Коли молодший раптом подзвонив по сотовому і повідомив про свій приїзд, Олександр не здивувався. «Десь залетів малий, грошей зичити буде», — вирішив він. Якось таке вже трапилося. Тоді Павло зареєстрував приватне підприємство і взяв позику під заставу житла. Партнери зробили «кидок» і батьківська квартира ледь не відійшла кредитній спілці. Того разу старший брат оперативно допоміг бізнесмену-невдасі. Той три роки віддавав борг, продав авто, але розплатився до останньої копійки.
«Якщо Павлян залетів десь у межах десяти штук „зелені“, я його й тепер витягну», — про себе вирішив Олександр, подумав і додав до цього рішення примітку, згідно з якою цього разу безвідсоткової позики не буде. Він навіть уявив собі, як саме скаже молодшому про невідворотність відсотків. «Криза, братан, усі фінансові ринки захитані, валюти падають. Так що вибачай», — так вирішив він сказати братові з твердим і суворим виразом на обличчі. Він навіть пройшов до спальні, де стояло величезне антикварне трюмо і потренувався напускати на обличчя цей незламно твердий і суворий вираз.
Прийнявши рішення, покликав дружину Марію і повідомив їй, що завтра увечері до них приїде Павло Петрович. Приїде гостювати. Один, без сім'ї. Ненадовго. Марія все зрозуміла з півслова, стиснула губи і сказала:
— Треба голубців наробити.
— Ти зроби йому фаршировані перчики, — порадив Олександр Петрович, розслабляючи м'язи на обличчі. — Такі, як на мій день народження. Павлян ще того року казав, що в тебе виходять смачнющі фаршировані перчики.
Лейла стомлено відкинулась на спину і запитала в Григорія:
— Тобі сподобалось?
— Так.
— Не бреши.
— Це не я, це тіло бреше. У всьому тілесному ховається облуда.
— Не розумію я твоїх премудростей, Гріго. Давай краще спати.
— А тобі?
— Що «мені»?
— Сподобалося?
— Так. З тебе вийшов би добрий коханець.
— «Вийшов би»?
— Якби якась розумна і вправна сеньйора зайнялася твоїм вихованням. Може в Біблії ти дещо й тямиш, але у мистецтві кохання ти справжнісінький дикун. Не ображайся на стару циганку, я тобі щиру правду кажу.
— Я й не ображаюся, Лейло. Ніколи не ображаюся. Можливо, я навіть гірший за дикуна. Можливо, я найгірший з людей.
— Найгірший з людей? Olla! Полюбляєш принижуватися?
— Принижене серце є таким, яке не заросло теренами життєвих турбот і справ, а готове одержати правду Божу: звільніться та зрозумійте.
— Знову книжна премудрість! Та ще й яка хитрохвоста! — Лейла зайшлася тихим сміхом. — Може б тобі спочатку звільнитися від свого прокляття, а потім вже іншим тлумачити про звільнення?
— Мого прокляття? — крижані мурахи почали свій танець на спині Сковороди.
— Так, хлопче, твого прокляття, твоєї gran peccato[38], — підтвердила ворожбитка. — Я ще тоді, на кордоні, коли гадала на Таро, здивувалася, чого це завжди у центрі «зірки» на тебе випадає перевернута «Вежа»[39].
— І чому ж? — Григорію стало важко дихати, немов мотузяна петля здавила йому горло.
— Я довго придивлялася до тебе, Гріго, а потім побачила, як ти під час грози ховаєшся під возами. Коли поряд вдарила блискавка, у тебе на обличчі накреслились всі нічні і зоряні знаки пекла. Тоді я все зрозуміла. На карті «Вежа», серед іншого, намальована блискавка. Ти боїшся блискавки. Чому? Хтось наворожив тобі, що тебе вб'є блискавка?
— Ти так добре знаєш Таро, — Григорій вирішив змінити напрям розмови. — А яка карта у ній позначає Андрогіна?
— Кого?
— Істоту, в якій рівнозначно і благодатно проявлені як чоловіча, так і жіноча натури.
— Таких істот не буває. Я тобі точно кажу. Якби такі істоти існували, цигани би про них знали.
— Не буває? А жонглер Амадео? Адже він кохається і з жінками, і з чоловіками. Хіба він не являє собою щось наближене до Андрогіна?
— Амадео? — пирхнула Лейла. — Та який він там Андрогін, про що ти… Він просто грошолюбний хлопчик. Він не має жіночої частки у тілі і не може, як справжня жінка, народити собі подібного. Він здатний лише вдовольняти чужу хіть. А щодо Таро… Я покажу тобі одну карту… Запали скіпку.
— Зачекай, я зараз, — Григорій знайшов кресало і причандалля для люльки. За мить у надрах воза затанцював жовтуватий пломінчик.
— Подивися, — Лейла обернула одну з карт Таро емблемою до світла. Це карта «Диявол» з Великого Аркана. Бачиш, страшний диявол сидить на троні і тримає ланцюги, до яких прикуті чоловік і жінка? І у чоловіка, і у жінки також є маленькі ріжки і хвости, як у диявола.