Чернець
Цікаво мені послухати, що вони їдять і п’ють, як влаштовують своє життя й якого віку доживають.
Генуезець
Про життя і харчування у всій державі та її частинах
Солярії дотримуються погляду, що передусім слід турбуватися про здоров’я всього суспільства, потім — про його окремих членів. Тим-то, засновуючи своє місто, вони визначили стійкі знаки[261] в чотирьох кутах світу. В гороскопі Юпітер і Лев були тоді на схід від Сонця, Меркурій і Венера — в сузір’ї Рака, недалеко одне від одного, так що утворювали супровід. Марс перебував у сузір’ї Стрільця, в п’ятому домі, зміцнюючи щасливим аспектом афету і гороскоп; Місяць, перебуваючи в сузір’ї Тельця, дуже доброзичливо ставився до Меркурія й Венери, однак не націлювався квадратурою на Сонце; Сатурн рухався до четвертого дому, анітрохи при тому не шкодячи ні Сонцю, ні Місяцю, а, навпаки, зміцнюючи закладини міста. Фортуна[262] з Алголем[263] були в десятому домі, що, на думку соляріїв, віщувало панування, могутність і велич. А Меркурій, перебуваючи у доброму аспекті Діви і абсиди[264], освітлений Місяцем, не може бути лиховісним; коли ж він радісний[265], то успіхи в науці їм забезпечені. Появі Меркурія в сузір’ї Діви солярії не надають великого значення. Зважають вони також на розташування окремих зірок при зачатті у зв’язку з їхнім впливом на стан здоров’я й довговічність людини, про що уже було сказано.
Про їжу
Їжа в них складається з м’яса, масла, меду, сиру, фініків та різної городини. Спочатку вони були проти того, щоб убивати тварин, тому що їм це здавалося жорстокістю. Згодом, коли зміркували, що не менш жорстоко винищувати рослини, у яких також є чуття, і що їм довелось би вмирати з голоду, вони дійшли висновку: нижчі істоти створені для вищих. І тепер солярії споживають усе. Проте цінних тварин, як-от корів і коней, ріжуть вони неохоче. Дуже точно розрізняють харчі корисні й шкідливі, взагалі харчуються, пристосовуючись до вимог медицини. Їжа постійно міняється в них тричі: одного дня їдять м’ясо, другого — рибу, третього — овочі, потім знову вертаються до м’яса і т. д., щоб і не погладшати, і не схуднути. Старі люди споживають їжу легкотравну, тричі на день і в невеликій кількості. Переважна більшість їсть двічі на день, діти — чотири рази, згідно з вказівками Фізика. Живуть солярії здебільшого до ста років, а багато хто до двохсот.
Про питво
У напоях вони виявляють дуже велику поміркованість. Молоді не дозволено пити вина аж до дев’ятнадцяти років, хіба що цього вимагає стан здоров’я. Пізніше п’ють вино, розведене водою. Так само роблять і жінки. А літні люди, яким за п’ятдесят, переважно води до вина не доливають.
Увага
Їдять солярії те, що в ту чи іншу пору року найпоживніше, виконуючи вказівки Головного Лікаря, в чиї обов’язки входить стежити за харчуванням. Вони не вважають шкідливим нічого з того, що створив бог, треба тільки споживати все в міру. Тому влітку харчуються овочами, бо вони вологі, соковиті й освіжають у літню спеку і задуху; взимку споживають суху їжу, а восени — виноград, бо він даний богом проти похмурого настрою і журби.
Вони щедро вживають пахощі. Зранку, після того як устануть, розчісують волосся, миють обличчя і руки холодною водою, потім жують або розтирають руками м’яту, петрушку чи кріп, а люди старшого віку — ладан. Опісля, ставши лицем на схід, проказують коротку молитву, дуже схожу на ту, якої навчив нас Ісус. Далі одні йдуть прислуговувати старим людям, інші — співати в хорі, ще інші — займатись державними справами; потім рушають на перші лекції, після цього відвідують храм, згодом роблять фізичні вправи, потім трішки посидять для відпочинку і аж тоді приступають до сніданку.
Про хвороби соляріїв та їх лікування
Не допікають їм ні подагра, ні хірагра[266], ні катари, ні ішіас, ні кольки, ні вітри — всі ці недуги походять від поганого виділення рідини й обдимання черева; вони ж тілесними вправами позбуваються надміру вологи і вітрів. Тому вкрай непристойним вважається, коли хтось привселюдно плює або харкає: вони твердять, що це — свідчення або того, що він цурається фізичних вправ, або ледарює, або пиячить чи переїдає. Хворіють вони частіше запаленнями або сухими спазмами, чому зарадити може добротна соковита й здорова їжа. Виснажливу пропасницю лікують приємними ваннами, молочними стравами, перебуванням на селі, спокійними і веселими вправами. Венеричні хвороби поширюватись не можуть серед соляріїв, тому що вони часто обмивають тіло вином і натираються пахучими оліями, виділення поту під час вправ виганяє з тіла смердючі випари, від яких розкладаються кров і мозок. Не часто вони хворіють сухотами, бо немає в них грудного катару, і вже зовсім рідко мучить їх астма, яку спричиняє надмірне нагромадження вологи. Гарячки лікують питтям холодної води. Одноденні лихоманки виліковують прянощами, жирним бульйоном, або сном, або музикою, або веселощами; триденні — кровопусканням, ревенем або іншими очисними засобами, або відваром з коренів рослин з проносною дією і з кислих трав. Все ж проносні ліки вживають вкрай рідко. Чотириденні лихоманки[267] лікують злегка чи раптово лякаючи хворих або застосовуючи рослини, які протидіють волозі — причині цього захворювання,— або іншими засобами подібної дії. Ознайомили мене також з секретними способами лікування лихоманки.
261
Стійкими сузір’ями в системі зодіаку називалися сузір’я Тельця, Лева, Стрільця і Водолія. Назва ця пояснюється тим, що в час вступу Сонця в ці сузір’я встановлювалися відповідні пори року.
262
Фортуна — тут як астрологічний термін на позначення особливого пункту гороскопа, який визначався положенням Сонця і Місяця.
263
Алголь (арабське слово — «потвора», «диявол») — в астрономії назва однієї з зірок у сузір’ї Персея (інакше — Голова Медузи).
264
Абсида — грецьке слово (досл. «склепіння», «склеп»); астрономічний термін для позначення найближчих і найвіддаленіших точок орбіти одного світила відносно іншого, центрального (напр., абсидами Землі відносно Сонця називаються перигелій і афелій).
266
Хірагра (гр. cheir — рука iagra — здобич) — хронічне захворювання з гострими приступами болів, запалення суглобів кисті руки, викликане порушенням обміну речовин.
267
Триденні й чотириденні лихоманки — види малярії з приступами через три або чотири дні.