╤сну╓ певна специф╕ка функц╕онування самоорган╕зац╕╖ ╕ центрально╖ влади. Д╕йсно, самоорган╕зац╕я ефективно працю╓ в ринковому механ╕зм╕, де централ╕зована система управл╕ння безсила, в той же час централ╕зоване управл╕ння абсолютно необх╕дне при кер╕вництв╕ бойовими д╕ями, або при буд╕вництв╕ досить складно╖ споруди, ╕ будь-яка "самод╕яльн╕сть" там може бути недоречною. Специф╕ка цих двох явищ поляга╓ в наявност╕ фактора свободи, або свободи вол╕, який ╓ властивий кожн╕й людини ╕ може проявляти себе нестандартно ╕ непередбачувано. В╕н вносить в соц╕альну систему те, що ма╓ назву, хаос. Можуть ╕снувати системи, де хаос м╕н╕мальний - в'язниця, казарма, тотал╕тарна держава, або де в╕н дуже великий - атом╕зоване сусп╕льство п╕сля руйнац╕╖ держави, пан╕чний стан сусп╕льства в ситуац╕╖ повно╖ невизначеност╕. Самоорган╕зац╕я може працювати з хаосом, а централ╕зоване управл╕ння ╕гнору╓ хаос, бо реал╕зу╓ певний алгоритм, тобто посл╕довн╕сть ц╕лком визначених процедур.
Я наведу показовий приклад, що стосу╓ться функц╕онування планово╖ економ╕ки радянських час╕в. Роб╕тник, що працював на п╕дпри╓мств╕ певного м╕н╕стерства, потенц╕альний споживач певного продукту, який вироблявся на п╕дпри╓мств╕ ╕ншого м╕н╕стерства, на початку кожного року подавав заявку на потребу в даному продукт╕ на наступний р╕к. Заявки з ус╕х п╕дпри╓мств ст╕калися в "р╕дне" м╕н╕стерство, складалася сп╕льна заявка ╕ направлялась в те м╕н╕стерство, на п╕дпри╓мств╕ якого виготовлявся даний продукт. Таким чином збиралися заявки з усього Союзу п╕сля чого складався план випуску продукту на наступний р╕к, знову ж таки, з урахуванням необх╕дних поставок з ╕нших м╕н╕стерств. Дуже часто п╕дпри╓мство було не в змоз╕ задовольнити ус╕ заявки, виникав деф╕цит. Щоб уникнути деф╕циту заявки складалися "з запасом". Якщо продукт застар╕вав ╕ появлялися б╕льш досконал╕ аналоги, то споживач продовжував отримувати застар╕лий продукт, який ╕шов на склад, а усе нове було в стад╕╖ хрон╕чного деф╕циту. Деф╕цит в одн╕й ланц╕ породжував ланцюгову реакц╕ю насл╕дк╕в, вся система ставала пов'язана зобов'язаннями, як╕ не реально було виконати. Були можлив╕ т╕льки два виходи з ситуац╕╖, що склалася - зменшити темпи розвитку ╕ приректи себе на нев╕дворотне технолог╕чне в╕дставання, чи перейти на систему прямих зв'язк╕в, тобто поринути в ту саму стих╕ю ринку, яко╖ вс╕ма силами намагалась уникнути планова економ╕ка. (Показовий приклад - в так╕й передов╕й ╕ динам╕чн╕й галуз╕ як телебачення, телев╕зори КВН-49 незм╕нно випускалися на протяз╕ 18 рок╕в. Т╕льки соц╕ал╕зм здатен на так╕ досягнення! В т╕ часи, коли на Заход╕ почали випускати потужн╕ м╕кропроцесори, в╕дставання стало вже безнад╕йно великим). З точки зору теор╕╖ управл╕ння планова економ╕ка ма╓ дуже велику часову сталу зворотного зв'язку, виника╓ фазовий зсув м╕ж попитом ╕ пропозиц╕╓ю, що приводить до в╕дпов╕дного дисбалансу ╕ неузгодженост╕. При достатньо високих темпах розвитку планова система принципово втрача╓ можлив╕сть управляти, хоч можлив╕сть безкризового управл╕ння розглядалося в якост╕ основно╖ переваги, пор╕вняно з стих╕╓ю в╕льного ринку.
Насправд╕, кризи перевиробництва, характерн╕ для ранн╕х стад╕й кап╕тал╕зму, були насл╕дком як малого досв╕ду, так ╕ в╕дсутн╕стю в╕дпов╕дних ╕нформац╕йних систем. В наш час п╕дпри╓мство може отримувати в реальному час╕ дан╕ стосовно попиту на той чи ╕нших продукт ╕ з високою точн╕стю планувати стратег╕ю випуску товар╕в. Ринкова стих╕я перетворю╓ться в реально планову економ╕ку, але вже на зовс╕м ╕нших засадах - на засадах в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖. Р╕зницю в д╕ях планово╖ централ╕зовано╖ економ╕ки ╕ в╕льного ринку може оц╕нити кожен, хто пам'ята╓ понурий вигляд порожн╕х полиць в магазинах радянських час╕в.
Головна перевага ╕ головна як╕сть в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖ поляга╓ в тому, що вона упорядкову╓ хаос. З╕брання в╕льних людей перетворю╓ться на громаду - одна частина вирощу╓ зерно, друга - чумаку╓, а третя - торгу╓. ╤ все трима╓ться на чесному слов╕. В раз╕ необх╕дност╕ з'являються рем╕сники й козаки. Виникають б╕льш╕ структурн╕ об'╓днання, процес ╕де знизу, шляхом узгодження функц╕й ╕ структури, при цьому в╕дбува╓ться упорядкування ╕ приборкання внутр╕шнього хаосу. Це приборкання йде без обмеження особистих свобод, без застосування примусу, а виключно за рахунок узгодження ╕нтерес╕в окремих член╕в громади. В принцип╕, аналог╕чний, на перший погляд, результат можна отримати за допомогою владних ╕нструмент╕в, шляхом силового приборкання хаосу (ком╕саром з маузером). В чому буде полягати р╕зниця?
