…до Свят-вечора українська господиня мала приготувати 12 пісних страв: узвар, варені горох та квасолю, смажену капусту, рибу, вареники, картоплю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці? У цьому їй допомагали діти.
Уранці 7 січня українці йшли до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові. Після завершення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який уже не був пісним, і починалася велика різдвяна гостина. По обіді наставав час відпочинку, а в гості треба було йти вже надвечір.
Дуже давньою є українська традиція миритися на Різдво, пробачаючи одне одному навмисні й мимовільні образи. Завдяки цьому у свято можна повною мірою відчути радість життя.
Споконвіку в нашому народі існував гарний звичай бажати одне одному щастя-здоров’я, довгого життя й усіляких гараздів у господарстві й у родині. Уже по святій вечері українці починали ходити в гості, піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей та зичили їм злагоди й достатку – колядували. Готувалися до колядування заздалегідь, виготовляючи восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедя тощо. Колядуючи, співали:
…Чехи під час Різдва їдять багато страв із коропа, а на десерт подають 12 сортів тістечок, які символізують 12 місяців? Після вечері господар оселі ділить навпіл яблуко й по зернятку сім’я ворожить, яким буде черговий рік.
Норвежці на Різдво оздоблюють вікна своїх будинків адвентськими вогнями? Це прикраса із семи свічок, розташованих пірамідкою. У дворах вішають снопи вівса для птахів. Також норвежці роблять солом’яні фігури – свиней, оленів, гномів – і ставлять їх біля дверей.
На другий день після Різдва (8 січня) у Великій Британії відзначають день Святого Стефана. Цього дня англійці відчиняють спеціальні ящички для пожертвувань і роздають їхній вміст нужденним.
Унаслідок розбіжності між григоріанським та юліанським календарем українці святкують Новий рік двічі: 1 січня і 14 січня, яке залишилося традиційним та сьогодні має назву Старого Нового року.
Вечір напередодні Старого Нового року називають щедрим, або святом Меланки. Знаменний він тим, що цього дня, за давніми традиціями, перевдягнені в різноманітні костюми дівчата й хлопці заходять до осель і щедрують – співають святкових пісень, бажаючи господарям щасливого року. За це хазяї мають обдарувати їх солодощами й грошима. Також цього вечора після вечері необхідно зайти до сусідів і вибачитися за можливу провину, щоб зустріти Новий рік у мирі й злагоді.
Окрім України, Старий Новий рік святкують у Росії, Білорусі, Сербії, Македоніїї, Чорногорії, Боснії та Герцоговині, Грузії, Вірменії, Казахстані, Уелсі та навіть Швейцарії.
Хрещення Господнє – велике свято, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні християни та греко-католики відзначають його 19 січня.
Цього дня в усіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохрещу воду вважають своєрідними ліками проти багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою те, що водохрещенська вода не псується, не має запаху й може зберігатися протягом року. Існує думка, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює у воду під час обряду.