За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах тієї доби.
25 лютого 1918 р. в Коростені Українська Центральна Рада ухвалила тризуб як герб Української Народної Республіки. 22 березня 1918 р. було законодавчо затверджено ескізи великого та малого державних гербів УНР.
З 22 січня 1919 р. згідно із Законом про злуку тризуб використовували і як герб Західної області УНР. Залишався він і гербом Гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, який розробили художники А. Гречило, О. Кохан та І. Турецький.
…уперше спробу конституційно затвердити тризуб як державний герб було зроблено в травні 1920 р. у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге – 1 жовтня того ж року спеціальною Урядовою комісією з виготовлення Конституції Української держави?
Уперше Великий герб з’явився в Україні в результаті діяльності Другої Малоросійської колегії. 1765 р. її президент граф П. Румянцев запропонував замінити стару печатку з козаком (гербом Війська Запорозького) новим знаком і подав два «абриси на апробацію: один із щитотримачами-малоросіянами з бунчуком, а другий – під короною імператорською з покровом, щити ж під короною княжою». На щиті містилися герби п’яти князівств, які колись розташовувалися на території Гетьманщини: Київського – срібний Архангел Михаїл на блакитному тлі, Переяславського – срібна вежа на червоному тлі, Стародубського – срібний дуб на червоному тлі, Сіверського – золотий мур на червоному тлі, Чернігівського – чорний орел із золотим хрестом на срібному тлі, а в центрі – герб Російської імперії у вигляді двоголового орла з Юрієм Змієборцем на щитку.
У відповідь на цю пропозицію геральдична контора зауважила, що недоцільно розташовувати державний герб Росії на центральному щитку, адже через це може скластися враження, що Росія є частиною чи князівством Малоросії. Саме тому варіант Великого герба Малоросії, який затвердила імператриця, мав такий вигляд: на золотому щиті був зображений імператорський орел, що тримав на грудях щиток із гербами п’яти малоросійських князівств. Щит був розташований під покровом, який вінчала імператорська корона. Герб із щитотримачами імперський уряд заборонив через бажання позбутися згадки про козацтво й уникнути бодай найменшого натяку на герб Гетьманщини. З ліквідацією в 1781 р. традиційного адміністративного устрою Малоросія втратила свій великий герб.
Прапори сусідніх країн
Державний прапор сучасної Росії являє собою прямокутне полотнище з трьох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої білої, середньої синьої й нижньої червоної. Відношення ширини прапора до його довжини становить 2:3.
Імперські історики були солідарні в думці, що перший російський військово-морський прапор був піднятий на кораблі «Орел» 1669 р. Цей прапор за забарвленням точно повторював прапор Нідерландів – країни, де корабель було збудовано. Саме таким чином у Московському царстві, яке згодом почало називатися Росією, виник майбутній державний прапор. З 1669 до 1720 р. цей прапор піднімали на кораблях флоту Петра І.
Спочатку порядок розташування трьох смуг на прапорах російського флоту був точно таким, як на голландських. Відомо навіть, що коли 1696 р. до французького порту з товарами зайшло російське судно «Святой Павел», його одразу ж затримали як вороже. Причиною став російський прапор, що повторював малюнок і забарвлення прапора Голландії, з якою Франція від 1687 р. перебувала в стані війни.
Тому 1720 р. Петро І просто змінив порядок розташування кольорів на прапорі. Але біло-синьо-червоний стяг тоді ще не став державним. До кінця XIX ст. його використовували винятково як «кумедний» морехідний вимпел – торговельний прапор Московського царства, а надалі – Російської імперії.
…перший офіційно затверджений державний прапор Росії був чорно-жовто-білим? Його було уведено указом Олександра II від 1858 р.: «Расположение цветов горизонтальное, верхняя полоса черная, средняя желтая (или золотая), а нижняя белая (или серебряная). Первые полосы соответствуют черному государственному орлу в желтом или золотом поле и кокарда из сих двух цветов была основана Императором Павлом I, между тем как знамена и другие украшения из сих цветов употреблялись уже во время Императрицы Анны Иоанновны. Нижняя полоса белая или серебряная соответствует кокарде Петра Великого и Императрицы Екатерины II; Император же Александр II, после взятия Парижа в 1814 году, соединил правильную гербовую кокарду с древнею Петра Великого, которая соответствует белому или серебряному всаднику (Св. Георгию) в Московском гербе».