Просторі рівнини м'яко переходять у прекрасні пагорби; а гори Божі велично підносять свої вершини. На цих мирних рівнинах, на берегах живих потоків діти Божі, які так довго були мандрівниками і подорожніми, нарешті знайдуть свою вітчизну.
“І осяде народ Мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку”. “У твоєму краї не буде вже чути насилля, руїни і спустошення в межах твоїх, і назвеш свої мури Спасінням, а брами свої — Похвалою!” “І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати. Не будуть вони будувати, щоб інший там жив, не будуть садити, щоб інший споживав... і вибранці Мої зуживатимуть чин своїх рук!” (Ісаї 32:18; 60:18; 65:21—22).
Там “звеселиться пустиня та суха земля, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда”. “На місці тернини зросте кипарис, а замість кропиви — з'явиться мирт”. “Вовк буде жити вкупі з ягнятком, леопард біля козляти лежатиме... а дитина мала їх водитиме!” “Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі”, — говорить Господь (Ісаї 35:1; 55:13; 11:6, 9).
У небесній атмосфері не може бути болю. Не буде більше сліз, похоронних процесій, ніяких знаків жалоби. “...Не буде вже смерті. Ані смутку, ані крику... бо перше минулося”. “І не скаже мешканець: ‘Я хворий!’ І прощені будуть провини народу, що в ньому живе” (Об'явлення 21:4; Ісаї 33:24).
Там новий Єрусалим — столиця прославленої Нової Землі, “корона слави в Господній руці й діадема царства в долоні Бога свого”. “А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь”. “Спасенні народи ходитимуть у світлі його, а земські царі принесуть свою славу до нього”. Господь говорить: “І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм...” “Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними” (Ісаї 62:3; 65:19; Об'явлення 21:3, 11, 24).
У Божому місті “ночі не буде”. Там ніхто не має потреби у відпочинку і не прагне його. Ніхто не зазнає втоми, виконуючи волю Божу та прославляючи Його Ім'я. Ми завжди будемо відчувати свіжість, що ніколи не минає... “...І не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог...” (Об'явлення 22:5). Замість сонячного світла буде сяйво, яке не вирізняється сліпучою яскравістю, але набагато перевершує наше полуденне світло. Слава Бога й Агнця наповнює святе місто незгасним світлом. Спасенні ходитимуть у сяйві слави вічного дня.
“А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель — то йому храм і Агнець” (Об'явлення 21:22). Народ Божий має перевагу безпосередньо спілкуватися з Отцем і Сином. “... Тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці” (1 Коринтянам 13:12). Ми бачимо образ Божий, відображений ніби в дзеркалі, в творінні природи, в Його відносинах з людьми; але тоді ми побачимо Його віч-на-віч, вже не “як у загадці”. Ми будемо перебувати в Його присутності і бачити славу Його.
Там спасенні пізнають, подібно до того, як і вони пізнані. Любов і співчуття, які сам Бог заклав у душу людини, знайдуть найчистіші та найсолодші прояви. Чисте спілкування зі святими істотами, гармонійне життя в товаристві блаженних ангелів і вірних Божих усіх віків, котрі обмили й убілили свій одяг кров'ю Агнця, святі узи, що з'єднують “усю сім'ю на небасах і на землі” (Ефесянам 3:15), — усе це буде приносити щастя спасенним.
Там безсмертний розум буде захоплюватися чудесами творчої сили і таємницею любові Відкупителя. Там не буде жорстокого й лукавого ворога, котрий спокутував би людей забути про Бога. Там будуть розвиватися всі здібності, зростатиме кожний хист і талант. Надбання знань не буде втомлювати мозок і виснажувати тіло. Там буде можливість для здійснення грандіозних задумів досягнення найвищих цілей, реалізації найблагородніших прагнень; та все ж будуть з'являтися нові вершини для сходження, нові чудеса, які викликатимуть подив і захоплення, нові істини для пізнання, нові об'єкти дослідження, котрі потребуватимуть усіх сил розуму, душі й тіла.
