Новим за цих глобалізованих років стало те, що цей державний простір має бути побудований у транснаціональному масштабі. Складно зробити так, щоб світ функціонував як послідовність віконець, які б замінювали одне одного безсистемно, відповідно до знайомств, дружніх стосунків і суб’єктивних переваг тих, хто зустрічається, або незалежно від культурного стилю кожного з суспільств. Поза сумнівом, культурні особливості продовжуватимуть впливати. Однак як створення публічної сфери поза межами етносів і держав, так і методологія дослідження потребують вийти за межі стурбованості тим, чи мають право іноземці досліджувати культуру держави, відмінної від тієї, в якій вони народилися. Скоріше йдеться про те, як вивчати наднаціональні відносини у випадку міграцій, культурних індустрій, усіх тих мереж, в яких перетинаються наші способи життя. Щодо культурної політики, йдеться про те, щоб піднятися зі спорадичних відносин між латиноамериканськими країнами й між ними та Європою і Сполученими Штатами до створення постійних взаємодій.
Інтенсифікація взаємодій у сфері мистецтва, літератури, кінематографу, високоякісного телебачення, які представляють траєкторію кожного суспільства, може допомогти нам позбавитися стереотипів по один і по другий бік віконця і разом обміркувати те, що можна зробити в наших суспільствах і між ними для того, щоб вони стали менш нерівними, ієрархічними і більш демократичними. Поступ руху вільних взаємодій між інтелектуалами і митцями латиноамериканських, європейських країн і Сполучених Штатів потребує органічного планування наукового і культурного транснаціонального дослідження, діяльності, що представляла б мультикультурні пошуки в мас-медіа, з яких отримує інформацію більшість, для того щоб не лише торговельні інтереси розробляли та передавали уявлення, в яких ми себе визнаємо або заперечуємо.
Бібліографія
Abélès, Marc: “L’Europe en trois questions”, Esprit, 202, junio 1994.
——:En attente d’Europe, Francia, Hachette, 1996 (colección Questions de politique).
Achugar, Hugo: “Leones, cazadores e historiadores: a propósito de las políticas de la memoria y del conocimiento”, Revista Iberoamericana, 63 (180), 1997, pp. 379-387.
Aguilar, Miguel Ángeclass="underline" “Espacio público y prensa urbana”, en Néstor García Canclini (coord.), Cultura y comunicación en la Ciudad de México, vols. 1 y 2, México, Grijalbo, 1998, pp. 84-125.
Alatriste, Sealtieclass="underline" “El mercado editorial en lengua española”, en Néstor García Canclini y Carlos Moneta (coords.), Las industrias culturales en la integración latinoamericana, ob. cit., pp. 261-306.
Albrow, Martin: The global age, Stanford, Stanford University Press, 1997.
Alegría, Tito: Desarrollo urbano en la frontera México-Estados Unidos, México, Conaculta, 1992.
Alonso, Guiomar: “¿Bienes culturales o mercancías? Tendencias y dilemas en el comercio mundial de productos culturales”, inédito.
Anderson, Benedict: Comunidades imaginadas, México, Fondo de Cultura Económica, 1997.
Appadurai, Arjun: Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization, Minneapolis / Londres, University of Minnesota Press, 1996.
Arizpe, Lourdes (ed.): The Cultural Dimensions of Global Change: An Anthropological Approach, París, UNESCO Publishing, 1996.
Arizpe, Lourdes y Alonso, Guiomar: “Culture, globalization and international trade”, Human Development Report Office, PNUD, 1999.
Audinet, Jacques: Le temps du métissage, París, Les Éditions de l’Atelier / Les Éditions Ouvrières, 1999.
Bachelard, Gaston: Études, París, Librairie Philosophique, J. Vrin, 1970.
Balibar, Étienne: Droit de cité, La Tour d’Aigues, L’Aube, 1998 (colección Monde en Cours).
Bartolomé, Miguel Alberto: Gente de costumbre y gente de razón: las identidades étnicas en México, México, Instituto Nacional Indigenista/Siglo XXI, 1997.
Bartra, Roger: La jaula de la melancolía: identidad y metamorfosis del mexicano, México, Grijalbo, 1987.
——: El salvaje artifical, México, UNAM-Ediciones Era, 1997. Baudrillard, Jean: América, 3ª ed., Barcelona, Anagrama, 1997.
Bauman, Zygmunt: Intimations of postmodernity, Londres, Routledge, 1992.
——: La globalización: consecuencias humanas, Buenos Aires / México, D. F., Fondo de Cultura Económica, 1999.
Bautista, Juan Carlos: “El intelectual entre el proscenio y la intimidad: entrevista con Carlos Monsiváis”, Viceversa, 49, México, 1997, pp. 27-33.
Beverley, John: “Estudios culturales y vocación política”, Revista de Crítica Cultural, nº 12, Santiago de Chile, julio de 1996, pp. 46-53.
Beck, Ulrich: ¿Qué es la globalización?: falacias del globalismo, respuestas a la globalización, Barcelona, Paidós, 1998.
Berger, John: “Señuelos”, El País, 10 de diciembre de 1995, pp. 13-14.
Bhabha, Homi K.: The location of culture, Londres / Nueva York, Routledge, 1994.
Bonet, Lluís y De Gregorio, Albert: “La industria cultural española en América Latina”, en Néstor García Canclini y Carlos Moneta (coords.), Las industrias culturales en la integración latinoamericana, 1999, ob. cit., pp. 77-111.
Bonfil Batalla, Guillermo: México profundo: una civilización negada, México, Grijalbo / Consejo Nacional para la Cultura y las Artes, 1990.
Borja, Jordi y Castells, Manueclass="underline" Local y globaclass="underline" la gestión de las ciudades en la era de la información, Madrid, United Nations for Human Settlements (Habitat) / Taurus, 1997.