— О Господи! — сказала Джейн. Голова постійно чесалася.
Люсі уважно подивилась на Джейн. Примружилась.
— Ви коли-небудь бачили фільм «Обережно, двері зачиняються»? Там героїня Гвінет Пелтроу робить коротку стрижку і виглядає фантастично?
— Звісно, — відповіла Джейн. — Усі дівчата люблять той епізод.
— І всі перукарі теж, — сказала Люсі. — Це як робота мрії. — Вона подивилася на Джейн ще кілька секунд, а потім повернулася до Зіггі та поклала руки йому на плечі. Усміхнулася його відображенню у дзеркалі.
— Ти не впізнаєш свою маму, коли я з нею закінчу.
Саманта: Я просто не впізнала Джейн, коли побачила її на благодійній вечірці. У неї була чудова нова стрижка, вона одягнула чорні капрі та білу сорочку і балетки. Господи. Бідолашна Джейн. Вона виглядала такою щасливою того вечора!
Розділ шістдесят четвертий
«Селеста і справді виглядала хворою», — подумала Маделін, проводжаючи близнюків до дверей. Вона була одягнена у клітчасті піжамні штани та блакитну чоловічу футболку, її обличчя було бліде, як стіна.
— Господи, це якийсь вірус, чи що? Так раптово тебе звалило! — сказала Маделін. — На зборах сьогодні зранку ти виглядала абсолютно нормально!
Селеста якось дивно засміялася та поклала долоню на потилицю.
— Так, раутом звалило.
— Чому б мені не забрати хлопців до себе? А Перрі їх забере, як їхатиме додому, — сказала Маделін. Вона поглянула на свою машину у дворі. Розбита фара дивилася на неї з осудом і обіцяла чималі витрати. Вона залишила Абігель у сльозах на передньому сидінні, а Хлоя та Фред на задньому (у розпал сварки), а ще вона помітила, що Фред дуже завзято чухає голову, і зі свого неприємного досвіду вона знала, що б це могло означати, якби їй зараз довелося ще й виводити у дітей воші, це було б взагалі чудесно.
— Ні-ні, це дуже мило з твого боку, але я впораюсь, — сказала Селеста. — Дозволю їм дивитися телевізор, скільки влізе. Вони і так не звертатимуть на мене уваги. Дякую, що забрала їх зі школи.
— Думаєш, ти видужаєш до завтра, до вечірки?
— Впевнена, що видужаю, — сказала Селеста. — Перрі дуже на неї чекає.
— Гаразд, мені треба йти, — сказала Маделін. — Ми з Абігель сварилися у машині і я в’їхала у задній бампер Ренатиної машини.
— Ні! — Селеста закрила обличчя руками.
— Так. Я кричала, бо Абігель виставила свою цноту на аукціон, щоб припинити дитячі шлюби, — Селеста була першою людиною, котрій вона могла це сказати, а потреба розповісти це була надзвичайною.
— Вона що зробила?
— Це лише з добрими намірами, — з удаваною недбалістю сказала Маделін. — Тому я не проти.
— Ох, Маделін, — Селеста торкнулася долонею руки Маделін, і вона відчула, що зараз заплаче.
— Подивись, — сказала Маделін. Адреса — buymyvirginitytostopchildmarriageandsexslavery.com. Абігель не хоче його закрити, незважаючи на те, що люди пишуть їй найогидніші речі.
Селеста скривилася.
— Думаю, це краще, ніж продавати себе, щоб заплатити за наркотики.
— Авжеж.
— Вона робить грандіозний символічний жест, хіба ні? — розмірковувала вголос Селеста. Вона знову торкнулася своєї потилиці. — Немов та американка, котра під час Холодної війни перепливла Берингову протоку між США та СРСР
— Про що ти говориш?
— То було у вісімдесяті. Я тоді у школі вчилася, — сказала Селеста. — Пам’ятаю, як думала, що це не має, ані користі, ані сенсу — пливти у крижаній воді, але, очевидно, воно таки мало свій ефект.
— Тобто, ти думаєш, що мені треба дозволити їй продати свою цноту? Цей вірус викликає маячню, чи що?
Селеста кліпнула. Її хитало, тож вона обперлася об стіну, щоб не впасти.
— Ні! Звісно ні! — вона заплющила очі. — Я лише думаю, що ти мала б пишатися нею.
— Хм-м-м… А я думаю, тобі треба лягти. — Вона поцілувала прохолодну щоку Селести на прощання. — Сподіваюся, ти почуватимешся краще. Ну і коли це станеться, може, ти захочеш перевірити своїх хлопців на воші.
Розділ шістдесят п’ятий
За вісім годин до доброчинної вечірки
Увесь ранок ішов дощ, а коли Джейн поверталася у Пірріві, дощ так лив, що вона мусила вимкнути радіо та увімкнути двірники на найвищу, панічно високу швидкість.
Вона відвезла Зіггі до батьків, він там ночуватиме, щоб Джейн могла піти на шкільну доброчинну вечірку. Про це вони домовилися кілька місяців тому, коли вони лише отримали запрошення на цю вікторину, а Маделін радісно заходилася планувати костюми та збирати команду з правильним поєднанням знань.