КНИГА ТРЕТЯ
Бог, сидячи на своєму престолі, уздрів, як Сатана полетів до того новостворєного Світу, й показує на нього своєму Синові, що сидить одесную Його; Він провіщає успіх Сатани в справі зіпсуття людського роду, очищає свою правду й мудрість від будь-якого занечищення, адже Він сотворив людину вільною і досить спроможною чинити опір Божій волі; одначе Він проголошує свій намір бути до людини милосердним, якщо тільки впаде вона не від своєї власної злостивости, як ото Сатана, а буде підбита на те цим Супостатом. Син Божий славить свого Отця за цей вияв його милосердних намірів щодо людини; одначе Бог знову проголошує, що не можна уділити людині милосердя, не задовольнивши попередньо Божественної Справедливости, позаяк людина образила Божу велич тим, що зажадала божественної природи для себе. Ось чому все потомство людське має помирати, бо на смерть приречене, аж поки знайдеться такий хтось один, кого можна буде визнати досить відповідальним за блюзнірство людини, аби на того одного звалити оту вселюдську кару. Син Божий великодушно пропонує себе як спокуту за гріховність людську, й Отець пристає на те, призначає його Втілення, провіщає звеличення його понад усі ймення на Небесах і на Землі, велить усім ангелам поклонятися йому, й ті скоряються Його волі: загравши на всіх своїх арфах, славлять і Отця, й Сина. А Сатана тим часом опиняється на голому склепінні найвіддаленішої сфери нього Світу й, поблукавши там, знаходить спочатку таке місце, яке відтоді зветься Лімб Марнославства; бачить там усі речі й всіх осіб, котрі туди прилітають; звідтіля прибуває до брами Небес (це описується як долання сходів, що ведуть до тієї брами, а також вод, що нагорі омивають небесне склепіння). Звідтіля він перелітає на сонячну орбіту, знаходить там Уриїла, який тією орбітою порядкує. Попередньо змінивши свій образ – набувши подоби найскромнішого ангела й удавши, нібито палає бажанням уздріти оту новостворену істоту – Людину, яку Бог помістив тут, допитується, де ж та істота пробуває, й отримує вказівку, як туди втрапити. Спочатку він опускається на гору Ніфат.