Перед відкупленим народом Божим відкриються всі скарби Всесвіту. Звільнені від кайданів смерті, вони, не відчуваючи втоми, літатимуть у далекі світи, які з глибоким сумом спостерігали за людським горем і радісним співом вітали навернення кожної душі. З невимовним захопленням діти землі пізнаватимуть мудрість безгрішних істот. Вони поділяться скарбами знань, набутими через осягнення творчої сили Божої впродовж багатьох віків. Незатьмарений погляд спасенних охопить всю славу творіння — сонця, зір і галактик, які в установленому порядку обертаються навколо божественного престолу. На всьому творінні — від найменшого до найбільшого — викарбуване ім'я Творця, і в усьому відкривається багатство Його сили.
Роки вічності принесуть спасенним багате та глибоке пізнання Бога й Христа. У міру збільшення пізнання будуть зміцнюватися любов, благоговіння і щастя. Чим глибше люди пізнаватимуть Бога, тим більше будуть захоплюватись Його характером. Коли Ісус відкриє перед ними багатства викуплення та дивні здобутки у великій боротьбі із сатаною, серця спасенних спалахнуть ще більшою любов'ю, і вони ще з більшим завзяттям торкнуться золотих струн арф; тисяча тисяч і десять тисяч десятків тисяч зіллються в єдиному могутньому співі похвального гімну.
“І кожне створіння, яке воно на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, говорило: “Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві — благословення, і честь, і слава, і сила на вічні віки” (Об'явлення 5:13).
Велика боротьба закінчення. Гріха й грішників більше нема. Всесвіт — чистий. У всьому незліченному творінні б'ється один пульс гармонії і радості Від Того, Хто створив усе це. Течуть потоки життя, світла і щастя в усі простори безмежного світу. Від найменшого атома до найбільших галактик — усе живе й неживе в своїй незатьмареній красі та досконалій радості свідчить про те, що:
БОГ Є ЛЮБОВ!
Хронологія
64 р. - пожежа в Римі. У підпалі імператор Нерон обвинуватив християн, щоб відвести від себе підозру. Початок гоніння.
70 р. - зруйнування Єрусалима і храму військами римського полководця Тита.
ІІ-ІІІ ст. - початок практики чернецтва.
313 р. - Міланський едикт імператора Костянтина передбачав рівність усіх релігій і вільне право кожного громадянина безперешкодно визнавати будь-яку релігію. Християнство перестало бути переслідуваним, а християнським громадам була повернена вся власність, яку забрали під час гонінь.
321 р. - указ про недільний день, виданий імператором Костянтином, який забороняв деякі види робіт у неділю.
IV-V ст. - затвердження практики хрещення немовлят, початок поклоніння святим мученикам, ангелам, заснування нових церковних таїнств.
431 р. - собор у Ефесі прийняв звичай називати Марію «Богородицею».
VI ст. - єдиною прийнятною формою сповіді починає вважатися таємна сповідь перед священиком.
843 р. - затвердження практики поклоніння іконам, кінець іконоборчого руху, який тривав близько сотні років.
ІХ-Х ст. - закріплення практики поклоніння мощам.
978 р. - закріплення практики молитви за померлих. 1054 р. - остаточний поділ Західної і Східної церков (Велика схизма).
1074 р. - остаточне затвердження практики безшлюбності священиків у Католицькій Церкві (целібат), що практикувалося й раніше. 1095 р. - оголошення першого хрестового походу.
Січень 1523 р. — перший Цюріхський диспут, який надав міській раді право нагляду над біблійною проповіддю в Цюріху.
1523 р., жовтень - другий Цюріхський диспут про месу і ікони, за його підсумками в червні 1524 р. міська рада дозволяє знімати ікони в церквах.
1524-1526 рр. — селянське повстання Томаса Мюнцера в Німеччині. Мартін Лютер різко засудив бунтівників, написавши трактат «Проти убивчих і грабіжницьких орд селян», де назвав розправу із заводіями безпорядків богоугодною справою.
1525 р. — Мартін Лютер одружується з колишньою монашкою Катариною фон Бора.
1529 р. — Рейхстаг у Шпейєрі приймає рішення відновити дію едикту, прийнятого на сеймі у Вормсі, і почати переслідування лютеран. У відповідь на це шість князів і чотирнадцять вільних міст подають протест. За назвою цього документу прибічники Реформації отримали згодом назву «протестанти», а сукупність некатоличних конфесій, яка виникла внаслідок Реформації — «протестантизм».