕ма його ознаками по Марксу, або за ознаками, клас-статус-влада, по Веберу. В Радянському Союз╕ цей клас, що мав неоф╕ц╕йну назву, номенклатура, складав близько 3 млн. в 80-т╕ роки (за оц╕нками М.С. Восленського), з них 22,5 тисяч - номенклатура ЦК. Цей клас жив ╕зольовано в╕д народу з зовс╕м ╕ншим р╕внем забезпечення, прав, соц╕альних гарант╕й, на його захист╕ стояв КДБ. З ╕ншого боку, номенклатура мала строго дотримуватись корпоративних правил. Основна функц╕я номенклатури - пунктуальне виконання директив, спущених "зверху", що автоматично приводило до безв╕дпов╕дальност╕ на вс╕х р╕внях системи, за винятком найвищого. "Инициатива наказуема!" - золоте правило номенклатури, принцип - "ти начальник - я дурак", вм╕ння ╕м╕тувати бурхливу д╕яльн╕сть, повага до чину, а не до профес╕онал╕зму, особист╕ зв'язки ╕ кум╕вство - вело до нев╕дворотно╖ деградац╕╖ номенклатури в ус╕х в╕дношеннях. Це обумовило коротке життя радянськ╕й систем╕, яка проявила повну неспроможн╕сть до сутт╓во╖ модерн╕зац╕╖ ╕ адаптац╕╖ до виклик╕в часу. Проблема полягала в тому, що в номенклатур╕ в╕дбулося по╓днання класу, статусу ╕ влади - будь-яке очищення стало неможливе. ╤ншими словами, зверху не було Стал╕на, роль якого стало виконувати Пол╕тбюро ЦК КПРС, тобто верх╕вка то╖ ж само╖ номенклатури, ╕ не було стал╕нського КДБ, який в часи Хрущова був п╕дпорядкований номенклатур╕. "Чистити" номенклатуру стало н╕кому.
Наприклад, в Кита╖, де на протяз╕ його довго╖ ╕стор╕╖ ╕снувала аналог╕чна централ╕зована бюрократична система, в╕дбувалося систематичне "зр╕зання верх╕вки владно╖ п╕рам╕ди" (р╕зними методами) ╕ радикальне оновлення складу правлячо╖ бюрократ╕╖. Кр╕м того, там бюрократ╕я не складала окремий стан - людина з низ╕в, якщо вона витримувала в╕дпов╕дн╕ ╕спити, могла п╕днятись до самого верху. Тобто, оновлення бюрократ╕╖ можливе в вар╕ант╕, коли ╕сну╓ владний орган над нею. Таких орган╕в ╕стор╕я придумала лише два - влада народу (через вибори, зм╕ну структури) ╕ влада диктатора. Ну ╕ звичайно, ун╕версальним засобом очищення Авг╕╓вих конюшень ╓ народна революц╕я, але це вже надто радикальний ╕ страшний зас╕б (вт╕м, в певних умовах може стати ╓дино можливим).
Класичним методом боротьби з корпоратив╕змом в уряд╕ ╓ децентрал╕зац╕я, самоврядування, розпод╕л владних функц╕й ╕ виборн╕сть на вс╕х р╕внях. Тод╕ утворю╓ться соц╕альний л╕фт для кращих людей, що спочатку зарекомендували себе на нижн╕х щаблях системи, а в той же час децентрал╕зац╕я ╕ самоврядування не дозволяють центральн╕й влад╕ дотягнутися сво╖ми щупальцями до безпосередн╕х виробник╕в нац╕онального багатства. Тод╕ на нижн╕х р╕внях починають виникати кооперативн╕ зв'язки, утворюються корпорац╕╖ вже нового типу, в яких пров╕дну роль в╕д╕гра╓ кооперац╕я. Це д╕лов╕ (комерц╕йн╕) корпорац╕╖, як╕ виробляють в наш час б╕льше половини св╕тового продукту. Давно в╕д╕йшли в минуле т╕ часи, коли ╕ндустр╕альн╕ г╕ганти купували зброю ╕ винаймали головор╕з╕в для придушення орган╕зованих виступ╕в власних роб╕тник╕в. В наш час усп╕х комерц╕йно╖ корпорац╕╖ залежить в╕д р╕вня кооперац╕╖ прац╕вник╕в ╕ менеджменту, бо д╕лова активн╕сть прямо пов'язана з р╕внем матер╕альних ╕ соц╕альних стимул╕в. Така метаморфоза корпорац╕й