Підкорюючись наказові Ісуса, злі духи залишили свої жертви, і тепер вони мирно сиділи біля ніг Спасителя, спокійні, лагідні і в здоровому розумі. Але демонам було дозволено увійти в гурт свиней, котрі після цього кинулися в морську глибінь. Однак для мешканців Гадаринського краю свині виявилися дорожчими, ніж благословення Христа, і божественний Зцілитель був змушений піти геть. Саме на це й розраховував сатана. Склавши вину за втрату свиней на Ісуса, він збудив у народі егоїстичні побоювання, і вони не захотіли слухати Його слів. Сатана постійно звинувачує християн у всіх втратах, нещастях і стражданнях, щоб вигородити себе та своїх посібників.
Однак плани Христа не були розладнані. Він дозволив злим духам знищити стадо свиней. Це був докір тим юдеям, котрі вирощували нечистих тварин задля прибутку. Якщо б Христос стримував нечистих духів, то вони вкинули б у море не тільки свиней, а й пастухів та їх власників. Людське життя було збережене завдяки Його силі та милості. Крім того, це було допущено, щоб Його учні могли побачити жорстоке ставлення сатани до людей і тварин. Спаситель бажав, щоб Його послідовники краще знали ворога, з яким їм доведеться зустрітися, щоб люди, котрі жили в тій місцевості, побачили Його силу, здатну розірвати кайдани сатани і звільнити його в'язнів. І хоч Ісус покинув цю місцевість, та люди, яких Він так чудово звільнив, залишилися, щоб сповіщати Про милість свого Благодійника.
У Святому Письмі записані й інші подібні приклади. Дочка жінки-сірофінікіянки була одержима нечистим духом, якого Ісус вигнав Своїм словом (Марка 7:26—30). “Біснуватий”, “сліпий і німий” (Матвія 12:22) юнак, що мав духа, котрий “часто... кидав і в огонь, і в воду, щоб погубити його” (Марка 9:17—27); біснуватий, котрий мав “духа нечистого”, що порушував суботній спокій у капернаумській синагозі (Луки 4:33—36), — усі вони були зцілені співчутливим Спасителем. Майже в усіх випадках Ісус звертався до нечистих духів як до розумних істот, наказуючи їм вийти з людини і більше не мучити свою жертву. Коли присутні на богослужінні в Капернаумі побачили могутню силу Христа, то “всіх охопив жах, і говорили між собою: ‘Що це значить, що з владою і силою Він наказує нечистим духам, і вони виходять?’” (Луки 4:36).
Біснуваті, як правило, терпіли страшні муки, проте були й винятки з цього правила. Щоб володіти надприродною силою, дехто добровільно йшов на зв'язок із сатаною. Такі люди, звичайно, не ворогували з нечистими духами. До такої категорії належали ті, що мали духа віщування: ворожбит Симон, Єліма-ворожбит та дівчина, що ходила за Павлом і Силою у Филипах.
Під вплив злих духів найбільше підпадають ті, хто, незважаючи на пряме й вичерпне свідоцтво Писання, заперечують існування і діяльність диявола та його ангелів. Доки нам нічого не відомо про їхні підступи, вони мають неймовірний успіх; чимало людей приймають їхні пропозиції, вважаючи, що діють на власний розсуд. Ось чому сатана, в міру того, як ми наближаємося до кінця часу, буде діяти з величезною силою, щоб зводити і губити, поширюючи при цьому думку, нібито його взагалі не існує. У цьому й полягає тактика сатани приховати себе і свої дії.
Великий ошуканець найбільше боїться, що нам стануть відомі його підступи. Щоб краще замаскувати свій справжній характер і наміри, він намагається подати себе в такому вигляді, аби викликати в людей тільки глузування й презирство. Він задоволений, коли його зображають смішною або огидною істотою, потворною напівтвариною, напівлюдиною. Йому подобається, коли люди, вважаючи себе розумними й ерудованими, говорять про нього в жартівливому, насмішкуватому тоні.
Оскільки сатані вдалося так майстерно замаскуватися, часто можна почути питання: “Невже справді може існувати така істота?” Доказом його успіху є загальноприйняті у релігійному світі теорії, що суперечать ясним свідоцтвам Святого Письма. Оскільки сатана може легко опанувати розумом людей, які не усвідомлюють його впливу, Слово Боже містить численні приклади його лиховісної діяльності, відкриваючи нам таємні сили диявола і спонукуючи завжди бути готовими відбити його напади.
