Розділ 1
Вірждинія прекрасне місце там завжди тепло і гарно, могутній океан омиває її береги і прекрасна природа вирує навкруги. Я обожнюю природу, тому мені пощастило народитися тут, в штаті Вірджинія, а саме в найбільшому місті Вірджинія-Біч. Прекрасна природа, парки, а головне пляж де ти можеш проводити свій вільний час, і насолождуватися життям.
«Біп-Біп»
– Ммм…. ох, знову до школи – Да і знову ранок, ех як же набридла ця школа, добре що сьогодні хочаб п`ятниця. Ледь розплющив очі я чую мамин голос.
– Мері! Прокидайся спляча красуне і йди снідати.
– Вже мам…
– Давай швидше бо запізнишся на автобус. А я на роботу, заїду за тобою після школи добре.
– Не потрібно мам ми з друзями вирішили сьогодні після школи трішки погуляти – говорю я ще сонним голосом.
– Аааа… ну тоді гаразд, тільки не довго щоб о десятій була дома. – застережливо говорить мама.
Прокинувшись я пішла снідати, мами вже не було. Після смерті батька вона погрузилася з головою в роботу. З одного боку це добре, тому що вона не докучає мені, і не так прискіпливо слідкує за тим що я роблю, а взагалі вона і так до мене не прискіплива, ми з нею подружки вона мене розуміє і підтримує, так мені пощастило мати таку маму. А з іншого боку це погано вона майже нікуди не виходить з дому, робота перш за все... і бла бла бла.
Поснідавши я приняла душ і швиденько побігла до зупинки, мало не пропустила свій автобус.
О! до речі я не представилась, мене звуть Мері Кольт, я неформальний підліток з купою проблем, яка любить природу, серіали і рок, так саме рок, це музика вільного жанру яка виражає почуття, переживання, ненависть, сум і т.д тому я її люблю, можна знайти різні пісні під різний настрій. Це моя історія, божевільного підлітка рокера з купкою недосяжних мрій.
Сівши в автобус я привіталася зі своїми друзями, в мене їх і не так багато всього три Джек, Анна і Єва. Але найкращою подругою і найвірнішою є моя сестра Кетрін, шкода що зараз її немає вдома вона відпочиває із своїм хлопцем у Римі, і схоже в них все серйозно ну і нехай я за них рада.
Мої думки перебив голос Єви.
– Урааа! Нарешті п’ятниця попереду вихідні. І так друзі наш план ще в силі? – радісним голосом промовила Єва до нашої компанії.
– Так! – Всі гуртом відповіли на її запитання.
А наш план полягав у тому щоб дістати квитки на концерт Green Day. Так, вперше в нашому місті відбувається грандіозний концерт, грандіозної групи. Хоч концерт мав відбутися аж через два тижні, а квитків була вже обмежена кількість. Я дізналася про концерт лишень два дні тому, і це все вина школи, через весняні контрольні і екзамени. Я готувалася, тому і не мала часу на розваги та інтернет ось результат. Зараза, чому я все пропускаю, а тому що я лох по життю ось чому. А тепер сиди і думай як дістати ці квитки.
І знову мої думки перебили, на цей раз телефонний дзвінок, дзвонив телефон Джека. Він кваплячись взяв телефон з посмішкою на обличчі.
– Ага, добре дякую бро я тебе люблю…так-так я в боргах перед тобою – закінчивши розмову Джек з іще широкою усмішкою закричав – УРРРААААА!!!! Ми ідем на Green Day, квитки можна вважати що вже в нас в руках.
– ЩО!!! – здивовано закричали всі разом, і всі в автобусі поглянули на нас як на дебілів. Ми почали радіти і ржати.
– Як??! – запитала його я.
– Алекс, він дістав квитки.
– Я так і знала – промовила Анна.
Справа в тому, що Алексу подобається Анна і він здатний на все заради цієї дівчини, і ще плюс в нього батько нічогенько так заробляє, та як нічогенько та від довбаний мажор, відкрив власну компанію і гроші в цій родині не проблема, тому дістати квитки на концерт це як раз плюнути, але ось в чому проблема в Анни вже є хлопець. Хлопець Анни не навчається в школі тому вони не часто бачаться, і саме тому Алекс різними способами намагається залицятися до неї. Ось такий-то любовний трикутник.
– Це ж чудово – відповіла Єва.
– Чудово? Та це ж прекрасно нарешті я побачу Біллі, Майка і Тре юху! – голосно і радісно промовила я – а коли квитки можна буде забрати?
