Т╕льки само сусп╕льство найб╕льш зац╕кавлене в л╕кв╕дац╕╖ сусп╕льних ризик╕в ╕ небезпек, тож т╕льки сусп╕льство здатне вир╕шити цю проблему, чи ╖╖ м╕н╕м╕зувати. Форма в╕дпов╕дно╖ сусп╕льно╖ орган╕зац╕╖ вже випробувана в ╕стор╕╖ Укра╖ни - це народ-арм╕я. (Я уявляю, яку ╕рон╕ю може викликати ця думка у читача). Д╕йсно - жодна розвинена кра╖на не п╕шла по цьому шляху, якщо не рахувати Швейцар╕ю, та й то з великою натяжкою. США також мають нац╕ональну гвард╕ю чисельн╕стю близько п╕вм╕льйона, як орган╕зований резерв збройних сил кра╖ни, що склада╓ться з громадян-добровольц╕в, як╕ пройшли в╕йськову службу. Вт╕м, вона активу╓ться т╕льки губернатором штату або президентом в надзвичайних ситуац╕ях, тому не п╕дходить п╕д критер╕й, народ-арм╕я. "Золоте правило" держави, зг╕дно якого народ не повинен мати зброю, д╕╓ повсюди в розвинених демократ╕ях, за виключенням кра╖н, що виникли на засадах свободи - Швейцар╕я ╕ США. Але потр╕бно усв╕домлювати, що передов╕ кра╖ни поступово входять в як╕сно нову ситуац╕ю, про яку ми говорили вище, як про початок з╕ткнення цив╕л╕зац╕й. Ми не можемо знати перспективу цього процесу, але ми повинн╕ бути готов╕ до найг╕рших вар╕ант╕в, як показав досв╕д стосунк╕в з Москвою останн╕х двох рок╕в. Швейцарська система, яку пропонують "диванн╕ стратеги" в ╤нтернет╕, по-перше, розрахована на ╕нший тип в╕йни (╕ ця система свого часу практично захистила Швейцар╕ю в╕д Г╕тлера. В╕н звичайно, м╕г захопити кра╖ну, але навряд чи зм╕г би ╖╖ втримати, бо вс╕ гарн╕зони були б митт╓во знищен╕. Кра╖на не п╕дкорена, поки ╕сну╓ арм╕я, а швейцарська арм╕я - це весь народ). По-друге, ця система ф╕нансово Укра╖н╕ "не по карману". ╤ нарешт╕, по-трет╓, швейцарська арм╕я не д╕╓ в мирний час - спрацьову╓ ╕нерц╕я ментальност╕, що поляга╓ в п╕дготовц╕ до "вчорашньо╖ в╕йни".
Можна запропонувати б╕льш д╕╓вий, укра╖нський вар╕ант - близько 1 - 2 % населення (чи б╕льше, в залежност╕ в╕д потреби) нада╓ться статус, умовно говорячи, козака, який оф╕ц╕йно зв╕льня╓ться в╕д сплати податк╕в (як вар╕ант), сво╖м коштом купу╓ озбро╓ння ╕ з певною пер╕одичн╕стю проходить в╕дпов╕дне навчання. (Звичайно - по добр╕й вол╕ громадянина). Територ╕альна козацька сп╕лка в мирний час викону╓ допом╕жн╕ функц╕╖ в систем╕ дотримання порядку ╕ нада╓ першу допомогу в надзвичайних ситуац╕ях. Фактично вона може виконувати функц╕╖ внутр╕шн╕х в╕йськ ╕ значну частину функц╕й пол╕ц╕╖. В екстремальних ситуац╕ях, чи в вар╕ант╕ зовн╕шньо╖ агрес╕╖ - включа╓ться в загальну систему оборони кра╖ни, оперативно реагу╓ на виклики на м╕сцях, д╕╓ зг╕дно з оперативною обстановкою, або ж зг╕дно ран╕ше розроблених сценар╕╖в. Сутт╓во, щоби вона не мала стосунку до ф╕нансово╖ д╕яльност╕ громади. На другому етап╕ реформи, в залежност╕ в╕д зр╕лост╕ сусп╕льства, можна дозволити кожному бажаючому (при загальноприйнятих обмеженнях) купувати ╕ тримати вдома зброю, що може використовуватись для самозахисту. В екстремальних ситуац╕ях ус╕ бажаюч╕ можуть оперативно пройти в╕дпов╕дне навчання ╕ бути