Зм╕на сусп╕льно╖ ╕де╖ може похитнути доктрину необмеженого зростання людських потреб, в╕дпов╕дно до яко╖ потреби ус╕х член╕в сусп╕льства не можуть бути задоволен╕, бо вони зростають випереджаючими темпами по в╕дношенню до сусп╕льно необх╕дного продукту. Це справедливо для сусп╕льства, де переважають матер╕альн╕ потреби. Задоволення матер╕альних потреб ста╓ ц╕лком реальним, якщо прагнення до нього стане другорядним. Задоволення духовних потреб майже не вимага╓ матер╕ального ресурсу, особливо в ╕нформац╕йному сусп╕льств╕. Розвинене внутр╕шн╓ духовне життя само по соб╕ ╓ найб╕льша ц╕нн╕сть, про що св╕дчить маса ╕сторичних приклад╕в. Вищ╕, духовн╕ ц╕нност╕ створю╓ в соб╕ сама людина. А тому в╕дх╕д в╕д монетарно╖ св╕домост╕ явля╓ собою, як це не дивно, потужний економ╕чний фактор, який рац╕онал╕зу╓ ╕ оптим╕зу╓ сусп╕льний ╕ природний матер╕альний ресурс. ╤ в цьому поляга╓ може головна оптим╕стична складова пост╕ндустр╕альних тенденц╕й. Прискорений розвиток матер╕ального виробництва сам по соб╕ почина╓ втрачати сенс, наступа╓ стаб╕л╕зац╕я в ус╕х вим╕рах, ╕ перш за все - в демограф╕чному, стиха╓ дик╕сть, агресивн╕сть, заз╕хання на земл╕ сус╕да, накопичення збро╖, перетворення Земл╕ в порохову бочку. На жаль - не всюди.
На м╕й погляд, традиц╕йна укра╖нська ментальн╕сть досить добре узгоджу╓ться з пост╕ндустр╕альним вектором розвитку сусп╕льно╖ св╕домост╕. ╤ в цьому не останню роль в╕д╕грають давн╕ землеробськ╕ традиц╕╖, прив'язка до земл╕, наявн╕сть присадибних д╕лянок, як╕ забезпечують самодостатн╕сть середнього укра╖нця ╕ його прагнення до самодостатност╕, бажання бути незалежним, але узгоджувати свою незалежн╕сть з життям громади ╕ повага до громадських ╕нтерес╕в, пом╕ркован╕сть ╕ здоровий глузд - ус╕ ц╕ риси, що мають глибоке ╕сторичне кор╕ння стають актуальними для сьогодення ╕ дають певну над╕ю щодо майбутнього.
Поки що людство створило т╕льки один механ╕зм, за допомогою якого можна надати потр╕бну спрямован╕сть сусп╕льному процесу - ╕нституц╕ональн╕ (створен╕ ╕нститутами) рамки. Вони вимагають в╕д кожно╖ людини д╕яти в межах певних правил, вих╕д за як╕ загрожу╓ санкц╕ями. Ц╕ рамки складаються з двох частин - народного етосу, тобто звича╖в, звича╓вого права, а також державного права. В сум╕ вони повинн╕ складати ту форму, при як╕й оптимально узгоджуються особист╕ ╕ громадськ╕ ╕нтереси, тобто з одного боку, забезпечу╓ться певне поле свободи, що ╓ необх╕дним для розвитку, а з ╕ншого - обмежу╓ться виникнення вс╕ляких патолог╕чних ╕ паразитарних соц╕альних утворень ╕ прояв╕в, а також контролю╓ться дотримання законност╕. ╤ тут виника╓ ще одна проблема, пов'язана знову ж таки з ╕нерц╕╓ю ментальност╕ - вона (ментальн╕сть) мало п╕дда╓ться впливу з боку формально введених правил обмежень чи закон╕в. Нав╕ть рац╕ональне ╕ ретельно продумане законодавство не буде сприйматись як орган╕чна частина св╕домост╕ людини, якщо воно не узгоджене з традиц╕ями, звичаями ╕ кодексами повед╕нки - все залиша╓ться на папер╕, а сусп╕льство продовжу╓ жити як ╕ ран╕ше. То що, глухий кут?
