47
Мішкін сидів у Театрі пам’яті й чухав собі пах. На яскраво освітленій сцені з’явилася картина: жінка, що тримала дитину. Мішкін упізнав, що то його дружина й дитина. Гучний голос вигукнув: «Як ти почуваєшся, Мішкіне?» А Мішкін відповів: «Я відчуваю свербіж у паху. Крім того, маю відчуття, що я забув заповнити податкову декларацію про прибуток за цей рік».
Кислота посилює. Мило емульгує. Робіть свій вибір.
Якщо ви не з'ясували хромосомної вади, купіть кращі хромосоми.
Раніше я боявся, що з’їду з глузду. Тепер я боюся, що не з'їду з глузду.
48
«Любий Томе,
я подумав, давній друже, що слід написати тобі листа, дізнатись, як ти, і розповісти тобі, як почуваються твої щирі друзі й товариші. Ти пам'ятаєш Марту? Що ж, вона пропала, і це вже не вперше, але цього разу — з величезним топазом, що був виставлений в Ісламському музеї в Трабзоні, з усіх місць. Аґнес мала інші нашарування і, скажу тобі, більше сили. Твого маленького небожа Фелікса обрали на повний термін магістром неоелевсінських містерій. Подейкують, ніби він ще й ясновидець, але, кажу тобі, безглуздо давати змогу малому хлопцю бачити такі сороміцтва. Начебто сороміцтва, бо я нібито не маю нічого про них знати.
Місцеві новини: синхронія інсценізувала ще одне повернення, і люди блукають усюди в пошуках „щасливих подій і корисних об'єктів". Квадратолика кислота Шенлі й досі є напоєм робітничого люду. Вона позбавляє його ефективності, а це все тільки на краще. І так далі, і так далі, і так далі.
Щодо мене, я почуваюся так добре, як і можна було сподіватися. Я вступив у Гру пізно й досі маю подолати ще багато хибного імпринтингу. Проте я був здатний опанувати первісні життєві системи, попри страхітливі віщування містера Чанґа. Тож тепер я можу керувати своїми недовільними м'язами. Але цілковитий нервовий контроль досі дається туго, інколи я думаю, що я просто махну рукою на це все і сяду під деревом.
Навколо, як і завжди, є багато святих, і більшість їх, як і завжди, погано тхнуть. Немає звітності за дивацтва.
Що ж, це всі місцеві новини, які я можу пригадати тепер, і я хочу викласти їх тобі похапцем. Я досі не знаю, чому ти обрав зовнішню пригоду, а не внутрішню. Слабке місце в старій душі? А чи ти, собацюро ледачий, даєш задній хід до нас? Це було б дуже схоже на тебе — засвідчити простий невеличкий зовн. пригодн. космічний політ, а потім ошукати нас, занурившись у криницю абсолютного Я! (Але, якщо це справді так, як ти знайшов інтерфейс? Чи ти даєш подвійний задній хід? Страхи „свідомості".)
Я лише припускаю, що ти обрав складний шлях потрапити в майю (або вийти з неї) і що я не мушу нагадувати тобі про пастки і небезпеки, пов’язані з цим, бо ти знаєш більше за мене про дзеркальні викривлення в театрі Я. Звісно, я лише тепер нагадав тобі, проте не мав наміру образити. Я знаю, що навіть найвидатніші адепти можуть скористатися словами дурня.
Твої дружини знову повиходили заміж, як ти й передбачав. Дехто з твоїх дітей змінив свої імена, чого ти, мабуть, не сподівався. А може, ти сподівався геть усього.
49. Не з’єднуй відокремлене
«Ці очевидні розриви неперервності були розроблені та імплантовані для вашої власної безпеки та добробуту. Будь ласка, не поєднуйте їх „логічними' зв’язками. Таке передчасне заповнення лакун занапастить їхню фактичність і призведе до небезпечного — можливо, фатального — стану апатії для вас. Рекомендовано крайню перцептивну невизначеність. Запам’ятайте, що сканування низького рівня — ключ до сприйняття всього поля.
Дякую вам,
Джон Макферсон,
Спеціальний уповноважений, Міністерство національної психічної гігієни».
50. Шепотіння
— Повторення неминуче.
— Дійте завдяки відокремленням.
— Чи хтось намагається вам щось сказати?
— Придивляйтесь до змін.
— Слід сподіватися викривлень.
51. Нагадування
Мішкін побачив плівковий магнітофон на підставці. Підійшов і ввімкнув його. Магнітофон сказав: «Це записане повідомлення, щоб нагадати тобі не забувати записати повідомлення, щоб нагадати тобі не забувати».
52
— Так, синку, це справжнє видовище — найбільша фабрика причин і наслідків в усій клятій галактиці. Операції досить прості. Ми кладемо причини в цю вагонетку, а наслідки — у цю. Потім машинерія починає працювати, лунає багато брязкоту й стукоту, і продукт виходить отут — чудово пов’язані причини і наслідок без єдиного шва, баченого неозброєним оком. Наші зв’язки причин і наслідків вистоять у будь-якому суді будь-де.
— Нам не треба мінятися з ними новомодними ідеями про розрив неперервності, синхронію і все те лайно. Тут, якщо вас хвицне кінь, у вас буде зламана нога, а якщо у вас болітиме живіт, це тому, що вчора ввечері ви їли італійську ковбасу. Завдяки цьому кожен знає, де він стоїть.
— Гаразд, хай йому біс, я не знаю, чому така річ, як ця, мала статися. І все-таки інколи вона справді стається. Інколи причини і наслідок абсолютно не пов’язуються. Коли таке відбувається і ми не знаємо пояснення чогось, ми називаємо це Божою волею. Отже, я припускаю, що то була Божа воля, щоб це сталося тепер із тобою, і думаю, що ми маємо стати навколішки для мовчазної молитви.
53
Мішкін підійшов до довгої низки людей. Крайній зліва чоловік слухав транзисторний радіоприймач із дуже тихим звуком. Він щось слухав, повернувшись до чоловіка праворуч від себе, й шепотів: «Ти живеш тільки раз. Перекажи ці слова далі».
54
Том Мішкін і Джеймс Бредлі Сунер сіли їсти. На стіл вискочила миша й заходилася переставляти тарілки, подавати картопляне пюре, нарізати ростбіф. Мішкін запитав:
— Вона завжди так чинить?
— Я згодна, — озвалася миша, — що це дивна ситуація. Дозвольте мені пояснити. По-перше, я єврейка. По-друге...
— Подавай ті кляті страви! — гаркнув Сунер.
— Не хвилюйся, — проказала миша і знову заметушилася.
— А тепер поговорімо про цю дивну річ, що сталася зі мною, — мовив Сунер.
55
Гравець витягнув три карти і з огидою опустив руку:
— Я почав цю гру без жодної ставки і з паршивими картами, — обурився він, — а ці останні карти — просто каюк.
Дістав із кишені револьвер і вистрелив собі в голову.
Інший чоловік зайняв його місце, узяв його карти, всміхнувся і поставив своє життя.
Пістрявий краєвид. Білий птах гіркоти. Білі очі. Білі ноги. Біла пітьма.
Як чоловік, що підпалив пальто свого приятеля, почувши команду: «Запаліть сигарету Chesterfield».
СРІБНІ ЛЕБЕДІ МІНЯЮТЬ СОФІСТИКУ
56