Выбрать главу

Усі, хто дорожить своїми вічними інтересами, повинні стояти на сторожі, щоб не стати жертвами скептицизму. Напади будуть спрямовані на основні стовпи істини. Неможливо уникнути їдких насмішок, залишитись нейтральним до фальшивих висновків, оманливих і згубних вчень сучасного атеїзму. В арсеналі сатани є спокуси до кожного з людей. Над неписьменними він насміхається або дошкуляє глузуванням, тоді як високоосвіченим пропонує псевдонаукові заперечення і філософські мудрування; але й перше й друге розраховане на те, щоб викликати недовір'я або зневагу до Святого Письма. Навіть недосвідчена молодь дозволяє собі сумніватись у фундаментальних принципах християнства. Цей юнацький атеїзм, яким би наївним він не здавався, справляє певний вплив. Багато хто починає насміхатися над вірою своїх батьків і зневажати Духа благодаті (Євреям 10:29). Не. одне життя котре могло б прославляти Бога і бути благословенням для світу, опоганене отруйним духом атеїзму! Усі, хто довіряє зухвалим людським висновкам і гадає, що може пояснити божественні таємниці та збагнути істину без допомоги мудрості Божої, заплутались у тенетах сатани.

Ми живемо в найурочистіший період історії світу. Доля мешканців Землі незабаром буде вирішена. Наше майбутнє благополуччя, а також спасіння Інших душ залежить від того, яку дорогу оберемо сьогодні. Ми маємо потребу в керівництві Духа Істини. Кожний послідовник Христа нехай серйозно запитає: “Господи! Що накажеш мені робити?” Упокорюйтесь перед Господом у пості й молитві і багато роздумуйте над Його Словом, зокрема над сценами суду. Зараз слід шукати глибокого живого досвіду з Богом. Не гайте часу! Навколо нас відбуваються надзвичайно важливі події; ми живемо на завороженій території сатани. Прокиньтесь зі сну, Господні вартові, бо ворог чатує навколо вас, готовий у будь-яку мить напасти, і ви можете стати його легкою здобиччю.

Багато хто обманює себе щодо свого справжнього становища перед Богом. Вони радіють з того, що не роблять поганих учинків, але забувають, що Бог чекає від них добрих і благородних справ, якими вони нехтують. Недостатньо бути тільки деревами в саду Божому. Люди повинні виправдати Його сподівання, приносячи плоди. Він спитає з них за всі добрі діла, які за допомогою Божої благодаті вони могли б зробити, але не зробили. У небесних книгах вони записані як безплідні дерева. Але становище навіть таких людей не є безнадійним. Серце, сповнене довготерпіння і любові, все ще благає за тих, хто знехтував милосердям Божим та зловживав Його благодаттю. Тому сказано: “Встань, сплячий, і воскресни з мертвих, — і Христос освітить тебе! Отож, уважайте, як вам треба поводитися... використовуючи час, дні-бо лукаві” (Ефесянам 5:14—16).

Коли надійде час випробовування, тоді виявляться всі ті, що зробили Слово Боже правилом свого життя. Влітку не видно різниці між вічнозеленими деревами і тими, що скидають своє листя, але, коли надходить зима, вічнозелені дерева залишаються такими, як і були, а решта його втрачає. Так і нині важко відрізнити справжнього християнина від удаваного. Але близько той час, коли ця різниця стане очевидною. Як тільки постане протиборство, як тільки здобудуть силу фанатизм і нетерпимість, як тільки розпочнуться гоніння, напівнавернені і лицеміри похитнуться і зречуться своєї віри, в той час, як істинний християнин стоятиме твердо, як скеля; його віра зміцниться ще більше, надія стане ще світлішою, ніж за днів добробуту.

Псалмист говорить: “Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому що ненавиджу всяку дорогу неправди!” (Псалми 118:104). “Блаженна людина, що мудрість знайшла”, вона “буде, як дерево те, над водою посаджене, що до потоку пускає своє коріння; воно не боїться, як прийде спека, — і його листя зелене; під час посухи йому байдуже — воно не перестає родити” (Приповісті 3:13; Єремії 17:8).

Розділ 38. Останнє Боже застереження 

“Після цього побачив я іншого ангела, що сходив із неба. Він мав владу велику, і земля освітилась від слави його. І вигукнув він сильним голосом, говорячи: ‘Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та огидних...’” “І почув я інший голос з неба, який говорив: ‘Вийди від неї, народе мій, щоб не бути вам учасниками в гріхах її і щоб не зазнати покарань її’” (Об'явлення 18:12, 4).

