Выбрать главу

— Тільки спочатку треба кудись сховати «Книгу таїнств», щоб ні в кого не виникало зайвих запитань, — сказала Фібі. — Я покличу на допомогу Лео. Упевнена, що ми встигнемо перетворити горище на прекрасну ігрову кімнату.

— Чудово, Фібі, — з полегшенням зітхнула Пайпер. — Ти мене просто врятувала.

Фібі щасливо посміхнулася.

— Еге ж. Саме для цього й існують сестри.

Півгодини (і кілька пакетів з крекерами!) по тому група мам із малюками впевнено облаштувалася на горищі, а Пайпер, Пейдж і Фібі були готові до втілення плану зі знищення Бобо.

— Як ви гадаєте, гості нічого не запідозрили? — спитала Пайпер у сестер, спускаючись в темний і зловісний підвал.

— У загалі-то, вони зацікавилися моїми магічними кристалами, — зізналася Пейдж, але, сподіваюся, я збила їх зі сліду, пояснивши, що то зараз в магазинах мережі «Нью-Ейдж» такими сережками торгують.

— Молодець, швидко зорієнтувалася, — похвалила Пайпер.

— Але наразі це не головне, бо гостями займається Лео, зображаючи перед ними турботливого господаря. Головне — змусити Бобо явитися перед нами і знищити його раз і назавжди.

— Дивись, не навроч, — прошепотіла Фібі, наче побоюючись, що невидимий Бобо вештається десь поруч і підслуховує.

— Кожен має по флакону зілля? — спитала Пейдж.

Фібі та Пайпер дали ствердну відповідь.

Коли вони, нарешті, увійшли у підвал, Пайпер увімкнула світло. Приміщенням розлилося неяскраве світло з помаранчевим відтінком.

— Еге, а тут і досі лячно, — вголос подумала Пайпер. — Будемо сподіватися, що, коли з’явиться Бобо, його вигляд нас не злякає.

— І зовсім не смішно, — зауважила Фібі, звертаючись більше до себе, аніж до сестер. — І взагалі — важко перелякати вже переляканого.

— А як на мене, то смішно, — сказала Пайпер, — якщо замислитися.

— Аякже — дуже смішно: ха-ха-ха! — відказала Фібі й витягла з кишені джинсів перероблений текст заклинання. — Ну от, усе готово, — сказала вона, звертаючись до сестер. — Будемо братися за руки, чи ні?

Пейдж знизала плечима:

— Від цього ми тільки станемо сильнішими.

— Слушна думка, — погодилася Фібі, кивнувши головою, і, не випускаючи з рук заклинання, стиснула тендітні пальці Пейдж.

Дівчата заплющили очі й в унісон продекламували:

Демони ночі, Демони дня, Наші власні демони, Демони повітря — покажіть нам…

Тієї самої миті двері до підвалу розчахнулися і в напівтемне приміщення увірвався потік світла.

— Пайпер! — пролунав чийсь верескливий голос.

— А, це ви, Селесто! — відповіла Пайпер тремтливим від непевності й несподіванки тоном.

— Нарешті я знайшла вас! — вигукнула Селеста, спускаючись східцями у підвал.

— Ой, ні, Селесто, сюди не можна! — підскочила до неї Пайпер, перекриваючи дорогу своїй приятельці. — Тут не зовсім безпечно. Нам здалося, що тут запах…

— Запах газу! — жваво підхопила Пейдж.

— Саме так, десь протікає газ, — мляво пояснила Пайпер. — Я ж казала, що ми збиралися почати тут ремонт…

Селеста уважно принюхалася.

— Гм, мабуть, ви маєте рацію. Тут дійсно є якийсь запах…

Пайпер проігнорувала її коментар.

— Може, тобі чимось допомогти? — спитала вона, намагаючись не видати свого хвилювання. Звідки ж Селесті було знати, що вони готувалися до знищення біса!

— Та я хотіла попросити у вас трохи молока, — пояснила Селеста. — Ви не запаслися молоком для сьогоднішніх зборів?

З-за спини Селести вигулькнула Пенсі — ще одна надміру заклопотана матуся.

— Пайпер, Селеста вже спитала у вас про молоко? — поцікавилася вона. — Деякі дітлахи починають скиглити. Мабуть, вони зголодніли. У вас немає печива у формі звіряток?

— О… е… Можете брати все, що знайдете у холодильнику, — відповіла Пайпер, розуміючи, що сцена стає дедалі сюрреалістичнішою. — Нехай Лео допоможе вам. Він хоч і татко, але дуже добре знається на приготуванні їжі.

Селеста захихотіла як навіжена, наче це був найсмішніший жарт із тих, які їй коли-небудь доводилося чути.

— Ну звичайно ж. — І щосили затрясла головою на знак згоди. — Але він, здається, кудись зник.

— Може, він просто пішов до туалету? — припустила Пейдж, якій страшенно кортіло якомога скоріше приступити до знищення Бобо.

— Еге ж, мабуть, він пішов до туалету, це точно і — жваво підхопила Пайпер, концентруючи всю свою енергію на тому, щоб відіслати Селесту назад, на безпечне горище. — Повертайтеся туди і чекайте на нього. А я теж повернуся на горище, як тільки ми розберемося з оцим протіканням газу.