поясню╓ться все зростаючою роллю творчо╖ складово╖ прац╕, бо саме ця складова дозволя╓ витримувати конкуренц╕ю ╕ бути на в╕стр╕ сучасних технолог╕й. Великий масштаб п╕дпри╓мства да╓ можлив╕сть б╕льше ╕нвестувати в прикладну науково-досл╕дницьку роботу ╕ таким чином власне велик╕ корпорац╕╖ стають мотором техн╕чного прогресу. Мал╕ п╕дпри╓мства програють у цьому в╕дношенн╕, бо не в змоз╕ використовувати останн╕ науково-техн╕чн╕ досягнення. (Вт╕м, хороша ╕дея може започаткувати нову корпорац╕ю з р╕вня майстерн╕ чи гаража, чому ╓ багато приклад╕в). Тож починаючи з пово╓нних рок╕в ╕сну╓ тенденц╕я до зм╕щення акцент╕в в д╕яльност╕ корпорац╕й в╕д економ╕чного (комерц╕йного) напрямку (виробництво ╕ отримання прибутку) до соц╕ального - медичне страхування, пенс╕╖, допомога по безроб╕ттю, оплачуван╕ в╕дпустки ╕ листки непрацездатност╕, гарант╕╖ зайнятост╕. Корпорац╕╖ стають соц╕ально в╕дпов╕дальними, фактично переймають соц╕альн╕ функц╕╖ держави, причому роблять це б╕льш рац╕онально ╕ менш витратно. В таких формах в╕дношень вмикаються механ╕зми кооперац╕╖, коли б╕льший р╕вень вза╓мозалежност╕ да╓ б╕льшу вигоду обом сторонам. Так╕ фактори як, задоволення роботою, справедлива оплата прац╕, дружн╕ в╕дносини в колектив╕, нарешт╕, в╕дпов╕дальне в╕дношення до природного середовища ╕ до соц╕уму насправд╕ створюють умови, в яких прац╕вник сам в╕дчува╓ в╕дпов╕дальн╕сть за свою працю перед колективом, працю╓ "як на себе", а в творчих профес╕ях забезпечу╓ максимальну в╕ддачу. Колектив перетворю╓ться для роб╕тника в "велику с╕м'ю" спаяну сп╕льною справою, де людина д╕ста╓ визнання, нов╕ враження, профес╕ональне зростання, задоволення ╕нстинкту приналежност╕. Головне, що в корпорац╕╖ в╕дсутн╕ спец╕альн╕ структури (корпорац╕╖ б╕льш низького р╕вня), як╕ забезпечують виконання соц╕альних функц╕й, процес ста╓ менш бюрократизований ╕ менш затратний, а значить сусп╕льство в ц╕лому функц╕ону╓ б╕льш ефективно.
Основна проблема корпорац╕й (комерц╕йних) поляга╓ в нев╕дпов╕дност╕ (чи неповн╕й в╕дпов╕дност╕) корпоративних ╕нтерес╕в ╕нтересам сусп╕льства в ц╕лому. Ця проблема стара, (про що св╕дчить ╕стор╕я великих корпорац╕й минулого, особливо в колон╕ях), але в наш╕ часи вона загострилася в зв'язку з обмежен╕стю ресурс╕в, еколог╕чними проблемами, як╕ корпорац╕╖ схильн╕ ╕гнорувати, та спрямован╕стю на задоволення ╕ндив╕дуальних потреб, як╕ можуть входити в протир╕ччя з потребами сусп╕льства в ц╕лому, (виникають так зван╕, екстернал╕╖, на мов╕ економ╕ст╕в). Все це св╕доцтва того, що сучасний св╕т, який ран╕ше був сукупн╕стю людей, п╕дпри╓мств, орган╕зац╕й тепер перетворю╓ться в систему - ц╕л╕сний орган╕зм, в якому ╕сну╓ безл╕ч горизонтальних зв'язк╕в, в╕дношень, вплив╕в ╕ вза╓мозалежностей. В таких умовах комерц╕йна корпорац╕я змушена враховувати не т╕льки поточн╕ видатки чи прибутки, але також довготерм╕нов╕ насл╕дки сво╓╖ д╕яльност╕, планувати в╕ддалену перспективу в б╕льш широкому, загальнодержавному чи загальносв╕товому контекст╕. Це значить, що корпорац╕╖ починають все б╕льше переймати на себе т╕ функц╕╖, якими ран╕ше займались виключно держави. ╤ це ╓ ще одна - серед тенденц╕й, як╕ св╕дчать про наростаючу кризу державност╕ в сучасному св╕т╕.