Останнє видання книжки, при підготовці якого брав участь Герберт, це видання Нижньосілезького видавництва [Wydawnictwo Dolnośląskie] під редакцією Яна Столярчика [Jan Stolarczyk], здійснене у 1995 р. в якості п’ятого видання, окреслене видавцем як «переглянуте й виправлене видання». Воно стало підставою для даного видання.
Наші редакційні втручання стосувалися осучаснення пунктуації, уточнення правопису власних назв та іншомовних зворотів. Ми порівняли наступні видання книжки, внесли усі зміни й поправки, внесені Гербертом до першого і другого видань. Ми намагалися відновити ритм фрази Герберта, узгоджуючи зміну іноземних прізвищ із машинописом і рукописами.
II. Barbarzyńca w ogrodzie. Доля книжки:
В Архіві Збіґнєва Герберта під опікою Катажини Герберт [Katarzyna Herbertowa] ми знайшли нотатки, які сягають часів, коли постала ця книжка. У чернетці листа Герберта читаємо: «Книжка, яку я передаю Видавництву, буде збіркою нарисів із Італії та Франції. Вони будуть присвячені переважно питанням мистецтва, особливо більш раннім періодам, менш відомим у Польщі. План виглядає в наступний спосіб: Ляско (доісторичне мистецтво), Пестум (дорійський стиль), Равенна (візантійське мистецтво), Прованс (романське мистецтво), Орвієто, Сієна (італійська готика), Шартр (французька готика). У нарисах я намагаюся поєднати інформацію з безпосереднім враженням, враховуючи також людське тло, краєвид, настрій і колорит описуваних місць. Заголовок: Варвар у саду. […] Збіґнєв Герберт, Варшава, Свєрчевського 95/99 кв. 108». Дата унизу листа: «Варшава 13 V 1960».
Угода з видавництвом Czytelnik на видання цього тому нарисів була укладена 13 VI 1960; автор зобов’язувався представити машинопис до 1 X 1960. Основний наклад було встановлено у 10 тис. примірників. Остаточно книжку віддано до складання 11 IX 1962. Вона з’явилася в грудні 1962 року накладом видавництва Czytelnik у Варшаві.
Книжка — результат першої подорожі Герберта на Захід, яка тривала від 23 травня 1958 р. до кінця квітня 1960 р. Він відвідав тоді Францію, Англію, Італію. Зі збереженого листування ми знаємо, що в червні 1959 р. він побував у Сієні, в Пестумі — в липні 1959 p., в Ерманонвілі — в квітні 1960 р.
Усі нариси, з яких складається книжка, були надруковані у пресі, переважно в щомісячнику «Twórczość», а також у журналі «Więź» і тижневику «Tygodnik Powszechny» в 1960–1962 роках. В архіві Герберта знаходиться лист Яцека Возняковського [Jacek Woźniakowski] від 26 VI 1961 з інформацією, що тодішній головний редактор щомісячника «Znak» Ганна Малевська [Hanna Malewska] відмовилася друкувати нарис «Про альбігойців, інквізиторів і трубадурів»; він був опублікований у журналі «Twórczość», 1961 nr 9.
III. Твір у процесі:
Після Варвара в саду наступним томом нарисів Герберта був Лабіринт біля моря [Labirynt nad morzem] — нариси про середземноморську цивілізацію, античну колиску Європи. Герберт передав машинопис цієї книжки до друку у видавництво Czytelnik у 1973 році (вона була опублікована лише у 2000 році накладом видавництва Zeszyty Literackie). У 70-х і 80-х роках автор працював над наступним томом оповідей про «золоті віки» Європи, нарисами й апокрифами, які уклали збірку Натюрморт із вудилом [Martwa natura z wędzidłem] (надрукована в Польщі у 1993 році; накладом видавництва Zeszyty Literackie у 2003 році). В іноземних виданнях том Варвар у саду набував іноді іншої форми, збагачений нарисами Акрополь, Про Етрусків, Мандрівка пана Монтеня до Італії, Голі Айона, чи Листівка з мандрівки (Suhrkamp, 1969 і 1995 pp.). Два останні нариси, знайдені після смерті автора, з’явилися польською мовою на сторінках щоквартальника «Zeszyty Literackie», nr 73 і 77; два перші належать до тому Лабіринт біля моря.
Переклади цитат та посилання
[Цей розділ у електронній версії книжки зреалізовано у вгляді приміток. — Прим. верстальника.]
«…є в мені пломінь, що мислить»
(Біографія Збіґнєва Герберта)
Великий польський поет, есеїст, драматург і публіцист Збіґнєв Болеслав Герберт [Zbigniew Bolesław Herbert] народився 29 жовтня 1924 року у Львові, який тоді входив до складу відродженої Польської Республіки. Його предки по батьковій лінії прибули до Львова у середині XIX століття через Відень із Британії, а часто згадувана у віршах поетова бабуся походила з відомої львівської вірменської родини Балабанів. Батько, Болеслав Герберт (1892–1963), був юристом і економістом, керував невеликим банком і страхувальним товариством, мати, Марія з родини Каняків (1900–1980), займалася вихованням дітей — у родині була ще старша сестра Галина, яка тепер мешкає у Варшаві, та молодший брат Януш, який помер під час війни.