Переслідування в усіх його різновидах е втіленням принципу, який існуватиме доти, поки існує сатана і християнство володіє життєвою силою. Жодна людина не може служити Богові, не викликаючи при цьому протидії духів темряви. Злі духи будуть напосідати на неї, стривожені тим, що її святий вплив зможе відняти в них здобич. З ними об'єднаються беззаконники, щоб за допомогою звабливих спокус розлучити її з Богом, бо для них приклад життя такої людини — це докір. Якщо вони не матимуть успіху в цьому, то намагатимуться підкорити сумління насильством.
Але доки Ісус буде залишатися в небесній святині Посередником людини, земні правителі й народи відчуватимуть стримуючий вплив Святого Духа. Він все ще певною мірою впливає на закони країн. Якби не було цих законів, то стан світу був би набагато гіршим, ніж тепер. Хоч багато наших правителів є активним знаряддям сатани, Бог також має Своїх мужів серед керівників держав. Ворог підбурює своїх слуг пропонувати заходи, які могли б перешкодити справі Божій, але державні мужі, котрі бояться Господа, перебувають під впливом святих ангелів і вживають неспростовні аргументи проти згубних проектів. Таким чином декілька людей стримуватимуть могутній потік зла. Протиборство ворогів істини буде стримане, щоб вістка третього ангела змогла зробити свою справу. Останнє застереження приверне увагу тих керівників, через яких Бог діє тепер, і деякі з них приймуть його і стоятимуть у лавах народу Божого під час горя.
Ангел, котрий приєднується до проповіді Трьохангельської вістки, повинен освітити всю землю своєю славою. Ці пророчі слова свідчать про роботу, котра набере всесвітнього розмаху і супроводжуватиметься надзвичайною силою. Адвентистський рух 1840—1844 pp. був сповнений слави і проявів Божої сили; вістка першого ангела проповідувалась на кожному місійному полі світу, і в деяких країнах виник величезний інтерес до релігії, якого не спостерігалось ще з часів Реформації XVI ст., але рух, викликаний останнім застереженням третього ангела, багато в чому перевершить перший.
Робота буде подібна до тієї, котра мала місце в день П'ятидесятниці. Як “Ранній дощ” був посланий при злитті Святого Духа на початку проповіді Євангелія для того, щоб зійшло дорогоцінне насіння, так і “Пізній дощ” буде вилитий при закінченні цієї роботи, щоб достигло жниво. “І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Певний прихід Його, мов зірниці, і Він прийде до нас, немов дощ, пізній і ранній дощ, що напоює землю” (Осії 6:3).
“А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо Він дасть вам дощ ранній в міру і посилатиме вам дощ ранній й пізній” (Йоїла 2:23). “І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло... І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться!” (Дії 2:17, 21).
Велика справа Євангелія не завершиться з меншим проявом Божої сили, ніж на початку. Пророцтва, які виконалися при злитті раннього дощу на початку проповіді Євангелія, повинні знову виконатися при злитті Пізнього дощу під час її закінчення. Це “часи відради”, на які чекав апостол Петро, говорячи: “Покайтеся ж та наверніться, щоб стерті були ваші гріхи, щоб настали часи втіхи від лиця Господнього і щоб Він послав призначеного вам Ісуса Христа” (Дії 3:19—20).
Слуги Божі із сяючими святою ревністю обличчями поспішатимуть з одного місця до іншого, щоб звістити небесну вістку. Тисячі голосів проголосять це застереження по всій землі. Будуть творитися чудеса, хворі зцілятимуться, ознаки й чудеса супроводжуватимуть віруючих. Сатана також буде творити “фальшиві чудеса, так що й вогонь зводитиме з неба додолу перед людьми” (Об'явлення 13:13). Отже, мешканці землі повинні будуть визначити власну позицію.
Ця вістка буде поширюватись не стільки людською мудрістю, скільки глибоким переконанням Божого Духа. Докази вже були дані. Насіння було посіяне, тепер воно зійде і принесе плоди. Друковані твори, котрі розповсюджували місіонери, зробили свій вплив. Проте багатьом людям, на яких ця вістка справила велике враження, щось перешкодило до кінця пізнати істину та підкоритися їй. Тепер промені світла проникають усюди, істина постане у всій ясності, і щирі діти Божі розірвуть узи, які зв'язували їх. Сімейні зв'язки, церковні обов'язки тепер безсилі втримати їх. Істина дорожча за все. Незважаючи на сили темряви, які об'єдналися проти істини, велика кількість людей перейде на сторону Бога.