– Ну, хоч сьогодні щойно приїдем в школу – відповів Джек.
– ДА! УРА, я тебе люблю чувак і Алекса теж люблю – відповіла я.
– Ха-ха – скромно відповів Джек.
– О це так поворот – з насмішкою промовила Анна – в нас з’явилася нова пара?
– Хахаха – незадоволено всміхнулися ми з Джеком.
– Ну що? Пожартувати не можна?
– НІ! – відповіла я.
– Бубубу які ми злі.
– Та годі вам не зліться вона ж так жартує – сказала всміхаючись Єва – ви що її не знаєте.
– Ахахахахахаха!!! – на весь автобус заржали ми.
Майже всю дорогу до школи ми обговорювали концерт навіть забувши що сьогодні контрольна з біології. Я була на сьомому небі від щастя розуміючи що моя мрія от-от здійсниться. І була дуже вдячна Алексові за те що він зробив для нас, я готова була його розцілувати коли зустріну. І ось ми доїхали до школи, автобус зупинився і учні повільно почали виходити.
– Гаразд чуваки зустрінемося на перерві в кампусі на нашому місці – сказав нам Джек.
– Окей! – відповіла Анна.
– Ух! народ не забувайте що сьогодні контрольна з біології – нагадала нам Єва.
– Хех точно але в нас з Анною на третьому уроці контрольна ха-ха а у вас на другому – відповіла я.
– Ха-ха смішно дуже велика різниця – відповіла Єва.
– Ну так але все ж таки… гаразд удачі вам – ми з Анною пішли на хімію, а Єва з Джеком на історію.
Урок був нудний, я майже його не слухала я поринула в мрії. Green Day я нарешті побачу їх цих дивовижних людей. Ох як я чекаю того дня щоб зустріти їх, може перепаде така нагода і я їх зустріну на вулиці десь перед концертом поспілкуюся, попрошу автографи і сфоткаюся, ех мрії. Урок пройшов швидко я навіть не помітила як, і це було дивно зазвичай урок хімії проходить дуже повільно і нудно але не цього разу.
– Нудний урок був правда – звернулася я до Анни яка теж десь блукала у своїх думках.
– Так, але якось швидко проминув.
– Ага.
– Давай швидше бо місіс Арнуа не любить коли на її урок запізнюються.
І ось вже лунає дзвінок на другий урок. Урок математики, ненавиджу математику. Поспішивши на урок я ненароком штовхнула Беллу.О ні тільки не це. Ну чому саме я.
– Дивись куди преш Кольт, ти що сліпа чи що!
– Ой вибач Белло я ненароком…і я не сліпа бачиш я в окулярах!
– Ти ще смієш відкривати рот до мене ах ти ж….
Решта слів я вже не чула, бо зайшла до класу. Ненавиджу Беллу вона вважає себе богом, ну звісно ж вона еліта а я проста смертна. В нас у школі ще є таких людей це компанія еліти до неї входять Белла, Тайра, Саймон, Лора, Джош і Марк, в кожній школі є такі люди які вважають що вони кращі за інших і ображають слабших за них учнів які не можуть відповісти їм тому що бояться їх і щоб не розпочати скандал просто швидко ідуть геть.
– Так клас замовкли і сіли, записуємо нову тему – голосно промовила місіс Арнуа.
Місіс Арнуа щось наполегливо пояснювала, але майже ніхто не слухав її. Цей урок проходив повільно я думала, як я маю написати контрольну і як написали контрольну Джек з Євою. Чи складна вона чи ні. Нарешті продзвенів довгоочікуваний дзвінок. Велика перерва всі ідуть обідати, але я вирішила не йти краще повторю біологію. Анна теж залишилася зі мною.
– Ти що не йдеш обідати? – запитала я.
– Ні, я краще трішки біологію повчу, я дома майже не готувалася.
– Я теж не йду, теж хочу повторити.
– Що теж не готувалася?
– Та ні, якраз навпаки.
– То чому хвилюєшся.
– Незнаю просто в мене завжди якась тривога на душі перед важливим тестом.
В коредорі ми побачили як до нас наближаються два силуети, це були Джек і Єва.
– Привіт народ – першим привітався Джек –,ми написали контрольну.
– Привіт, ну як завдання складні? – запитала його Анна.
– Та ні – відповів брюнет.
– Так, дійсно не важкі – підтвердила Єва.
– Ага, для вас не важкі ви ж у нас генії – всміхнувшись сказала я.
– О так ми такі. А ви що не йдете в столову – зацікавлено промовив Джек.