291-295. …так цар давніх персів… // Ксеркс рушав уярмлювати греків…//Лишивши свій палац помпезний в Сузі…//Дійшовдо Гелеспонтської протоки… //Де наказав стелить понтонний міст… – Перський цар Ксеркс пішов війною на греків, щоб завоювати їх, наказав збудувати міст через протоку Гелеспонт (Дарданели), проте буря зруйнувала його, і тоді у великому гніві цар велів відбатожити Гелеспонт 300 ударами батога (Геродот. Історія, VII, 35). Сузл – резиденція перських царів.
365. У Нього – кубатура, в тебе – сфери… – За Біблією, Емпірей вважається квадратним (Об’явл. XXI).
418. Тікав за Каспій в царство Аладули, – Тобто до Великої Вірменії, на теренах якої у XV XVI ст. велися жорстокі війни між Туреччиною та Персією.
570-571. І син ії фатальний Розпад-Смерть… // (Поки що не на білому коні). – Апокаліптичний образ «Смерть на білому коні». «І я глянув, ______ і ось кінь чалий. А той хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад» (Об’явл. VI, 8).
КНИГА ОДИНАДЦЯТА
2-3. …бо Всевишній… // Серця їх скам’янілі розтопив. – За Біблією: «І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму із їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м’яса» (Єзекіїль, XI, 19).
9. Молитв Девкаліона й діви Пірри. – Тут Мілтон вдається до ремінісценції із Овідія («Метаморфози», І).
33. Кадило з фіміамом Нас примирить… – Цією фразою автор посилається на Апокаліпсис: «І прийшов другий Ангол, та й став перед жертовником із золотою кадильницею… І знявся дим кадильний з молитвами святих від руки Ангола перед Бога» (Об’явл. VIII, 3,4).
120-122. Розстав сторожу херувимську. // Хай вогненним мечем вимахує… // Й відлякує від Раю, не пускає… - За Біблією: «І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум’яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя» (Буття, III, 24).
135. Тим часом Девкотея окропила… – У давніх греків Левкотея – богиня моря.
158-159. Отож народжуй їх, благословенна… // Прамати всіх людей і всіх живущих… – Ім’я Єва означає «життя»: «І назвав Адам ім’я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого». (Буття, III, 20).
185. Поблизу птах Юпітерів з вершини… – Птах Юпітера (Зевса) – орел.
203—204. Подвійний знак звістив нам одночасно… // Із Заходу на Схід гонитву й Смерть. – Вигнання із Раю відбувалося через східну браму.
303 – 304. Приголомшений Адам… //Озвавсь нарешті: «Князю над князями… – За Біблією, Михаїл посідає одне з найвищих місць у небесній ієрархії.
359-360. Я посланий // Зміцнити вашу віру перед тим… – За Біблією:
«І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму народові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні» (Даниїл X, 14).
386. Являв Спокусник Другому Адаму… – Тут мовиться про спокусу Христа (Матвій, IV).
390. У місті Камбалу; трон Тамерлана… – Тут ідеться про місто Ханбалга-сун – «місто хана» – столиця Чингізхана у XIII сторіччі.
395. Екбатан – столиця давньомідійської держави, яку в VI ст. до н. е. підкорив перський цар Кір.
400. Негус-цар – титул володаря Абіссинії.
401-402. / царств приморських городи: Момбаза… // Квілеа, Софала, Мелінд… – міста на східному узбережжі Африки.
415. В ній – град, що Геріонові сини… – тобто іспанці. У давньогрецькій міфології – велетень, якого вбив Геракл.
450-451. «Адаме! Ось ці два – твої сини. // Той заздрісний правдивого убив. -
Тут ідеться про смерть Авеля від руки Каїна.
550. Намети. Ходять попасом отари. – Тут і далі Мілтон описує нащадків Каїна. (Буття, IV, 20-22).
569- 570. Гірський. Там вивелося інше плем’я…//Пряме поставою, богобоязне… – Йдеться про нащадків Сифа.
844-845. Від хмарки вниз – веселу Рай-Дугу… // Багатокольорову, знак Господній… – за Біблією, після потопу Бог уклав нову угоду з Ноєм (Буття, IX, 9—15).
КНИГА ДВАНАДЦЯТА
28—29. Та згодом вознесеться над всіма…//У гордощах, жадобі верховенства…
Тут ідеться про Німрода: «Куш же породив Німрода, – він розпочав на землі велетнів. Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем». А початком царства були: Вавилон і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар» (Буття, X, 8—10).
50-51. Для сув’язі. Затим величну вежу… // Звелить возводити – аж до Небес… – У цих рядках Мілтон веде мову про будівництво Вавилонської вежі (Буття II, 1-9) Назва Вавилон походить від дієслова «змішувати»: «І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі» (Буття XI, 9).