Уот не надто й страждав ні коли містера Нота не було, ні коли він був. Коли він був з ним, то Уот був щасливий, коли ж його не було, то Уот був щасливий від того, що містер Нот не поруч із ним, а деінде. Залишаючи його вночі чи повертаючись до нього вранці, він не відчував ні полегкості, ні смутку.
Ця непорушність і спокій розповсюдилися й охопили весь будинок, маєток, садок, город і, певна річ, Артура.
І коли надійшов час для Уота залишати маєток свого господаря, він вирушив за ворота з почуттям майже прозорої ясності і цілковитого спокою.
Але не встиг він вийти на сільську дорогу, як залився сльозами. Він ще довго пам’ятав, як стояв з похиленою головою, тримав у кожній руці по валізі, а сльози, немов із ринви, текли з очей його на щойно полагоджену дорогу. Якби це було не з ним, а з кимось іншим, він ніколи б у це не повірив. Ця рідина так рясно зволожила поверхню дороги, що він десь хвилин зо дві-зо три не міг рухатися вперед. Але, на щастя, стояла гарна погода.
Кімната, в якій мешкав Уот, не містила ніякої інформації ні про що й ні про кого. То був маленький, кепсько освітлений і, хоча Уот і славився своєю охайністю, досить смердючий закапелок. З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому. Картина, а точніше, кольорова репродукція, теж не могла повідати нічого нового. Навпаки, з часом її значення дедалі зменшувалося.
З голосу містера Нота нічого не можна було дізнатися. З Уотом містер Нот ніколи ні про що не розмовляв. Час від часу без будь-якої видимої причини містер Нот розкривав рота і співав. З однаковою вправністю він співав як басом, так і тенором, крім того, йому підкорялися всі чоловічі регістри. Співав він не дуже добре, як на Уотову думку, але Уотові доводилося чути і гірших співаків. Мелодія цих пісень була страшенно монотонна. Бо голос містера Нота, за винятком тих випадків, коли він несподівано зривався то вниз, то вгору й разів по десять-одинадцять протягом однієї пісні і завжди держався тієї ноти, яку вподобав із самого початку і яку був ладен донести до самого кінця. Слова в цих піснях були або геть позбавлені всякого сенсу, або мовлені говіркою, про яку Уот, сам неабиякий мовник, і гадки не мав. В його піснях переважали відкритий голосний звук «а» і проривні, вибухові приголосні «к» та «г». Містер Нот нерідко розмовляв сам з собою, пристрасно і на кільканадцять голосів, дивуючи Уота різноманіттям інтонацій та жестів, але робив це так м’яко, що до Уотових недужих вух долинало лише якесь непевне приглушене сокотання. Цей гомін припадав Уотові щораз ближче і ближче до серця. І справа не в тому, що він шкодував, коли гомін уривався, або радів, коли гомін починався, ні. Але він, коли лиш почує це щебетання, то завше радіє, як-от радіють, коли дощ періщить по зарослях бамбука, або як радіє берег моря, коли хвилі б’ються об нього, радіє і сподівається, що оця, либонь, неодмінно мусить бути останньою, а тоді — ні, хай би ще одна, наступна, тоді ще і ще, знову і знову. Нот також полюбляв вибухати поодинокими, надзвичайно бурхливими трискладовими вигуками, після яких усе його тіло коцюбилося, наче бите правцем. Найхарактернішими вигуками були: Екзельманц! Дайкурить! Габбакук! Еккімоуз!
