Одним з теоретиків психологічної війни виступає знайомий уже читачеві цієї книги колишній ідейний керівник карального батальйону «Нахтігаль», військовий злочинець і запопадливий німецький реваншист Оберлендер. У мілітаристському журналі «Штальхельм» він подає «технологію» цієї війни, в якій змішані елементи шпигунства, наклепів і облудництва: «Це, твердить він, війна без чітко визначеного початку. Вона не оголошується як звичайна війна. Навпаки, відбувається майже невидимо, з допомогою пропаганди, шляхом інфільтрації ідей, шпигунства. Ця війна тим ефективніша, чим непомітніше ведеться…».
Апарати імперіалістичних розвідок націлені сьогодні проти країн табору соціалізму і насамперед проти Союзу РСР. Поряд з традиційними підривними діями — вербуванням агентів для шпигунства та диверсій, вони намагаються поширити відповідну дезинформацію, підлу й підступну ідейку «дегероїзації», щоб у майбутній війні, як писав американський журнал «Кольєрс», не було «Молодої гвардії», Космодем'янських і Матросових.
Ідеологічна боротьба загострюється, форми її ускладнюються. І це вимагає від кожної радянської людини посилення пильності, більшого вміння оцінювати факти і явища життя з класових позицій, не допускати пасивності, благодушшя, компромісів, самозаспокоєності в-боротьбі з нашими ідейними ворогами.
Саме цьому і вчить подвиг радянських розвідників, описаний на сторінках книги, яку хочеться донести до читача, як естафету від славних солдатів невидимого фронту…