Досл╕дник соц╕альних ╕нститут╕в Дуглас Норт п╕дкреслю╓, що одна з головних проблем для економ╕ки, це ╓ створення д╕╓вого механ╕зму контролю за виконанням контракт╕в з боку третьо╖ сторони (наприклад, держави). ╤ тут знову виника╓ одна з проблем, що ╖х породжу╓ держава всюди, де б вона не була присутня - проблема втручання держави в контрактн╕ в╕дношення двох стор╕н, яка ╓ актуальною нав╕ть для передових кра╖н. В б╕льш в╕дсталих кра╖нах таке втручання може бути нормою, а ненад╕йн╕сть контролю за виконанням контракт╕в, яка пов'язана з невизначен╕стю юридично╖ доктрини ╕ непередбачуван╕стю повед╕нки юридичних агент╕в, може наст╕льки зб╕льшити трансакц╕йн╕ видатки, що ведення б╕знесу ста╓ недоц╕льним. Державна регуляц╕я в╕дносин ╕ методи вир╕шення проблем, призводять до виникнення ще б╕льшо╖ к╕лькост╕ проблем, бо держава - це влада, а влада д╕╓ не по справедливост╕, а в кращому випадку, по закону, тобто по алгоритму, а в г╕ршому - втруча╓ться в справи користуючись сво╓ю безкарн╕стю. Класична проблема прав людини виника╓ т╕льки внасл╕док вза╓мод╕╖ людини з державою, з ╖╖ правовими ╕ силовими структурами. Норт взагал╕ ставить п╕д сумн╕в можлив╕сть держави гарантувати права власност╕ ╕ забезпечувати дотримання угод. Так само в╕н сумн╕ва╓ться в реальност╕ за допомогою конституц╕╖ забезпечити свободи чи приборкати свав╕лля влади ╕ циту╓ при цьому слова Руссо - "врешт╕-решт ма╓ значення т╕льки той закон, що записаний в серцях людей". Тобто, як не крути, а все знову таки поверта╓ться до св╕домост╕ людини, як головного фактора усп╕шност╕ сусп╕льства.
Д╕йсно, зм╕на ментальност╕ - це дуже пов╕льний ╕ складний процес загальний механ╕зм якого, як ми вже зазначали вище, наступний: сусп╕льна св╕дом╕сть визнача╓ характер активност╕ соц╕уму в даних умовах буття, а буття визнача╓ напрямок ╕ характер зм╕н св╕домост╕. Тобто, зм╕на ментальност╕ поляга╓ в адаптац╕╖ до умов буття, таким чином, щоб зменшити нев╕дпов╕дн╕сть буття ╕ св╕домост╕. Але цей же фактор нев╕дпов╕дност╕ спрямову╓ активн╕сть на зм╕ну буття. Ма╓мо два вза╓мопов'язан╕ механ╕зми, як╕ потр╕бно т╕льки в╕дпов╕дно налаштувати ╕ в╕дрегулювати. Яким чином зм╕ню╓ться ментальн╕сть окремо╖ людини? Щодо цього ╕сну╓ дуже конкретна ╕ проста в╕дпов╕дь - ╓диним над╕йним засобом впливу на ментальн╕сть ╓ зм╕на сусп╕льно╖ практики. Зм╕ни в ╕нтелект╕ в╕дбуваються т╕льки в результат╕ д╕╖ однотипних процедур, що багаторазово повторюються, при цьому вони рац╕онал╕зуються, зм╕нюють структуру ╕нтелекту ╕ починають д╕яти несв╕домо на р╕вн╕ почутт╕в. Власне, перетворення практики в почуття ╕ означа╓ зм╕ну св╕домост╕ (ментальност╕), що приводить до зм╕ни характеру групово╖ повед╕нки. (Приклади такого перетворення - виникнення ╕ розвиток кап╕тал╕стичного способу виробництва, що стимулював в╕дпов╕дн╕ якост╕ ментальност╕; трансформац╕я "протестантсько╖ етики" спочатку в трудову, - а пот╕м в етику п╕дпри╓мництва ╕ накопичення грошей (по М. Веберу); розвиток грамоти в протестантських кра╖нах, в зв'язку з необх╕дн╕стю вивчати Б╕бл╕ю, на в╕дм╕ну в╕д католицьких кра╖н, перекладену на р╕дну мову, нарешт╕, дозв╕л протестантсько╖ церкви на свободу надання грошових кредит╕в п╕д проценти, що як╕сно зм╕нило характер ментального сприйняття грошей ╕ надало потужний поштовх кап╕тал╕стичному виробництву). Таким чином, сусп╕льство ма╓ реальну можлив╕сть в даний пер╕од часу використати ╕снуючу спрямован╕сть сусп╕льства до народовладдя ╕ на боротьбу з ╕снуючим негативом. Потр╕бно лише надати ц╕й спрямованост╕ в╕дпов╕дн╕ ╕нституц╕йн╕ форми. Це може зробити т╕льки одна орган╕зац╕я, яка вибира╓ться народом ╕ представля╓ народ - парламент. (Досв╕д вза╓мод╕╖ парламенту ╕ президентсько╖ влади на Укра╖н╕ наводить на думку, що Укра╖на ма╓ стати переважно парламентською державою, бо президентська влада це основне джерело авторитарност╕. Це думка багатьох укра╖нських пол╕тик╕в, тим б╕льше, що вся передова частина ╢вропи - парламентськ╕ держави.). ╤ д╕йсно, парламент останн╕м часом розпочав реформу, яка може радикально зм╕нити ╕ кра╖ну, ╕ укра╖нський народ - мова йде про реформу децентрал╕зац╕╖. Головне, щоб вона реально ув╕йшла в д╕ю, бо це початок хвил╕ народовладдя, що йде знизу ╕ не зупиниться, поки не зми╓ ╕ не вичистить ус╕ ц╕ "авг╕╓в╕ конюшн╕".
На мою думку, ╓ чотири фактори, як╕ дають над╕ю зд╕йснити бодай перш╕ кроки до народовладдя в Укра╖н╕. Перший з них - це в╕дставання ╕снуючо╖ в держав╕ соц╕ально╖ практики в╕д реальних потреб населення ╕ усв╕домлення населенням ц╕╓╖ нев╕дпов╕дност╕. Тобто населення вже ментально готове до зм╕н саме в потр╕бному напрямку - децентрал╕зац╕╖, самоврядування, модерн╕зац╕╖ структури держави ╕ структури управл╕ння, ╕ б╕льше того, воно вже д╕╓ в цьому напрямку. (Дуже красномовним у цьому в╕дношенн╕ стало виникнення волонтерського руху). Якщо держава в╕дпов╕дно не в╕дреагу╓ на цей запит низ╕в, напруження в держав╕ зростатиме, що змусить державу до адекватних крок╕в. Позитивним моментом ╓ також наявн╕сть розколу всередин╕ ел╕ти, значна частина яко╖ також впевнена в необх╕дност╕ реформ. Передова частина укра╖нсько╖ сп╕льноти активно працю╓ в ╤нтернет╕, створюючи соц╕альний мережевих рух однодумц╕в, який в перспектив╕ може стати альтернативою ╕снуючим владним органам, механ╕змом прямо╖ демократ╕╖. Його сила в необмежен╕й масовост╕, можливост╕ тако╖ концентрац╕╖ ╕нтелекту, якого не мають в розпорядженн╕ жодн╕ владн╕ органи. ╤ головне, що цей ╕нтелект ╕де знизу, в╕д реального життя. Методи роботи в ╤нтернет╕ можуть бути взят╕ за основу в робот╕ м╕сцевого самоврядування, що зробить цей процес практично безперервним ╕ максимально представницьким.