Звичайно, сила і злоба сатани та його воїнства могли б викликати в нас тривогу, якби ми не мали захисту й рятунку в набагато переважаючій силі нашого Спасителя. Ми старанно закриваємо двері наших осель на замки і засуви, щоб зберегти життя і майно від лихих людей, але рідко думаємо про злих ангелів, котрі постійно шукають доступу до нашого серця і від котрих ми не можемо захиститися власними силами. Якщо б їм було дозволено, вони б затуманили наш розум, завдали б нам тілесних мук, знищили б майно і життя. Єдина насолода для них — це нещастя і руйнування. Яким жахливим е становище тих, хто опирається божественним вимогам і піддається спокусам сатани доти, поки Бог не залишить їх в полоні злих духів. Але ті, що йдуть за Христом, завжди перебувають у безпеці під Його опікою. Могутні ангели посилаються з неба для їхньої охорони. І злий ворог не може проникнути через сторожу, яку Бог поставив навколо Своїх дітей.
Розділ 32. Пастки диявола
Велика боротьба між Христом і сатаною, яка триває вже майже шість тисяч років, незабаром завершиться, тому лукавий подвоює свої зусилля, щоб завдати поразки справі Христа для спасіння людини. Він продовжує заманювати душі людей у свої пастки. Мета, якої хоче досягти сатана, — це тримати людей у темряві й нерозкаянні аж до того часу, коли Спаситель закінчить Своє посередницьке служіння і вже не буде жертви за гріх.
Коли ми не докладаємо достатньо зусиль, аби протистояти його владі, коли в Церкві й світі панує дух байдужості, сатана спокійний, бо йому не загрожує небезпека втратити тих, кого він зробив своїми полоненими. Але тоді, коли люди починають цікавитись питаннями вічності, коли душі запитують: “Що мені робити, щоби спастись?”, тоді він починає протидіяти Христові та перешкоджати впливові Святого Духа.
У Святому Письмі розповідається, як одного разу ангели Божі прийшли перед лице Господнє, а серед них і сатана (Йова 1:6). Але він прийшов не для того, щоб поклонитися вічному Цареві, а щоб здійснити свої підступні плани проти праведних. З тією ж метою він присутній і на богослужіннях, коли люди поклоняються Богові. Хоч він і невидимий для нашого зору, проте з усіх сил намагається опанувати розумом віруючих. Як досвідчений полководець, він складає плани заздалегідь. Коли сатана бачить, що вісник Божий досліджує Писання, то помічає тему його проповіді. Потім, використовуючи всю свою хитрість і винахідливість, він намагається створити такі обставини, щоб ті, котрі зведені ним саме в цьому питанні, не почули б цієї вістки. І той, хто має. найбільшу потребу в застереженні, раптом виявиться зайнятим якимись справами, що вимагають його присутності в іншому місці, або ж інші обставини будуть заважати йому почути слова, котрі можуть стати для нього життєдайними.
І знову сатана бачить, що слуги Божі обтяжені тягарем внаслідок духовної темряви, яка огортає народ. Він чує їхні щирі молитви про те, щоб божественна благодать і сила розвіяли дух байдужості, безпечності та недбалості. Тоді він з оновленою ревністю береться за своє ремесло. Сатана спокушує людей черевоугодництвом або якоюсь іншою формою самозадоволення, притуплюючи цим їхні почуття, і тоді вони не почують тих істин, в яких мають найбільшу потребу.
Сатана добре знає, що всі ті, кого йому вдасться схилити до занедбання молитви і дослідження Святого Письма, будуть переможені. Тому він вишукує будь-які можливі шляхи, аби опанувати розумом людей. Завжди були такі особи, які розуміли себе побожними, але замість того, щоб зростати в пізнанні істини, вони вважали своїм священним обов'язком вишукування помилок у характері або у вірі тих, з ким не погоджуються. Такі люди є правою рукою сатани. Оскаржувачів своїх братів чимало, і вони найбільш активні, коли Бог здійснює Свою волю, а щирі віруючі намагаються її виконувати. Вони надають фальшивого забарвлення словам і вчинкам тих, хто любить істину і живе за її принципами. Найбільш щирих, ревних і самовідданих слуг Христа вони виставляють як обманщиків або людей, що стали жертвою обману, їхня робота полягає в тому, щоб перекручувати мотиви і цілі всякого благородного й чесного вчинку, поширювати наклепи та сіяти сумніви в умах недосвідчених. Вони намагаються будь-яким чином представити все чисте й правильне брудним і оманливим.