• Під час англо-бурської війни 1899–1902 рр. у Південній Африці командиром одного із загонів бурів був українець Юрій Будяк – письменник, журналіст і громадський діяч, котрий потрапив до Південної Африки як волонтер. Він урятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста, який згодом допоміг йому вступити до Оксфордського університету. 1917 р. Ю. Будяк працював в уряді Української Народної Республіки. 1943 р. він помер у радянських таборах. А англійського журналіста, якого врятував українець, звали Вінстон Черчілль (згодом він став прем’єр-міністром Великої Британії)!
• Перші україномовні газети й журнали – «Хлібороб», «Рада», «Село», «Нова Громада», «Вільна Україна», «Літературно-науковий вісник» – було створено у квітні 1906 р., після того як російський уряд у грудні 1904 р. на одному із засідань розглянув «українське питання» й ухвалив рішення, що «український рух не містить у собі скільки-небудь серйозної небезпеки».
• 23 лютого (за старим стилем) 1913 р. в Україні вперше відзначили Міжнародний жіночий день.
• 1 березня 1914 р. П. Нестеров, виконавець «мертвої петлі», що також відома як «петля Нестерова», здійснив перший у світі авіаційний переліт на велику відстань за маршрутом Київ – Одеса.
• 5 січня 1918 р. Українська Народна Республіка (УНР) випустила в обіг перші українські банкноти – карбованці. Ще влітку 1917 р. голова уряду УНР Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи паперових грошей. Тоді ж для герба України були запропоновані зображення тризуба з хрестом, козака з мушкетом і навіть свастика. Художник Георгій Нарбут, славетний діяч епохи відродження українського національного мистецтва, вивчаючи давні монети, вибрав тризуб із хрестом. Саме ці символи й було зображено на перших українських паперових грошах.
Михайло Грушевський
• Пабло Пікассо був у захваті від робіт відомої української художниці Катерини Білокур (1900–1961). Коли в 1954 р. він зустрівся з авторкою на виставці, то сказав, що її роботи геніальні, й порівняв її з відомою французькою художницею Серафіною Луї.
• 19 листопада 1997 р. стартував американський космічний корабель «Колумбія», у складі міжнародного екіпажу якого перебував перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк. Після 16 діб польоту й успішного виконання програми екіпаж щасливо повернувся на Землю.
Це варто пам’ятати: трагічні сторінки історії України
• 1240 р. Київ захопили монголо-татари під проводом хана Батия. Місцевий князь Михайло втік, проте городяни на чолі з воєводою Дмитром, якого прислав на допомогу князь Данило Галицький, вирішили оборонятися від нападників. Облога міста була тривалою й жорстокою, і, навіть коли монголо-татари подолали міські мури, бої точилися за кожну вулицю й за кожен будинок. Нарешті, на початку грудня Київ впав під ударами монголо-татар. Місто було зруйноване й спалене і зрештою перетворилося на маленьке поселення з кількадесят будівель.
• У середині XIV ст. почався занепад Галицько-Волинського князівства, яке продовжувало традиції державності, започатковані Київською Руссю. 1387 р. багаторічні війни Польщі, Угорщини й Литви за Галичину завершилися приєднанням цієї території до Польського королівства. А після укладення між Польщею й Литвою Люблінської унії 1569 р. усі українські землі, за винятком Берестейської і Дорогочинської, а також Закарпаття, Буковини й Чернігівщини, потрапили під безпосередню владу Польського королівства. Закарпаття ще в ХІІІ ст. опинилося під владою Угорщини, а згодом, після втрати нею незалежності, – у складі Трансільванського князівства. Від 1699 р. вся Закарпатська Україна перебувала в складі Австрії. Буковина протягом кількох століть переходила від Галицько-Волинського князівства до Угорщини, від Угорщини до Молдавії, Туреччини і, нарешті, до Австрії.
• У червні 1775 р. за наказом Катерини II російські війська під командуванням генерала Петра Текелі зруйнували Запорізьку Січ. У серпні того ж року було видано царський маніфест, що офіційно ліквідував запорізьке козацтво. 1781 р. на Лівобережжі було скасовано сотенно-полковий устрій.
• У другій половині XVII ст. Україна внаслідок виснажливої десятирічної громадянської війни та вторгнення іноземних військ (так званий період Руїни) потрапила під владу сусідніх держав. Після Андрусівського перемир’я 1667 р. та «Вічного миру» 1686 р. Лівобережна Україна з Києвом та Запоріжжям (територія сучасних Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, а також частково Запорізької, Луганської, Миколаївської й Херсонської областей) опинилася під владою Московської держави, а Правобережна Україна залишилась у складі Речі Посполитої (1699 р. до Польщі було приєднано Поділля, яке перебувало під владою Туреччини). Південна Київщина й Брацлавщина з містами Трахтемирів, Канів, Черкаси і Чигирин мала залишатися незаселеною.