Що ж до того, яку зовнішність мав містер Нот, то відносно цього вельми суттєвого питання Уот навряд чи щось міг сказати. Бо одного дня містер Нот був високий, огрядний, блідий і чорнявий, а наступного — худий, низенький, рум’яний і білявий, а ще наступного — кремезний, середнього зросту, жовтявий і рудий, а ще наступного — маленький, гладкий, блідий і гарний, а ще наступного — середнього зросту, рум’яний, худий і рудий, а ще наступного — високий, жовтявий, чорнявий і кремезний, а ще наступного — гладкий, середнього зросту, рудий і блідий, а ще наступного — високий, худий, чорнявий і рум’яний, а ще наступного — маленький, білявий, кремезний і жовтявий, а ще наступного — високий, рудий, блідий і гладкий, а ще наступного — худий, рум’яний, маленький і чорнявий, а ще наступного — білявий, кремезний, середнього зросту і жовтявий, а ще наступного — чорнявий, маленький, гладкий і блідий, а ще наступного — білявий, середнього зросту, білявий і худий, а ще наступного — кремезний, рудий, високий і жовтявий, а ще наступного — блідий, гладкий, середнього зросту і білявий, а ще наступного — рум’яний, високий, худий і рудий, а ще наступного — жовтявий, маленький, чорнявий і кремезний, а ще наступного — гладкий, кремезний, рудий і високий, а ще наступного — чорнявий, худий, жовтявий і маленький, а ще наступного — білявий, блідий, кремезний і середнього зросту, а ще наступного — чорнявий, рум’яний, маленький і гладкий, а ще наступного — худий, білявий, жовтявий і середнього зросту, а ще наступного — блідий, кремезний, рудий і високий, а ще наступного — рум’яний, білявий, гладкий і середнього зросту, а ще наступного — жовтявий, рудий, високий і худий, а ще наступного — кремезний, маленький, блідий і чорнявий, а ще наступного — високий, гладкий, жовтявий і білявий, а ще наступного — маленький, блідий, худий і рудий, а ще наступного — середнього зросту, юний, чорнявий і кремезний, а ще наступного — гладкий, маленький, рудий і жовтявий, а ще наступного — середнього зросту, худий, чорнявий і блідий, а ще наступного — високий, білявий, кремезний і рум’яний, а ще наступного — середнього зросту, чорнявий, жовтявий і гладкий, а ще наступного — худий, блідий, високий і білявий, а ще наступного — рудий, кремезний, маленький і рум’яний, а ще наступного — чорнявий, високий, гладкий і жовтявий, а ще наступного — білявий, маленький, блідий і худий, а ще наступного — кремезний, рудий, середнього зросту і рум’яний, а ще наступного — жовтявий, гладкий, маленький і білявий, а ще наступного — блідий, середнього зросту, худий і рудий, а ще наступного — рум’яний, високий, чорнявий і кремезний, а ще наступного — гладкий, жовтявий, рудий і середнього зросту, а ще наступного — чорнявий, худий, блідий і високий, а ще наступного — білявий, рум’яний, кремезний і маленький, а ще наступного — рудий, жовтявий, високий і гладкий, а ще наступного — худий, чорнявий, блідий і маленький, а ще наступного — рум’яний, кремезний, білявий і середнього зросту, а ще наступного — жовтявий, чорнявий, гладкий і маленький, а ще наступного — блідий, білявий, середнього зросту і худий, а ще наступного — кремезний, високий, рум’яний і рудий, а ще наступного — середнього зросту, гладкий, жовтявий і білявий, а ще наступного — високий, блідий, худий і рудий, а ще наступного — маленький, рум’яний, чорнявий і кремезний, а ще наступного — гладкий, високий, білявий і блідий, а ще наступного — маленький, худий, рудий і рум’яний, а ще наступного — середнього зросту, чорнявий, кремезний і жовтявий, а ще наступного — маленький, рудий, блідий і гладкий, а ще наступного — худий, рум’яний, середнього зросту і чорнявий, а ще наступного — білявий, кремезний, високий і жовтявий, а ще наступного — чорнявий, середнього зросту, гладкий і блідий, а ще наступного — білявий, високий, рум’яний і худий, а ще наступного — кремезний, рудий, маленький і жовтявий, а ще наступного — рум’яний, гладкий, високий і білявий, а ще наступного — жовтявий, маленький, худий і рудий, а ще наступного — блідий, середнього зросту, чорнявий і кремезний, а наступного — гладкий, рум’яний, рудий і маленький, а наступного — чорнявий, худий, жовтявий і середнього зросту, а наступного — білявий, блідий, кремезний і високий, а наступного — чорнявий, рум’яний, середнього зросту і гладкий, а наступного — худий, білявий, жовтявий і високий, а наступного — блідий, кремезний, рудий і маленький, а наступного — рум’яний, чорнявий, гладкий і високий, а наступного — жовтявий, білявий, маленький і худий, а наступного — кремезний, середнього зросту, блідий і рудий, а наступного — маленький, гладкий, рум’яний і білявий, а наступного — середнього зросту, жовтявий, тонкий і вишуканий, а наступного — високий, блідий, темний і міцний, а наступного — гладкий, середнього зросту, рудий і рум’яний, а наступного — високий, худий, чорнявий і жовтявий, а наступного — маленький, білявий, кремезний і блідий, чи це Уотові тільки здавалося, коли він згадував фігуру, зріст, шкіру та волосся містера Нота.