Цей текст Святого Письма вказує на той час, коли повториться вістка про падіння Вавилона, проголошена другим ангелом у книзі Відкриття (14:8). У ній згадується також про зіпсутість, яка проникла в різні релігійні організації, з яких складається Вавилон, з того часу, як улітку 1844 р. ця вістка була вперше проголошена. Тут описаний жахливий стан релігійного світу. З кожним відкиненням Істини розум людей буде все більше затьмарюватись, а серця ставатимуть запеклішими, аж поки не закам'яніють в зухвальстві й невір'ї. Всупереч Божим застереженням люди продовжуватимуть зневажати одну із заповідей Десятислів'я і врешті-решт почнуть переслідувати тих, хто вшановує її святість. Зневажливо ставлячись до Слова Божого і Його народу, вони зневажають і Христа. Як тільки церкви приймуть вчення спіритизму, тоді всі обмеження, що стримують бажання невідродженого серця, будуть зняті, а показне визнання релігії перетвориться на ширму, що прикриватиме собою найогидніші пороки. Віра в спіритичні прояви відчинить двері спокусливим духам омани і демонським вченням; таким чином у церквах відчуватиметься вплив злих ангелів.

Про Вавилон, який згадується в цьому пророцтві, сказано: “Гріхи її досягли аж до неба, і Бог пригадав неправди її” (Об'явлення 18:5). Вавилон наповнив міру свого беззаконня, і його чекає неминуча погибель. Але Бог ще має Свій народ у Вавилоні, і перш ніж Його суди прийдуть на нього, вірні душі мають вийти звідти, “щоб не зазнати покарання його”. Звідси і починається рух, символічно представлений ангелом, що сходить з неба, освічуючи землю славою своєю і гучним голосом сповіщаючи про гріхи Вавилону. У зв'язку з цією вісткою лунає поклик: “Вийди із нього, народе Мій”. Цей заклик в поєднанні з вісткою третього ангела становить останнє застереження, яке буде дане мешканцям землі.

Жахливим буде кінець, до якого наближається світ. Земні влади, об'єднавшись в боротьбі проти заповідей Божих, видадуть декрет, який проголосить, що “усім — малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам” (Об'явлення 13:16), — потрібно буде підкоритись церковним обрядам і дотримуватись фальшивої суботи. Усі, хто не погодиться з цим, спочатку зазнають громадського покарання, і врешті-решт буде проголошено, що вони заслуговують смерті. З іншого боку, Закон Божий велить шанувати день відпочинку, встановлений Творцем; також вимагає послуху і попереджує про Божий гнів щодо тих, хто порушує його заповіді.

Коли це питання буде чітко і зрозуміло представлене перед кожною людиною, тоді кожен, хто зневажатиме Закон Божий і підкориться людській постанові, прийме Тавро звірини; він отримає знак вірності тій владі, яку брав замість Бога. Небесне застереження сповіщає: “Коли хто поклониться звірові та образу його і приймає тавро на чоло своє чи на руку свою, то той питиме вино Божого гніву, вино нерозбавлене в чаші гніву Його” (Об'явлення 14:9—10).

Але ніхто не зазнає гніву Божого до того часу, поки для його розуму й сумління не буде відкрита істина й поки він не відкине її. Є чимало таких людей, які ще ніколи не мали можливості спеціально почути істини про теперішній час. їм ніколи не були представлені у правильному світлі вимоги щодо четвертої заповіді. Той, Хто читає кожне серце і знає спонукання душі, ніколи не допустить, щоб людина, яка прагне пізнати істину, була обманутою щодо питань, навколо яких точиться боротьба. Декрет не буде сліпо нав'язаний народові. Кожна людина отримає достатньо світла, аби прийняти свідоме рішення.

Субота стане великим випробуванням вірності, тому що цей пункт істини зазнає особливих нападок. Коли люди будуть піддані останньому випробовуванню, тоді буде проведена й розмежувальна лінія між тими, хто служить Богові, і тими, хто не служить Йому. В той час, як дотримання фальшивої суботи згідно з державним законом буде доказом вірності владі, котра вороже ставиться до Бога, дотримання біблійної суботи, на знак послуху Закону Божому, стане свідченням вірності Творцеві. У той час, як одна група людей, підкорившись земній владі, отримає тавро звірини, інша група, обравши знамено вірності божественному авторитету, отримає печатку Божу.