– Окей! – погодилися ми.
Наступною піснею була «Are We The Waiting» спокійна і душевна пісня. Ми взялися за руки і під її ритм спокійно почали рухати руками піднімаючи їх вверх. Ми почали підспівувати і Біллі дав знак іншим щоб і вони робили те саме,натовп вже не так шалено поводився вони просто підспівували нам і групі. Це було надзвичайно, світло погасло лишень маленькі прожектори освічували сцену,а потім багато маленьких вогників вмить спалахнули там де стояли фанати, я хочу щоб цей момент ніколи не закінчувався. Невже це трапилося з нами ми на сцені разом із нашими кумирами підспівуємо і насолоджуємося цим прекрасним моментом, я й досі не могла в це повірити.
Але як ви знаєте всі прекрасні моменти вмить закінчуються, так було і цього разу пісня закінчилася, але після цього був неочікуваний поворот Біллі підійшов до нас і обійняв подякувавши нам ми у відповідь подякували йому за все ще хвилин три ми стояли і просто обіймалися це було незабутньо це беззаперечно найкращий день у моєму житті потім ми спустилися на свої місця. Концерт ще мав іти годину, всього лишень годину для когось це багато а для мене мало, ось наша мрія здійснилася а що далі…екзамени, школа, випускний. Я не хотіла повертатися туди в реальний світ мені так добре тут, і самі думки про це змушують мене сумувати. Дивлячись на Єву і Джека я відволіклася від цих думок, ми знову веселилися і раділи підспівуючи музикантам.
І ось ми чуємо такі небажані слова вокаліста «Це остання пісня»
Ну чому, чому так швидко. Останньою піснею була «Wake Me Up When September End» надзвичайно прекрасна і зворушлива. Біллі посв’ятив її своєму померлому батькові. Я не можу передати як це було прекрасно і душевно, його голос тремтів я просто не змогла стримати сліз. Мені було сумно я слухала а сльози так і котилися по моєму обличчі, усвідомлюючи що це кінець я ще сильніше почала плакати, Єва і Джек побачили мене і обняли ми стояли і вже не слухали нікого крім Біллі, по обличчі Єви також покотилася сльоза…
Ось і все концерт закінчився і наша мрія також. Ми вийшли, посидівши ще десять хвилин перед входом і потім попрощавшись з цим прекрасним моментом і з цим незабутнім днем, він завжди буде жити в наших серцях. Ми їхали і просто мовчали а в машині грала прекрасна музика Green Day. Потративши десь годину ми вже виїхали з цих велечезних заторів які супроводжували нас від місця проведення концерту, було вже пізно ми були втомлені і водночас щасливі. Повний місяць і вуличні ліхтарі освічували нам дорогу, ніч на диво була теплою. Мої очі повільно почали заплющуватися, і я заснула.
Розділ 6
– Розбуди її.
– Ні поглянь як вона красиво спить – чую я крізь сон голоси, так не хочется розплющувати очі, але все ж я змушую себе зробити це. Прокинувшись я відчуваю що ми вже не їдемо а стоїмо на місці.
– О поглянь вона і сама прокинулася.
– Привіт. Ти заснула – промовляє до мене Єва.
– Так напевно, а чому ми не їдемо?
– Ми вже приїхали – звертається до мене Джек.
– Як вже приїхали? Так швидко.
– Ми дома…ти всю дорогу спала саме тому не помітила як швидко проминув час.
– Ні невже ми знову дома я хочу назад.
– Я теж.
– І я.
– Ну все народ розбігаємося по домівках, вже пізно – промовив Джек.
– Ммм так не хочется повертатися.
– Так Мері ти права, але що ж поробиш доведется.
– Ну гаразд Джек, Єво до завтра. Солодких вам снів.
– Спасибі і тобі.
– О до речі я дізнався що вже завтра будуть фото і відео з концерту. Ми обійнялися на прощання і розійшлися по домівках…
Я заходжу в дім тихенько відкриваю двері, знімаю жакет і піднімаюся до своєї кімнати, мама здається спить. Ура значить можна спокійно лягати спати, а завтра нас очікує великий скандал.
Ранок виявився прохолодним, ранішня роса приємно виблискувала на сонці, по небу пливли поодинокі сіро-білі хмаринки.
– Мері! Мері! Прокидайся і спускайся на кухню у мене до тебе серйозна розмова – чую крізь сон як мама кричить на весь будинок. Ну ось починається.
Я іду в душ одягаюся а потім на кухню, вмить я вхоплюю сердитий погляд мами. Мій смертний час настав.
