— Можеш трохи подрімати, — запропонувала Фібі.
Пейдж вже розтулила була рота, щоб висловити незгоду. За таких умов сон був би найменш продуктивнішим заняттям для відьми.
Але не встигла вона і слова мовити, як її перервала Фібі.
— І не здумай сперечатися зі мною. Піди і поспи з годинку. А коли прокинешся, ми удвох візьмемося за розв’язання цієї проблеми — якраз матимемо вдосталь часу, щоб ошелешити своїм відкриттям Пайпер та Лео, коли вони повернуться додому.
— Може, в тебе і дійсно щось вийде, — сказала Пейдж, уражена впевненістю сестри. Але думка про сон вабила її сильніше, аніж бажання допомогти. — Ти точно впевнена, що зможеш обійтися без мене?
— Урочисто присягаюся. І через годину я тебе розбуджу, — відповіла Фібі, піднісши перед собою руку в скаутському привітанні.
— Домовилися. Але через сорок п’ять хвилин, — уточнила Пейдж.
Сестри потисли одна одній руки і рушили вниз сходами.
«Досипати недоспане — не найгірша річ у цьому світі», — подумала Пейдж, йдучи по коридору до своєї спальні на другому поверсі. Зрештою, вона ж не збиралася уникати участі у розслідуванні причин тих надприродних явищ, котрі нещодавно звалилися їм на голови! Серед трьох сестер вона вирізнялася вмінням готувати всілякі зілля, у той час як Пайпер була неперевершеною в кухонних та домашніх справах; упродовж останніх років Пейдж невпинно удосконалювала свої чаклунські здібності.
Підійшовши до дверей спальні, вона зупинилася. Після того як вони з Пайпер створили обмежувальне заклинання для захисту від чорної космічної діри, у ванній кімнаті все стало як раніше. Але все одно Пейдж спалося погано, про що вона і розповіла Пайпер. Попри нечутливість до всіляких магічних штучок, яка виробилася у неї з часом, інцидент у ванній шокував її. Щоб її власна ванна обернулася проти неї — це вже було занадто!
«Але ми вже подолали цю проблему, — нагадала собі Пейдж. — Ванна кімната знову в нормі. А у спальні взагалі нічого не траплялося. Усі системи працюють нормально. І немає причин турбуватися».
Сказавши собі ці слова, вона сама не вповні у них повірила. Але все одно взялася за ручку дверей.
І повернула її.
І роззявила рота від подиву і переляку.
— Ми вже прийшли! — гукнула Пайпер, проходячи крізь двері з Ваятом на руках. — Агов, де ви? — Зачинивши за собою двері, вона кинула під вішак велику господарську сумку, а потім, крекчучи від втоми, нахилилася і обережно поставила на підлогу Ваята. Той посміхнувся і подибав у кухню.
— Ми тут, — відгукнулася Фібі, перекрикуючи шум води, що текла із крана. — Як вам гралося?
— Та так, нормально… — почала Пайпер, зайшовши в кухню і приклавшись до склянки з водою.
— Невже не трапилося нічого цікавого? — спиталася Фібі. Вона ласкаво потріпала волосся свого племінника. — Привіт, красунчику!
— Та трохи було, — зізналася Пайпер. — Оцей молодик здумав трохи потренувати свої магічні здібності.
— Ще одне плюшеве цуценя? — поцікавилася Фібі.
— Та ні, — відповіла їй Пайпер. — У цієї істоти навіть була професія та емблема на лацкані. То був полісмен Френдлі.
Фібі хитро посміхнулася:
— Здається мені, що той полісмен виявився далеко не таким приязним, коли Ваят його оживив!
Пайпер знизала плечима:
— Довелося застосувати своє вміння унерухомлювати і знищувати — тільки й того. — Зітхнувши, вона відкинула за плече пасмо волосся, що застувало очі. — Найбільшою жертвою цього інциденту виявився келих. Хоч як це не трагічно, я не мала можливості його відновити.
— Але все одно могло бути гірше. Ми маємо тримати пальці схрещеними, щоб якась із твоїх подруг не запідозрила, чого доброго, наявність у тебе надприродних здібностей, — жваво зазначила Фібі.
— Та й то правда, — якось мляво озвалася Пейдж з-за кухонного столу. Блузку на бретелях та джинси вона змінила на футболку та шорти — мабуть для того, щоб якомога довше зберегти благодатний ефект сну, хоча, як це не дивно, виглядала вона знервованою і не схожа була на людину, яка добре відпочила. — А чому, власне кажучи, ми мусимо намагатися проводити день так само, як це роблять інші, нормальні люди? — похмуро спитала вона, обперши щоку на долоню.
— Здається, я пропустила якусь цікаву подію. Яку? — спиталася Пайпер.
— Що ж, — почала Фібі, — схоже на те, що кімната Пейдж перетворилася на щось на кшталт громовідводу. Або ж коловороту. Або якоїсь гарячої точки. Коротше кажучи, її кімната стала чимось надприродним.
— Знову космічні пригоди та чорні діри? — спробувала вгадати Пайпер.