Розділ 39. Час горя
“І постане того часу Михаїл, великий той Князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі” (Даниїла 12:1).
Коли закінчиться проповідь вістки третього ангела, тоді милість Божа перестане благати за грішних мешканців землі. Народ Божий виконає свою роботу. Він прийняв “Пізній дощ” — “відраду від лиця Господа” і приготувався до випробування, що чекає на нього. Ангели на небі поспішають. Ангел, який повернувся із землі, звіщає, що його справа закінчена; світ був підданий останньому випробовуванню, і всі, які виявилися вірними божественним повелінням, отримали “печатку Бога живого”. Після цього Ісус припиняє Своє посередницьке служіння в небесній святині. Він підносить руки і промовляє гучним голосом: “Звершилося!”. Все небесне воїнство знімає свої вінці, коли Він урочисто проголошує: “Неправедний — нехай чинить неправду ще, і поганий — нехай ще опоганюється. А праведний — нехай ще чинить правду, а святий — нехай ще освячується!” (Об'явлення 22:11). Справа кожного була вирішена на життя або на смерть. Христос відкупив Свій народ і викреслив його гріхи. Число Його підданих наповнилося. “А царство, і панування, і велич царства під усім небом будуть дані” спадкоємцям спасіння, а Ісус царюватиме як Цар над царями і Пан над панами.
Коли Христос залишить небесну святиню, темрява огорне мешканців землі. У той страшний час праведні повинні будуть жити перед святим Богом без Посередника. Сила, яка до цього часу стримувала беззаконних, буде забрана, і сатана отримає безмежну владу над тими, що не покаялись. Довготерпіння Боже вичерпалося. Світ відкинув Його благодать, з погордою поставився до Його любові і зневажив Його Закон. Безбожні переступили межу благодаті; Дух Божий, Якому вони так уперто протистояли, нарешті забраний від них. Незахищені божественною ласкою, вони опиняться під владою лютого ворога. Сатана тоді завдасть мешканцям землі останнього великого горя. Коли ангели Божі перестануть стримувати люті вітри людських пристрастей, боротьба розгорнеться з надзвичайною силою. Увесь світ буде підданий страшнішому руйнуванню, ніж те, яке в давнину спіткало Єрусалим.
Один-єдиний ангел знищив усіх первістків Єгипту і сповнив країну плачем. Коли Давид згрішив перед Богом, зробивши перепис народу, один ангел спричинив страшне спустошення, яке було карою за гріх. Та сама нищівна справа, яку робили святі ангели за Божим повелінням, буде звершена злими ангелами, коли Бог дозволить це. Ці сили вже готові й тільки чекають божественного дозволу, щоб спустошити всю землю.
Ті, які шанують Закон Божий, будуть звинувачені в тому, що вони стягнули на світ суди Божі, і на них дивитимуться як на винуватців жахливих бід, ворожнеч й кровопролиття, котрі сповнили всю землю горем. Сила, яка супроводжувала останнє застереження, розлютить нечестивих, їхній гнів запалиться проти всіх, хто прийняв цю вістку, і сатана викличе ще більшого духа ненависті й переслідування.
Коли юдейський народ був позбавлений Божої присутності, священики й народ не знали про це. Перебуваючи під владою сатани і найжахливіших пороків, вони все ще вважали себе Божими обранцями. Служіння в храмі тривало, На його опоганених жертовниках приносилися жертви і щоденно благалось про Боже благословення для народу, винного у пролитті крові дорогого Сина Божого; цей народ намагався вбити Його слуг і апостолів. Отож коли в небесній святині буде виголошений остаточний вирок і доля світу буде вирішена назавжди, мешканці землі не знатимуть про це. Люди, як і раніше, будуть виконувати релігійні обряди, не підозрюючи, що Дух Божий назавжди забраний від них, а сатанинська ревність, якою їх наділятиме князь зла для виконання його лиховісних планів, нагадуватиме ревність за Богом.