Выбрать главу
{983} так спершу я дала йому відкусити шматочок печива з кмином із моїх губів то був високосний рік як і тепер еге ж 16 років тому Боженьку мій після того дооооовгого поцілунку я мало не задихнулася так він сказав що я гірська квітка так отже всі ми квіти жіноче тіло так це єдина істина яку він вирік за все життя а ще це для тебе світить сонце сьогодні так цим він і подобався мені бо я бачила він тямить або ж відчуває що таке жінка і я знала що завжди зумію домогтися свого від нього і я дала йому стільки втіхи скільки змогла і все заводила заводила його аж поки він і попросив мене сказати так а я не стала спочатку відповідати лише дивилася на море й небо і згадувала все про що він не знав Мулвея і містера Стенгоупа й Естер і батька й старого капітана Гроува і матросів на пірсі що грали у всі пташки летять і в завмри і в миття посуду як вони це називали й вартового перед губернаторським будинком у білому шоломі з околичкою сердега мало не підсмажився в ньому й сміхотливих іспанських дівчат у шалях із високими гребенями в косах і ранковий ринок із греками євреями арабами й сам дідько не добере з ким іще з усіх кінців Європи й Дьюк-стрит і кудкудачий пташиний ринок неподалік від Ларбі Шарона й сердешних віслючків що брели в напівдрімоті й невідомих волоцюг у плащах поснулих на східцях у холодку й величезні колеса возів запряжених волами й стародавній тисячолітній замок та й красенів маврів у білих одіннях і завоях на голові мов королі запрошували тебе присісти в їхніх крихітних крамничках і Ронду зі старовинними вікнами її posadas[471] де віяло сховало зблислий погляд і кавалер цілує ґрати вікна й винареньки наппіввідчинені ночами і кастаньєти й ту ніч коли ми пропустили пароплав ув Альхесирасі й нічний сторож супокійно походжав зі своїм ліхтарем і Ох той жахливий потік кипучий унизу Ох і море море багряне іноді мов вогонь і розкішні вечірні заграви й фігові дерева в садах Аламеди так і всі дивовижні вулички й рожеві жовті блакитні будинки алеї троянд і жасмин герань кактуси й Ґібралтар як дівчину де я була Гірською квіткою так коли я пришпилила в коси троянду як це роблять андалузькі дівчата чи червону мені пришпилити так і як він цілував мене під Мавританським муром і я подумала хіба не все одно він чи хтось інший і тоді я сказала йому очима щоб він знову спитав так і тоді він спитав мене чи не хочу я так сказати так моя гірська квітка і спочатку я оповила його руками так і притягла до себе так що він відчув мої груди їх пахощі так і серце в нього калатало шалено і так я сказала так я хочу Так.

вернуться

471

Заїжджий двір (ісп.).