– Доброго ранку!
– Доброго мам.
– Я маю з тобою серйозно поговорити…чому ти не прийшла на екзамен?
– Ну…я..
– Де ти була і чому ти вимкнула телефон знаєш як я переживала, які думки в мене були…я так хвилювалася.
– Але ж я написала смс що буду пізно і щоб ти не хвилювалася.
– Да! Всього одна смс мала мене заспокоїти я вже думала в поліцію дзвонити.
– Ну…мам.. я жива і здорова, все добре.
– Добре! ... ти знаєш я розмовляла з директором тебе мало не виключили зі школи, де ти була!
– Я…ем… була на…концерті.
– Що! на якому це концерті.
– Ну…Green Day.
– І через це ти пропустила екзамен?!
– Ну…так.
– Ти покарана на місяць.
– Ну мам…
– Я ледь не померла хвилювалася, тебе мало не вигнали зі школи а вона на якийсь концерт ходила. Можеш мені подякувати бо як би не я то тебе б вже вигнали, а екзамен будеш писати в той день коли буде перездача, тому дивися не провали його бо іншого шанцу не буде. Іди готуйся.
– Я хотіла до Єви сьогодні піти.
– Ніяких друзів, марш в кімнату готуватися я перевірю.
Ну що ж залишається тільки одне змиритися і виконати наказ мами. Не хотілося її ще більше злити тому я тихенько попрямувала в свою кімнату і пішла готуватися. Через декілька хвилин я чую як мама піднімається до моєї кімнати.
– Мері!
– Що, я вчу.
– Виявляється ти мені не все розповіла.
– Та здається все.
– Та невже дзвонила мама Єви. Вона сказала що вона також не була на екзамені, так розповідай хто ще був з вами.
– Ну Джек і все.
– Так і знала це все він, він вас підмовив тільки він на таке здатний.
– Мам! Неправда ми самі пішли і Джек тут ні до чого, чому ти його так не любиш. Це взагалі була моя ідея.
– Мері! – раптом нашу «милу розмову» перервав двірний дзвінок, ура я врятована – ми ще не договорили.
Мама пішла відчиняти двері, а я за нею глянути хто там прийшов. Це був Ніл я зраділа, може після розмови з ним мама охолоне.
– О, Мері привіт.
– Привіт Ніл.
– Як у тебе справи?
– Добре.
– Досить розмов Мері іди готуйся до екзамену в свою кімнату.
– Добре вже іду, рада тебе бачити Ніл.
– Я теж радий, а чому так грубо.
– Вона покарана.
– За що? Що вона такого накоїла, вона ж просто ангел.
– Хі, ну дякую Ніл.
– Зараз я тобі все розповім, а ти іди і готуйся.
Я знову пішла в свою кімнату але натомість щоб готуватися я ввімкнула ноутбук, прийшов Ніл мама буде зайнята тому можна трішки посидіти в інтернеті. «Так-так поглянемо о Єва і Джек теж онлайн». Я вирішила написати їм.
Мері Кольт:
Привіт народ, ну як справи у вас.
Джек Rock Forever:
Нормально, мої батьки навіть мені нічого не сказали, лишень чому я не взяв їх з собою.
Мері Кольт:
В тебе круті батьки.
Джек Rock Forever:
Так я знаю.
Єва Річерсон:
Привіт народ. Так у Джека і справді круті батьки хотіла б і я собі таких.
Мері Кольт:
А що сталося??
Єва Річерсон:
Мої як дізналися, такий скандал влаштували тепер мене нікуди не відпускають я сиджу в кімнаті і вчуся.
Мері Кольт:
Аналогічно, моя мама теж скандал влаштувала, мене покарано на місяць.
Джек Rock Forever:
Ого, нічого собі… то ми можемо забути про прогулянки і розваги разом.
Єва Річерсон:
Ага, мабуть так.
Мері Кольт:
Єво я може сьогодні до тебе завітаю, як буде така можливість.
Єва Річерсон:
Гаразд буду чекати.
Джек Rock Forever:
Мері як хочеш я до тебе зайду а потім разом підемо до Єви.
Мері Кольт:
Вибач Джек але ти знаєш що моя мама не долюблює тебе, не хочу її ще більше злити.
Джек Rock Forever:
Ага, ну тоді гаразд, ще зустрінемося.
Мері Кольт:
Так звісно.
Єва Річерсон:
О до речі Джек ти ж говорив що вже сьогодні будуть фото і відео з концерту
Джек Rock Forever: