— Ти що задумала? Що ти ТАКЕ заду…
І тоді мама Філіпа каже коротке слово, яке часом треба наважитися сказати навіть найкращим друзям:
— Заткнися, Маґґан.
Амат іде, не дивлячись на колишніх товаришів по команді: однаково він знає, що вони думають. Запихає навушники, востаннє кидає погляд на льодову арену, бачить, як виблискує лід під самотньою лампою. Він знає, що став на бік переможених, — так він ніколи не виграє. Можливо, він уже не зможе грати. Якби хтось запитав у нього там і тоді, чи варто було так робити, він би прошепотів: «Я не знаю». Іноді життя не дозволяє вибирати для себе битву. Можна вибрати лише товариство.
Він повертається додому через ціле місто. На землі лежить сніг, але в повітрі вже пахне весною. Амат завжди ненавидів цю пору року: вона означала закінчення хокейного сезону. Він майже дійшов до свого будинку, але заходить до сусіднього під’їзду, піднімається на третій поверх і дзвонить у двері.
Захаріас відчиняє, тримаючи в руці джойстик. Вони дивляться один на одного, поки не розтанув сніг на черевиках Амата. Він важко дихає, відчуває пульсацію в очах.
— Вітаю з днем народження.
Захаріас відходить назад у коридор, щоб Амат міг зайти. Той вішає куртку саме на той гачок, куди вішав її щодня відтоді, як став до нього діставати. Захаріас сидить у себе в кімнаті на ліжку і грає в комп’ютерну гру. Амат пів години сидить поруч. Потім Захаріас встає, підходить до полиці, дістає ще один джойстик і кладе на коліна своєму другу.
Вони грають мовчки. Слова їм ніколи не були потрібні.
У той час на зустрічі в льодовій арені члени клубу голосують за майбутнє спортивного директора. Так само і за майбутнє міста. Свого міста. Міста їх усіх.
Рамона сидить у кутку біля чоловіка в чорній куртці. У нього на шиї татуювання ведмедя, він нервово крутить на пальцях ключі від свого авто. Рамона поплескує його по щоці.
— Не треба було погрожувати йому, щоб закрив свого рота. Я сама даю собі раду. Але все одно дякую.
Чоловік ледь помітно всміхається. Його кулаки вкриті шрамами, на одному передпліччі є слід ножового поранення — вона ніколи ним не захоплювалася, але і не засуджувала. Він та інші чоловіки в чорних куртках виросли в «Хутрі». Рамона була на їхньому боці, коли всі інші сторонилися, захищала їх, навіть коли сама не погоджувалася з ними, вона прикривала їхні спини, навіть коли кричала на них. Ці хлопці обожнюють її. Але зараз чоловік каже:
— Я не впевнений, що зможу переконати хлопців голосувати, як ти хочеш.
Рамона киває і куйовдить його коротко стрижене волосся.
— Я сьогодні подивилася в очі Амата. Я йому вірю. І буду діяти відповідно. Ваше рішення — це ваша справа. Так було завжди.
Чоловік киває. Татуювання ведмедя піднімається й опускається, коли він сковтує слину.
— Не знаю, чи ми можемо в це втручатися. Група і клуб — передусім.
Рамона тяжко встає, але перш ніж піти і додати свій голос, плескає його по коліну й питає:
— Чий клуб?
Чоловік сидить, дивлячись їй услід. Крутить між пальцями ключі від авто, логотип «сааба» то зникає, то знову з’являється в його долоні. Потім переводить погляд на чоловіка, який сидить у першому ряду. Він бачив його в Улоговині, разом із Аматом. Батько Кевіна Ердаля. Чоловік у чорній куртці запихає руку в кишеню. Там досі лежать п’ять пожмаканих купюр по тисячі крон, які він підняв зі снігу.
Він так і не вирішив, що буде з ними робити.
44
Любов, яку батьки відчувають до своєї дитини, справді дивна. Інших людей ми любимо з якогось моменту, але з дитиною все не так. Любов до дитини належить вічності, ми любимо її ще до того, як вона з’являється на світ. Попри всі приготування, мами й тати переживають цілковитий шок першої миті, коли їх накриває хвиля почуттів, вибиваючи землю з-під ніг. Це незбагненно, бо неможливо з чимось порівняти. Це наче описувати, як пісок протискається між пальцями або сніжинки тануть на язику, комусь, хто все життя прожив у темній кімнаті. Це перевертає душу.
Давід тримає руку на животі своєї дівчини, відчуває любов до когось, кого ніколи не бачив, відчуває, як ціле його життя стає підвладним любові, якої ще нема. Його мама завжди казала, що кожна дитина — це трансплантація серця. Тепер він розуміє ці слова.
Дівчина гладить пальцями його шию. Він увесь вечір говорив по телефону, йому розповіли все про зустріч, про рішення. Він отримав пропозицію, про яку мріяв відтоді, як став тренером дитячої команди.