Обрані керівники обласної ради взялися до реорганізації управлінських підрозділів обласного виконавчого комітету, створення нових управлінь, які поступово перебирали від Львівського обкому Комуністичної партії України обласні справи.
Небезпека втрати влади в західному регіоні спричинила протидію з боку Компартії. Для вивчення стану справ на місці в регіон спрямовували високопосадовців. Зокрема, на Львівщині побували секретар ЦК КПУ Юрій Єльченко, заступник завідувача відділу з питань роботи рад апарату Президії Верховної Ради УРСР В. Стадник, заступник міністра внутрішніх справ УРСР Веніамін Барташевич, а невдовзі й міністр внутрішніх справ СРСР Вадим Бакатін.
Після першого ув’язнення. Львів, 1969 р.
Під час перебування на Львівщині Юрій Єльченко взяв участь у пленумі Львівського обкому КПУ, провів зустрічі з керівництвом партійних осередків. Вивчивши ситуацію в області, він інструктував, як потрібно діяти комуністам у нових політичних умовах[34]. В інформаційній записці до ЦК КПУ Єльченко написав, що сепаратистські, націоналістичні, антисоціалістичні організації прагнуть усунути Комуністичну партію з політичної арени, а їхні лідери роблять ставку на захоплення влади шляхом забезпечення більшості в радах, підпорядкування ЗМІ[35]. Ще жорсткішу оцінку процесам, що відбувалися у Львівській області, дала голова Президії Верховної Ради УРСР Валентина Шевченко. В інформаційній записці до ЦК КПУ від 30 березня 1990 року вона зазначила: «Політична обстановка в області після минулих виборів значно ускладнилася. Неформальні, екстремістські елементи рвуться до влади, мають намір вести жорстку лінію на самостійність, замкнутий соціально-економічний розвиток області, закриття будь-яких каналів зв’язку з іншими регіонами республіки»[36].
Для протидії діяльності новообраних рад ЦК КПУ спланував ряд заходів, зокрема дискредитацію рад за допомогою республіканських і регіональних газет, радіо і телебачення[37]. У Львівському обкомі заповзялися проводити «щотижневі заходи з формування громадської думки… З цією метою створили інформаційно-пропагандистські групи, що мали виїжджати в населені пункти й трудові колективи»[38]. Згодом перший секретар Львівського обкому КПУ В’ячеслав Секретарюк в інформаційній записці до ЦК КПРС, яка була під грифом «секретно», повідомляв: «Активно працюють партійні ЗМІ, в яких регулярно подається політична оцінка подій, об’єктивна інформація, заяви і звернення обкому партії до населення по важливих питаннях суспільного життя області»[39]. Необ’єктивне висвітлення подій у західних областях України було зафіксоване комісією Верховної Ради УРСР з питань гласності та ЗМІ. З приводу тенденційності у поданні подій у Західній Україні обласна рада спрямовувала звернення-протести до керівництва республіканської і союзної держтелерадіокомпаній[40].
ЦК КПУ зобов’язав усі компартійні організації України надавати різнобічну допомогу комуністам Західної України, яким доводилося працювати у незвичних для себе умовах – в опозиції. Ця допомога виявлялася у прийнятті заяв, відозв, підготовці публікацій, відкритих листів на захист комуністів Західної України; у направленні партійних делегацій від східних і південних областей у західні регіони для проведення спільних політичних заходів; у формуванні партійними ЗМІ громадської думки щодо подій у західному регіоні; у налагоджуванні економічних зв’язків із підприємствами західних областей, які очолювали комуністи; у спрямуванні партійним комітетам західних областей коштів; в організації передплати в східних і південних регіонах періодичних видань партійних комітетів західноукраїнських областей[41].
Перераховані вище дії Львівський обком КПУ координував з міліцією, прокуратурою, КДБ, партійною організацією Прикарпатського військового округу. У доповідній записці першому секретарю ЦК КПУ Володимиру Івашку від 24 квітня 1990 року голова КДБ УРСР Микола Голушко зазначав, що «Комітет держбезпеки спрямовує заходи на посилення контролю за розвитком обстановки в західних областях республіки… Ведеться пошук нових форм здійснення позитивного впливу на те, що відбувається в регіоні, а також методів нейтралізації дестабілізуючих дій націоналістичних елементів»[42].
34
Виступ члена Політбюро, секретаря ЦК КПУ Ю. Н. Єльченка на пленумі Львівського обкому партії 14 квітня 1990 р. // Вільна Україна. – 1990. – 19 квітня.
39
Архів В. Чорновола. – Лист до ЦК КПУ першого секретаря Львівського обкому КПУ В. Секретарюка «Про нову хвилю загострення політичної ситуації в області» від 5 червня 1991 р.
40
Открытое письмо председателю государственной телерадиокомпании Л. П. Кравченко зам. председателя Львовского областного совета народных депутатов Н. Горыня // Прес-бюлетень Народної ради. – 1991. – № 2–3. – С. 14.