II
Містер Нот був добрим хазяїном, у певному сенсі.
Напряму з містером Нотом у цей період Уот не стикався. І справа не в тім, що Уот мусив десь напряму стикатися з містером Нотом, ні в якому разі. Але він гадав у цей період, що прийде такий час, коли він матиме прямий контакт з містером Нотом на другому поверсі. Так, він гадав, що й його час настане, так само, гадав Уот, як закінчився для Арсена і щойно почався для Ерскіна. Поки що він працював на першому поверсі. Навіть помиї з другого поверху, які він мусив щодня вихлюпувати, передавав йому Ерскін, спускався кожного ранку сходами і передавав їх йому у відрі. Помиї з другого поверху можна було б вихлюпувати і без зайвого клопоту, та й взагалі без усякого клопоту там само, на другому поверсі. Але з невідомих причин ніхто і ніколи цього не робив. Правда й те, що Уот згідно з інструкціями мав вихлюпувати помиї не так, як вихлюпують звичайні помиї, але у садку до схід сонця або на заході, обережно виливаючи їх на клумбу з братками, коли надходить їхній час, або на клумбу з трояндами, коли надходить їхній час, або на грядку з селерою, коли надходить її час, або у теплицю з помідорами та іншими овочами, коли надходить їхній час, і так далі, не будь-де, а на городі, на клумбу, в садок, під молоді гінкі й спраглі овочі, саме тоді, коли ті цього потребують, за винятком, ясне діло, морозу, снігу, коли той лежить на ґрунті, або калюж після дощу. В цих випадках він мусив вихлюпувати помиї на купу гною.
Але Уот не був такий вже легковажний, щоби повірити, ніби помиї містера Нота не вихлюпують на другому поверсі (а технічно це було б набагато простіше) саме з цієї причини. Ні, таке пояснення висувалося лиш про людське око, так, для годиться.