в резерв╕ м╕сцевих сил оборони ╕ контролю за ситуац╕╓ю. (Под╕бна система народно╖ самооборони дуже ╕нтенсивно створювалась, наприклад, в Велик╕й Британ╕╖ п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. В США також ╕сну╓ резерв нац╕онально╖ гвард╕╖, створений з м╕сцевого населення). При загостренн╕ обстановки проводяться систематичн╕ заняття з населенням щодо правил повед╕нки, а також збору необх╕дно╖ ╕нформац╕╖ (це - найважлив╕ше), щоб врешт╕-решт перетворити населений пункт чи район в ╓диний орган╕зм, що реагу╓ на будь-яке сторонн╓ вторгнення ╕ оперативно вжива╓ в╕дпов╕дних заход╕в. В мирний час в такому орган╕зованому сусп╕льств╕ буде дуже важко проводити агресивну п╕дготовчу роботу - формувати осередки ворожого впливу, або поширювати п╕дривну ╕деолог╕ю. Ефективн╕сть такого механ╕зму протид╕╖ буде визначатися в першу чергу ╓дн╕стю громади. В раз╕ високого р╕вня ╓дност╕ населений пункт перетворю╓ться в фортецю, яку навряд чи буде здатне взяти п╕д контроль терористичне угрупування. Така висока моб╕л╕зац╕йна здатн╕сть населення, реал╕зац╕я принципу народ-арм╕я, може виникнути при одн╕й умов╕ - якщо вони д╕йсно будуть знати що вони мають захищати, тобто за умови ╕снування в╕дпов╕дального громадянського сусп╕льства. Ун╕кальний ╕сторичний досв╕д Укра╖ни показу╓, що сусп╕льство само здатне виконувати функц╕╖ державного силового апарату. ╤ такий тип сусп╕льно╖ орган╕зац╕╖ ╓ дуже орган╕чний ╕ природний для укра╖нсько╖ ментальност╕ ╕ укра╖нського духу. В╕н спонукатиме до зростання ╓дност╕ ╕ в╕дпов╕дальност╕ громади, стане умовою над╕йного захисту системи народовладдя в Укра╖н╕.
Еп╕лог
В сво╖й хат╕ своя й правда,
╤ сила, ╕ воля.
Т. Шевченко
Основне питання, що сто╖ть перед народом Укра╖ни - чого ми прагнемо, сильно╖ держави чи сильного народу? Весь х╕д ╕стор╕╖ (╕ я це намагався розкрити в останн╕й частин╕ нарису) показу╓, що ц╕ дв╕ реч╕ несум╕сн╕ (╕ це добре знали, як ми бачимо, ще в стародавньому Кита╖). Сильн╕ ╕ в╕льн╕ народи створюють цив╕л╕зац╕╖. Державн╕сть виника╓ як ракова пухлина на здоровому т╕л╕ цив╕л╕зац╕╖, розроста╓ться, пуска╓ метастази ╕ поступово знищу╓ соц╕альний орган╕зм, перетворюючи його кл╕тини - людей, на паразит╕в або ж раб╕в - "худобу, що розмовля╓". Усе, за що би не бралась держава, оберта╓ться найг╕ршою стороною: захист людини - в╕йнами, економ╕чне процв╕тання - експлуатац╕╓ю, народовладдя - бюрократ╕╓ю, св╕дом╕сть в╕льно╖ людини - св╕дом╕стю раба. Ус╕ досягнення ╕нтелекту, технолог╕╖ ╕ економ╕ки держава спрямову╓ на в╕йну, на загарбання ╕ розширення волод╕нь. ╢дине, що держава робить добре - перетворю╓ людей на гарматне м'ясо, створю╓ м╕льйонн╕ арм╕╖ з раб╕в, в яких виховали "потребность в достойном, самоотверженном, вплоть до самопожертвования, служении Родине", тобто держав╕. ╤ доля цих держав-монстр╕в та ж сама, що ╕ в людини хворо╖ на рак - загибель, коли не залиша╓ться жодних житт╓вих сил. В вар╕ант╕ держави ц╕ житт╓в╕ сили являють собою як╕сть чи силу народу, перш за все його моральн╕ ц╕нност╕.
