І от попервах подумки і всім тілом Уот довго бився над цим давнім, як світ, завданням.
І от Уот, відкривши цю бляшанку за допомогою своєї паяльної лампи, побачив, що вона зовсім порожня.
Як з’ясувалося, Уот так ніколи і не дізнався, скільки часу він провів у будинку містера Нота, скільки на першому поверсі, скільки на другому і скільки це буде загалом. Досить довго — це єдине, що він міг сказати з цього приводу.
Коли ж Уот, прагнучи спокою, міркував про можливість стосунків між різними скупченнями, як-от скупчення собак, скупчення людей, скупчення картин, не кажучи про всі інші, то він пригадував ту давню ніч улітку, в не менш далекому краю, і себе, Уота, юного, дужого, тверезого, як скло, розпростертого посеред баюри, коли він лежав і дивувався, чи це й є той самий час і те саме місце, де він зазнав щастя, а три жаби голосно по черзі кумкали: квак-крек-квік! Квак! Крек! Квік!
Квак!
Крек!
Квік!
Рибна перекупка подобалася Уотові надзвичайно. Уот був не з тих, до кого липнуть жінки, але рибна перекупка подобалася йому надзвичайно. Не виключено, що колись потім — згодом інші жінки подобалися б йому не менше, ніж ця. Але з усіх жінок, що до цього йому подобалися, жодна не годна була й свічку тримати перед цією рибною перекупкою, так він вважав. Та й Уот подобався рибній перекупці. То був надзвичайно сприятливий збіг обставин, що вони так сподобалися одне одному. Бо якби рибна перекупка сподобалася Уоту, а він їй — ні чи якби Уот сподобався рибній перекупці, а вона йому — ні, то що б тоді з ним або з нею зробилося, га? І справа не в тому, що рибна перекупка була однією з тих жінок, до яких липнуть чоловіки, ні в якому разі, бо вже й віку була вона щоб не сказати похилого, та й Господь не дав їй тих якостей, що так притягають чоловіків до жінок, за винятком хіба що залишків колись дуже стрункої постави, виробленої внаслідок переходів на довгі відстані з кошиком, вщерть повним риби на голові. І річ не в тім, що до чоловіка, позбавленого тих якостей, які привертають жінок до чоловіків, не можуть липнути різні жінки або що до жінки, позбавленої відповідних якостей, не можуть липнути чоловіки, ні, можуть, ще й як можуть. Але і місіс Горман мала кількох залицяльників перед, після і під час містера Гормана, та й Уот поки парубкував, то мав не менше двох, можна сказати, романів. Уот також був не з тих чоловіків, до яких липнуть інші чоловіки, бо не мав відповідних якостей, хоча, певна річ, і в нього були друзі — чоловіки (а в кого ж їх немає?), і не один, а набагато більше. І справа не в тому, що до Уота, навіть попри брак відповідних якостей, не могли липнути чоловіки, ні, могли. Просто він був не з таких, а щодо того, чи могли жінки липнути до місіс Горман, то відповідь на це запитання дати зовсім непросто через брак певних відомостей. З одного боку, ця відповідь може бути позитивною, а з другого — негативна. Але, судячи з усього, вона була не з таких. Хоча цілком імовірно, що до чоловіка можуть чіплятися як чоловіки, так і жінки, а до жінки — як жінки, так і чоловіки, чого тільки не буває. Бо коли маєш справу з жінками, з чоловіками, до яких липнуть чоловіки чи жінки, з жінками, до яких липнуть чоловіки чи жінки, чоловіками, до яких липнуть як жінки, так і чоловіки, та з жінками, до яких липнуть як чоловіки, так і жінки, то чого тільки не трапляється і що тільки не з’ясовується, коли справа доходить до цього діла.