Хаос явля╓ться джерелом р╕зноман╕ття. Коли ситуац╕я да╓ вигоду, вона ф╕ксу╓ться, а коли н╕ - ╕гнору╓ться. Таким чином в╕дбува╓ться натуральний в╕дб╕р елемент╕в, що в╕дпов╕дають потр╕бн╕й тенденц╕╖. Це ╓ стандартний, безперервний в час╕ (це сутт╓во) процес еволюц╕йного розвитку в вар╕ант╕ упорядкування хаосу. Саме в цьому поляга╓ суть механ╕зму "невидимо╖ руки" Адама См╕та. В будь-як╕й систем╕ хаос породжу╓ р╕зноман╕ття форм в╕дношень, а спрямована активн╕сть елемент╕в системи реал╕зу╓ в╕дб╕р виг╕дних ситуац╕й. В цьому поляга╓ творчий потенц╕ал хаосу, який ╕сну╓ одночасно з його руйн╕вним потенц╕алом. Повне упорядкування хаосу вбива╓ його не т╕льки руйн╕вн╕, але й творч╕ можливост╕, бо вбива╓ свободу. Повна свобода руйну╓ орган╕зац╕ю. ╤сну╓ оптимальний баланс хаосу ╕ орган╕зац╕╖, що да╓ максимальн╕ можливост╕ розвитку при ╕снуючому р╕вн╕ соц╕ал╕зац╕╖ сусп╕льства. Дуже великий хаос руйну╓ сусп╕льну орган╕зац╕ю, але в той же час нада╓ можлив╕сть вирватися з "кол╕╖" соц╕ального розвитку, ╕ напевно без хаосу такий процес ╓ неможливий.
Для формування сусп╕льно╖ тенденц╕╖ розвитку потр╕бн╕ три складов╕ - ментал╕тет в╕дпов╕дно╖ спрямованост╕, а також достатньо висок╕ - р╕вень мотивац╕╖ активност╕ ╕ р╕вень ╕ндив╕дуально╖ свободи, як фактор, що створю╓ хаос. ╤ якщо в сусп╕льств╕ форму╓ться така тенденц╕я, то протистояти ╖й практично неможливо. Ця велика сила поляга╓ в ╓дност╕. Ран╕ше говорили про шлях, що його вибира╓ доля, про приречен╕сть до цього шляху. ("Доля веде тих, хто згодився з нею, а хто не погодився - тягне"). Неможливо зупинити сусп╕льн╕ рухи, що заполонили голови б╕льшост╕, як неможливо пливти проти швидко╖ теч╕╖. Можна також створити ╓дн╕сть засобами пропаганди, але якщо вона заснована на брехн╕ ╕ ман╕пуляц╕ях, то ╖╖ ефект швидко згаса╓, як показу╓ досв╕д корпоративних держав минулого стол╕ття. На брехн╕ далеко не по╖деш, це давня ╕стина. Не допомогла нав╕ть "зал╕зна зав╕са" - правда просочилась через не╖ ╕ наче кислота роз'╖ла "комун╕стичну" мораль.
Усп╕шне функц╕онування в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖, а також форми, в яких вона себе проявля╓, залежать в╕д р╕вня соц╕ал╕зац╕╖ ╕ форм зв'язк╕в м╕ж людьми ╕ елементами соц╕ально╖ структури. Але в не╖ ╓ один недол╕к, що не позволя╓ ╖й стати ун╕версальним механ╕змом творення соц╕уму - вона не здатна формувати структури, що функц╕онують по ч╕ткому алгоритму. Вона не створить казарму, будинок постар╕лих, дитячий будинок, в'язницю чи "табель про ранги", яка д╕лить бюрократ╕ю на 14 категор╕й в залежност╕ в╕д р╕вня ╖х повноважень ╕ функц╕й. Тут в роботу включа╓ться рац╕ональний розум, що буду╓ певну орган╕зац╕ю, де нема╓ м╕сця хаосу, опираючись на досв╕д, накопичений ╕стор╕╓ю, под╕бно тому, як буд╕вник буду╓ будинок, опираючись на технолог╕╖, що склались еволюц╕йним шляхом. (На жаль, на сьогодн╕шн╕й день можемо констатувати, що вершиною досягнень рац╕онального розуму ╓ таки та ж сама бюрократична структура управл╕ння). Така структура не може виникнути з хаосу, под╕бно тому, як з хаотичних комб╕нац╕й знак╕в не вийде в╕рш. (Хоча насправд╕ ╕ процес в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖ через хаос ста╓ ефективним лише завдяки наявност╕ алгоритм╕в в╕дбору). В╕льне сусп╕льство, що розвива╓ться без примусу ╕ насильства само вибира╓ оптимальний шлях самоорган╕зац╕╖ - в╕льно╖, там де вона добре працю╓, або ж владно╖, де без не╖ не можна об╕йтись. Зр╕л╕сть сусп╕льства проявля╓ себе в переважанн╕ форм в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖, але воно повинно ч╕тко уявляти соб╕ небезпеки, як╕ можуть виникати при формуванн╕ державност╕, перш за все, з боку самост╕йно╖ корпорац╕╖ - бюрократично╖ машини.