Сила народу, моральн╕ ц╕нност╕ створюються в в╕льних сп╕льнотах людей. В╕льн╕ германськ╕ племена створили ╓вропейську цив╕л╕зац╕ю на ру╖нах Римсько╖ ╕мпер╕╖, а традиц╕╖ не т╕льки германсько╖, а ще й старо╖ давньоримсько╖ ╕ давньогрецько╖ вольност╕, матер╕ал╕зувались в в╕льних ╓вропейських м╕стах, де продовжувала розвиватись паралельна в╕льна цив╕л╕зац╕я, що породила Ганзейський союз, В╕дродження, Просв╕тництво, увесь той культурний вибух, що стався в ╢вроп╕, ударна хвиля якого - хвиля вестерн╕зац╕╖, роз╕йшлась по всьому св╕ту ╕ створила сучасне обличчя св╕тово╖ сп╕льноти. Разом з тим, ми бачимо що ╓вропейська державн╕сть, особливо в формах нац╕онально╖ держави, значно п╕д╕рвала в╕льний дух ╓вропейц╕в, що вже почало проявлятися в кризових явищах.
╤сторична драма укра╖нського народу полягала в тому, що в╕н намагався по╓днати несум╕сне - свободу ╕ державу ╕ для цього п╕шов на угоду з дияволом (державою), вважаючи, що з ним можна домовитися ╕ в╕н буде поважати яки╖сь то там вольност╕. Диявол н╕коли не трима╓ даного слова бо не ма╓ чест╕. ╢ одне слово, яке часто вживав Шевченко, ╕ яке в╕добража╓ найб╕льш сутт╓ву рису цього диявола - неситий. В╕н н╕коли не бува╓ ц╕лком задоволений ╕ завжди готовий пролити море кров╕, чи вчинити геноцид, чи п╕ти на зраду даного слова, чи зробити будь-яку п╕дл╕сть задля ще одного клаптика земл╕. ╤ в╕н робитиме це при найменший нагод╕, ╕ коли в╕н отрима╓ цей клаптик земл╕, то це стане для нього великим святом - експанс╕я ╕ перемоги - це головне, заради чого в╕н ╕сну╓. ╤ в╕н перетворю╓ св╕й народ в слухняних раб╕в, як╕ починають ототожнювати державу ╕ В╕тчизну, ╕ готов╕ покласти життя заради чергово╖ експанс╕╖ ╕ перемоги, ╕ зробити ╖╖ предметом сво╓╖ гордост╕. При цьому в╕н здатен на будь-яку ниц╕сть по в╕дношенню до власного народу, бо в╕н ма╓ силу в сво╖х руках ╕ в╕дчува╓ безкарн╕сть. Угода з державою не може бути в╕дкликана, т╕льки сила або крах само╖ держави можуть щось зм╕нити. Переяславська угода протрималась т╕льки п'ять рок╕в ╕ зак╕нчилась Конотопською битвою. Якби не перемога в ц╕й битв╕ доля Укра╖ни склалась би б╕льш траг╕чно ╕ дуже швидко.
Чи може в╕льна сп╕льнота протистояти агресивному тиску держав? На жаль, ми зна╓мо т╕льки два ц╕лком позитивн╕ приклади - Швейцар╕я ╕ США (де джерелом свободи була Нова Англ╕я), вт╕м в останньому випадку допомогла наявн╕сть океану. Ун╕кальний вар╕ант под╕й спостер╕гався в Англ╕╖, де на протяз╕ близько 400 рок╕в ╖╖ бурхливо╖ ╕стор╕╖ йшло протистояння сусп╕льства ╕ держави, причому в основному перемогло сусп╕льство. (Перший у св╕т╕ парламент - 1265 р╕к ╕ майже безперервна боротьба до приблизно 1689 року. Може ця боротьба й стала причиною виникнення ун╕кально╖ англ╕йсько╖ нац╕╖?) Разом з тим, не виклика╓ сумн╕ву, що власне вольност╕ ╓вропейських м╕ст, як╕ ╕снували незважаючи на державний ╕ рел╕г╕йний тиск, перетворили ╢вропу на св╕тового л╕дера.