Лейтенант Савельєв мовчав. Ні, йому це зовсім не здалося наївним. Коли, вивчаючи взяті у порушника кордону предмети: два пістолети з глушителями, обойми, повні бойових патронів, пачки радянських грошей, фальшивий паспорт, портсигар з подвійним дном, викладеним золотими монетами царської чеканки, — лейтенант дійшов до уламка гребінця, його увагу привернули кілька ледве помітних дряпин і крапок. Гребінець був сфотографований, фотознімок збільшений — і лейтенант Савельєв торжествуючи поклав на письмовий стіл Людову грубо виконане, але дуже виразне креслення.
— План гавані? — ледве глянувши на креслення, сказав Людов. — Що помічено хрестом?
— Місце стоянки плавучого доку.
— Якщо не помиляюсь, уже закінчується підготовка до його буксировки через два океани?
— Так точно, — відповів лейтенант Савельєв. Людов вийняв із ящика столу і простягнув лейтенантові складену іноземну газету.
— Пани капіталісти підозріло багато уваги приділяють нашому доку. Читайте.
До газетної замітки був доданий російський переклад. Лейтенант Савельєв прочитав:
«Чи доведуть росіяни док?
В одному з радянських портів закінчується підготовка складного океанського переходу. Величезний плавучий док оригінальної конструкції повинен бути перекинутий з Балтійського моря в Льодовитий океан. Чи вдасться росіянам ця дуже важка буксировка?..»
— Підозріло багато уваги, — повторив майор Людов.
Порушник, у якого відібрали гребінець, замкнувся в абсолютній мовчанці, з самого моменту затримання не вимовив і слова. З тієї миті, як лісник, проходячи з заростях, почув підозрілий шум, побачив суб'єкта, що закопував парашут, і після відчайдушної боротьби затримав його, поки не наспіли прикордонники, — затриманий прикинувся німим. А недавно подзвонили по телефону з дальньої берегової застави, повідомили про знайдені сліди другого порушника кордону, що висадився вночі з моря і пішов у невідомому напрямку…
Валентин Георгійович Людов знову сховав газету в стіл. Замислено пройшовся по кабінету, зупинився біля високого, світлого вікна.
З висоти третього поверху виднілася дорога в порт. Дорога зникала серед двох цегляних незакінчених будівель.
Мимо кленів, що росли обабіч дороги, йшли матроси, офіцери, жінки з продуктовими сумками в руках, робітники з будівельних майданчиків.
Крони широколистих дерев злегка погойдувались на вітрі.
Вітер закрутив, поніс по асфальту оберемок зелено-бурого, опалого листя.
«Вітер з моря…», звично подумав майор Людов, дивлячись у бік порту.
— Дві висадки різними шляхами, але в один і той же район, — міркував уголос Людов. — Диверсант, якого ми затримали, приземлився недалеко від прикордонної застави, зовсім не в дрімучому лісі. Виявлене вами креслення ясно говорить про завдання, одержане ним, але він визнав за потрібне замкнутися в мовчанні… Звичайно, мовчання — ограда мудрості, але в чому мудрість такого мовчання?
— Не хоче розкрити суті одержаного завдання! — обізвався лейтенант Савельєв.
— Або хоче приховати, що не орієнтований у цьому завданні?
Майор, помовчавши, продовжував:
— Складніша справа з другим порушником кордону. Він висадився незвичайним шляхом, виплив з моря у безлюдному, пустинному місці. У тих, хто послав його, були всі підстави думати, що він непоміченим перетне кордон… Пам'ятаєте, здається, Лермонтов писав в одному з віршів: «димляться хмари над темною безоднею морською» — глибока ніч — і порушник уже на березі.
Лейтенант уважно слухав. Як усі, кому доводилось працювати з Людовим, він знав пристрасть майора до літературних цитат і філософічних роздумів. Знав він і те, що ці роздуми вголос допомагають майорові зосередитися, логічно об'єднати окремі висновки й факти.
Ніхто не бачив, як вийшов з моря другий порушник кордону. Ллє майор держбезпеки Людов, одержавши донесення з застави, почувши, що прикордонники знайшли під камінням легкий водолазний костюм людини-амфібії, дуже яскраво уявив собі картину висадки диверсанта на берег.
Була глибока ніч. Виглядав і знову зникав у чорних пролітаючих хмарах місяць. Серед каміння біліла піна хвиль, що обмивали каміння. Побережжя в цьому місці завжди безлюдне, тільки здалека спалахує й гасне, спалахує й гасне червоний вогонь маяка.